Необхідні новації: тенденції розвитку наукового видання в Україні

Тези доповіді

Радченко Анна Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0276-6398,
кандидатка геологічних наук, старша дослідниця,
директорка,
Видавничий дім «Академперіодика» Національної академії наук України,
Київ, Україна
e-mail: radchenko@nas.gov.ua

Гавриш Андрій Володимирович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6474-6803,
кандидат технічних наук, доцент,
старший науковий співробітник,
Видавничий дім «Академперіодика» Національної академії наук України,
Київ, Україна
e-mail: Gavrysh@nas.gov.ua

Необхідні новації: тенденції розвитку наукового видання в Україні

Розглянуто ключові аспекти функціонування та розвитку наукового видання як процесу в умовах сучасних глобальних викликів. Названо різновиди моделей відкритого доступу, актуалізовано принципи цифровізації та автоматизації редакційного процесу. Висвітлено важливість поширення та використання цифрових ідентифікаторів різних рівнів, наголошено на етичних принципах роботи наукового видавництва і особливостях їх забезпечення в України та НАН України.
Ключові слова: наукове видання, відкритий доступ, відкрита наука, модель доступу, редакційний процес, цифровізація, ідентифікатор

Від здобуття Україною незалежності виданням наукових книг і періодичних видань займаються не наукові видавництва, а редакційно-видавничі підрозділи наукових установ, часто навіть не виділені структурно. Натомість у світі наукові видавництва, особливо великі видавці наукової літератури є центральним елементом академічного процесу та впливовою ланкою розвитку наукової комунікації. Адже саме через публікацію дослідники поширюють знання, формують наукову репутацію та забезпечують академічну спадкоємність. Упродовж останніх двох десятиліть у світі ця сфера зазнала докорінних змін, спричинених цифровою трансформацією, переорієнтацією на відкритий доступ і реформуванням наукометричних практик. Ці зміни постали перед Україною як виклики через обмеженість ресурсів та інші традиційні підходи до організації видавничої діяльності та її нормативного забезпечення.

Відкритий доступ як домінантна модель. Відкритий доступ (Open Access, OA) трансформувався з маргінальної ініціативи у домінантну модель наукової комунікації. Він передбачає надання безкоштовного доступу до наукових результатів через Інтернет без правових або фінансових бар’єрів. Ініціатива міжнародного консорціуму cOAlition S вимагає, щоб усі результати досліджень, профінансовані державними чи благодійними фондами, публікувалися у відкритому доступі. Це стимулює активне реформування видавничих політик у Європі, Північній Америці, Азії. Нині ініціатива відкритої науки підтримана ЮНЕСКО і реалізується у вигляді Європейської хмари відкритої науки (EOSC). Входження до EOSC підтримано Україною на урядовому рівні.

Для наукових видань розрізняють кілька моделей відкритого доступу:
• Gold Open Access: публікація у відкритих журналах, де фінансування покривається APC (Article Processing Charges);
• Green Open Access: самоархівування версій рукопису в репозитаріях;
• Diamond Open Access: публікація безкоштовна як для авторів, так і для читачів;
• Hybrid: платні відкриті статті у традиційних передплатних журналах.
Цифровізація та автоматизація редакційного процесу. Цифрова трансформація охопила всі етапи видавничого циклу — від подання рукопису до його публікації та подальшого поширення. Основними інструментами є видавничі платформи типу Open Journal Systems (OJS), Editorial Manager, ScholarOne Manuscripts, які забезпечують електронне подання рукописів, інтеграцію з базами даних (ORCID, Crossref, DOAJ), автоматизовану перевірку метаданих, контроль етапів рецензування, автоматичне присвоєння DOI, експортування даних у форматах JATS XML, OAI-PMH тощо.

Усе більшого значення набуває використання штучного інтелекту (AI) в автоматизованому виявленні наукової недоброчесності, фільтрації підозрілих рукописів, перевірці структури й оформлення. Деякі платформи тестують алгоритми генерації рекомендованих рецензій та оцінювання на основі машинного навчання. Усі ці практики потребують нормативного забезпечення і мають бути чітко декларовані у політиках видавців.
Розширення інтерфейсів API і відкритих протоколів забезпечує взаємодію з інституційними репозитаріями, базами наукометрії та грантовими платформами.
Реформа оцінювання наукової діяльності. Оцінювання дослідників за показниками впливовості журналів (Impact Factor, Q1–Q4) критикується як обмежене і нерепрезентативне. Реакцією стало ухвалення Декларації DORA (2012), яка пропонує відмовитися від використання журналоцентричних метрик для оцінювання ефективності дослідника, зосереджуючись на змісті, значущості, відкритості та відтворюваності результатів.
Лейденський маніфест (2015) сформулював 10 принципів відповідального застосування наукометрії, включаючи контекстуалізацію кількісних показників і пріоритет якісної оцінки. Водночас поширюються альтернативні метрики (altmetrics) – кількість згадок у ЗМІ, блогах, Twitter, на платформах типу Mendeley чи ResearchGate.
Варто наголосити, що наукові установи, заклади вищої освіти, грантодавці та фонди досліджень дедалі частіше вводять вимоги щодо відкритих даних (Open Data), відкритих протоколів (Registered Reports) та звітів про вплив на суспільство.
Інтероперабельність, ідентифікатори та метадані. Для забезпечення глобальної взаємодії наукова комунікація має спиратися на стандартизовані, машиночитані метадані, які дають змогу безпомилково ідентифікувати авторів, установи, публікації, гранти тощо.

Ключовими елементами інтероперабельності та ідентифікаторами метаданих виступають:
• DOI (Digital Object Identifier) – постійне посилання на статтю або об’єкт;
• Crossref – система реєстрації DOI, що дозволяє зшивати метадані між публікаціями;
• ORCID (Open Researcher and Contributor ID) – унікальний ідентифікатор автора;
• ROR (Research Organization Registry) – ідентифікатор установи, пов’язаний із системами DOI та ORCID;
• OpenAIRE, DataCite – платформи, які об’єднують статті, дані, гранти та репозитарії в єдину екосистему.
Платформи, які впроваджують ці ідентифікатори, значно легше інтегруються в міжнародні бази, досягають вищої видимості, автоматично індексуються, спрощують процес рецензування та оцінювання.

Етика наукового видавництва. Зі зростанням публікаційної активності постає загроза масовості академічної недоброчесності, зокрема плагіату, фальсифікацій, маніпуляцій з рецензіями.
COPE (Committee on Publication Ethics) формулює міжнародні рекомендації щодо: прозорої політики конфлікту інтересів; авторської відповідальності; механізмів відкликання статей (retractions); поводження зі скаргами; етики рецензування.
Система CRediT (Contributor Roles Taxonomy) допомагає чітко вказати внесок кожного співавтора – від ідеї до візуалізації або обробки даних. Це зменшує конфлікти, стимулює чесну колаборацію та підвищує рівень авторської відповідальності.
Економічна трансформація та видавнича екосистема. Наукове видавництво сьогодні функціонує в умовах ринкової концентрації: п’ять мегавидавництв (Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor&Francis, SAGE) контролюють понад 50 % ринку. Це породжує ризики комерціалізації знань, зростання цін на APC, а також обмеження доступу до наукової продукції. У відповідь на це формуються відкриті інфраструктури – некомерційні платформи, що забезпечують доступ до наукових публікацій і даних безкоштовно. До них належать:
• SPARC (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition);
• DOAJ (Directory of Open Access Journals);
• OpenAIRE – європейська інфраструктура відкритої науки;
• PKP (Public Knowledge Project) – розробник OJS.

Такі моделі сприяють децентралізації контролю, автономії наукових установ та формуванню сталих видавничих екосистем на національному і регіональному рівнях.
Світова система наукового видавництва перебуває в динамічному процесі переформатування, де ключовими векторами є відкритість, цифрова трансформація, етична відповідальність і глобальна інтегрованість. Виклики комерціалізації, цифрової нерівності та стандартів якості потребують системної відповіді урядових інституцій. Відповідно, розвиток власних видавничих платформ для України є нагальним питанням, як і впровадження сучасних стандартів інтероперабельності, розбудови відкритої інфраструктури та забезпечення сталого розвитку наукової комунікації відповідно до міжнародних практик.

Саме на вирішення цих завдань спрямована діяльність ВД «Академперіодика» НАН України зі створення та підтримки Універсальної видавничої платформи журналів НАН України, нині реалізована у межах Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024–2030 роки. Передбачені кроки суголосні світовим тенденціям і мають сприяти інтенсифікації входження вітчизняних наукових публікацій до світового інформаційного простору.

Anna Radchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0276-6398,
PhD (Geology), Senior Researcher,
Director,
Publishing House “Akademperiodyka” of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: radchenko@nas.gov.ua

Andrii Havrysh,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6474-6803,
PhD (Food Technology), Associate Professor,
Senior Research Scientist,
Publishing House “Akademperiodyka” of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: Gavrysh@nas.gov.ua

Necessary innovations: trends in the development of scientific publishing in Ukraine

The key aspects of the functioning and development of scientific publishing as a process in the context of modern global challenges are considered. Varieties of open access models are named, the principles of digitalization and automation of the editorial process are updated. The importance of the distribution and use of digital identifiers of different levels is highlighted, the ethical principles of scientific publishing and the features of their provision in Ukraine and the NAS of Ukraine are emphasized.
Keywords: scientific publishing, open access, open science, access model, editorial process, digitalization, identifier