Методологічні й методичні засади класифікації джерел пресології

Тези доповіді

Рудий Григорій Якович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4679-282X ,
доктор історичних наук, учений секретар,
Сектор з координації наукових досліджень,
Науково-організаційний відділ,
Президія Національної академії наук України,
Київ, Україна
e-mail: sknd@nas.gov.ua

Методологічні й методичні засади класифікації джерел пресології

Розглянуто питання про розробку загальних методологічних принципів класифікації джерел пресології. Теоретично обґрунтовано і запропоновано класифікаційну модель джерел пресології, її складові, розкрито її суть, виявлено її особливості, з’ясовано, в чому її відмінність від систематизації.
Ключові слова. Преса, пресологія, методологія, джерело, класифікаційна модель джерел пресології.

Класифікаційна модель джерел пресології ще не знайшла належного висвітлення науковців. Аналіз досліджень і публікацій свідчить, що у наукових працях лише частково описано методологічні вимоги до класифікації періодики. До цього часу питання про класифікаційну модель джерел пресології як системи упорядкування пресологічної інформації ще не розроблено. Насамперед слід відзначити, що класифікація широко застосовується в багатьох галузях природничих, технічних і соціогуманітарних наук. Тут термін «класифікація» вживається як засіб уточнення понять, якими користується наука. Цей процес дозволяє структурувати інформацію й упорядкувати об’єкти дослідження для більш зручного пошуку та аналізу даних. Найважливішими аспектами класифікації є критерії і категорії класифікації. Водночас необхідно розмежовувати поняття класифікація і систематизація. З наукового погляду, це різні терміни, вони не ідентичні, не рівнозначні. Вони різні за формою, продукуються різними методами, виконують різні функції. Класифікація і систематизація –– два різних способи організації інформації або об’єктів. Основна відмінність між класифікацією і систематизацією полягає в тому, як вони упорядковують інформацію або об’єкти. Класифікація поділяє об’єкти на категорії, в той час як систематизація будує структуру або ієрархію, що відображає внутрішні відносини між об’єктами. Основна мета систематизації –– створити систему, яка забезпечує більш глибоке розуміння об’єктів і їхніх внутрішніх зв’язків. До прикладу, при організації роботи бібліотеки можна використати класифікацію, щоби поділити її за темами (суспільно-політична, соціально-економічна, просвітницька, релігійна та інші). А систематизація може використовуватися для створення каталогу газет чи журналів, який відображає дані про видавців, редакторів, органи видання, місце видання, мову тощо.
Для джерелознавців, у тому числі пресологів, проблема класифікації джерел і на сьогодні залишається дискусивною. Вітчизняне та зарубіжне джерелознавство виробило чимало схем класифікації джерел, у тому числі преси. Зокрема, пресові джерела XVIII––XIX ст. прийнято поділяти на такі групи:
–– за періодичністю (щоденні, тижневики, місячні, щоквартальні);
–– за територіальною ознакою (центральна, провінційна, преса окремих регіонів);
–– за мовою;
–– за видавцями (преса офіційна урядова, відомча, преса приватна, преса громадських організацій);
–– за ставленням до цензури (підцензурна, легальна, вільна російська, зарубіжна преса, нелегальна);
–– за змістом і типами видань, які історично склалися (літературно-суспільні журнали і газети, офіційно-відомчі, наукові, спеціальні, галузеві, сатиричні, ілюстровані).
Зрозуміло, що така класифікація не є цілком науковою, бо окремі з перерахованих різновидів органів періодики можуть бути одночасно віднесені також і до інших з названих різновидів. Крім того, багато галузевих видань є й дуже вузькими спеціалізованими виданнями. Такий поділ преси тільки в окремих випадках можна обґрунтувати міркуваннями службового характеру.
Фактично в радянському джерелознавстві головною була класифікація преси лише за видавничою та партійною ознакою. Слід відзначити, що зміст матеріалів періодичної преси радянського періоду за своєю інформаційно–суспільною сутністю не має суттєвих відмінностей за названою ознакою, адже панування комуністичної ідеології в періодичних виданнях було тотальним та всеохоплюючим.
Класифікація періодичних джерел є важливим напрямом сучасних українських пресологів. Відомий науковець М. Романюк запропонував класифікувати пресу за такими ознаками: вид, періодичність, місце видання, зміст, власники чи видавці. Український науковець П. Губа найважливішою вважає класифікацію преси за ознакою ідейно-політичної спрямованості видання. Розуміючи, що всі періодичні видання тут класифікуються за різними принципами, П. Губа зазначає, що така класифікаційна схема є досить умовною.
З огляду на те слід зазначити, що окремі пресознавці до класифікації пресових джерел застосовують різні класифікаційні підходи, що не завжди базуються на системному підході, який передбачає вивчення пресового джерела в його цілісності. Системний підхід щодо класифікації преси має визначатися універсальністю і комплексністю класифікаційних методів. Усі етапи класифікації історичних джерел мають бути історично і логічно пов’язаними.
З огляду на це їх можна групувати за такими принципами:
а) групування має бути повним, тобто охоплювати всі і окремі періодичні джерела;
б) ознаки класифікації визначають у кожному окремому випадку залежно від наукової і практичної мети;
в) поділ слід починати за основною ознакою, властивою для всіх пресових джерел, і закінчувати за ознаками, характерними для окремих джерел;
г) кожну групу періодичних джерел необхідно групувати за однією і тією самою ознакою.
Класифікація –– важлива дослідницька процедура матеріалів преси дає змогу комплексно проаналізувати відомості, що містяться в окремих джерелах. Кожна класифікація умовна, проте вона, по-перше, має бути добре аргументована, по-друге, послідовна, по-третє, логічно мотивована. Здійснити таку класифікацію досить важко, оскільки це пов’язано з певними труднощами через численність і різнорідність пресових джерел. З огляду на це, в основу авторської класифікації покладені найважливіші ознаки преси. Отже, пресові джерела поділяються:
а) за видавцями (державна, приватна, партійна, громадська та ін.);
б) за ідеологією (ліберальна, консервативна, ліва, права);
в) за масштабом (загальнонаціональна, регіональна і локальна);
г) за тематикою змісту (суспільно-політична, соціально-економічна, культурно-мистецька, наукова, гендерна та ін.);
д) за професійно-галузевим призначенням (академічна, аграрна, фінансова, кооперативна, виробничо-практична та ін.);
є) за періодичністю (щоденна, тижнева, щомісячна, щоквартальна та ін.);
е) за жанром (інформаційно-масова, аналітична, художньо-публіцистична та ін.);
ж) за мовою (українська, російська, єврейська, польська, німецька та ін.).
Ця класифікаційна модель не є вичерпною, а лише одним з варіантів для дискусії.

Hryhorii Rudyi,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4679-282X
Doctor of Historical Sciences,
Scientific Secretary,
Sector of Research Coordination,
Scientific and Organizational Department,
Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sknd@nas.gov.ua

Methodological and methodical principles of classification
of sources of Pressology

The issue of developing general methodological principles for the classification of sources of pressology is considered. The classification model of sources of pressology is theoretically substantiated and proposed, its components, essence and features are revealed, and its difference from systematization is clarified.
Keywords. Press, pressology, methodology, source, classification model of sources of pressology.