Відображення історії створення академічного видання Т. Г. Шевченка в шести томах у 1950–1960-х рр. в архівних джерелах

Тези доповіді

Вербіцька Оксана Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1459-954X,
кандидатка філософських наук,
старша наукова співробітниця,
відділ історії академічної науки,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: xenaver@ukr.net

Відображення історії створення академічного
видання Т. Г. Шевченка в шести томах у 1950–1960-х рр. в архівних джерелах

На основі архівних документів, що зберігаються в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Архіві Президії НАН України, розглянуто процес створення Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР повного зібрання шевченківських творів у шести томах.
Ключові слова: шевченкознавство, видання творів Т. Г. Шевченка, архівні документи, Інститут архівознавства, Архів Президії НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

До 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Академія наук УРСР готувала великі заходи, серед яких одну з провідних ролей відігравало видання творів класика української культури. Тривалий час Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР готувалось до видання «Повне зібрання творів Т. Г. Шевченка у десяти томах», завершення друку якого планувалося до 1964 р. Однак вже у період напруженої роботи над цим фундаментальним виданням постало питання про підготовку іншого «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка у шести томах». Це академічне видання вийшло друком у 1964 р. до 150-річчя з дня народження класика і містило такі томи: т. І – поезії періоду 1837–1847 рр.; т. ІІ – поезії періоду 1847–1861 рр.; т. ІІІ – драматичні твори, повісті; т. ІV – повісті періоду 1855–1858 рр.; т. V – щоденник, автобіографія; т. VІ – листи Т. Г. Шевченка, нотатки, фольклорні записи. Видання було оснащене кольоровими ілюстраціями картин Т. Г. Шевченка, портретами та фотографіями рукописів.
У праці ставимо за мету на основі архівних ресурсів дослідити причину повторної підготовки повного академічного видання літературної спадщини Т. Г. Шевченка, розкрити наукові засади роботи над проєктом.
Джерельна база дослідження – архівні документи, що зберігаються у фондах Архіву Президії НАН України (ф. 251, оп. 1 та оп. «Науково-організаційний відділ») та Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ф. 261 «Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР», оп. 1). Документи Архіву Президії НАН України висвітлюють ухвали керівництва Академії наук стосовно роботи над виданням. Початок роботи зафіксовано протоколом № 38 засідання Президії АН УРСР від 22 червня 1956 р. (п. 459), яким було затверджено проблемний план науково-дослідних робіт установ Відділу суспільних наук АН УРСР на 1956–1960 рр. Серед найважливіших робіт Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР у ньому було зазначено початок підготовки нового видання творів Т. Г. Шевченка у 5-ти томах. На засіданні 9 травня 1958 р. (протокол № 29, п. 334) керівництвом Академії наук ухвалено підготувати шеститомник до 100-річчя від дня смерті поета та утворено редколегію видання на чолі з академіком О. І. Білецьким. Згідно з «Перспективним планом видання збірок творів класиків української літератури на 1959–1965 рр.» підготовка цього видання планувалася спільно Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка та Державним музеєм Т. Г. Шевченка АН УРСР у 1958–1960 рр. обсягом 180 др. арк. Ще двома постановами Президії АН УРСР від 16 лютого 1960 р. та 29 травня 1961 р. було дозволено відтермінувати завершення підготовки томів шеститомника для доповнення текстів шевченківських творів і науково-довідкової частини до них до 1961–1962 рр., ухвалено надрукувати його до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка і затверджено редколегію: академіки О. І. Білецький (головний редактор) і М. К. Гудзій, чл.-кор. Є. П. Кирилюк, кандидати філологічних наук К. П. Дорошенко та В. Є. Шубравський.
Документи Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР (ф. 261) в Інституті архівознавства НБУВ дають розширену картину підготовки видання. Це плани, звіти, листування, доповідні та пояснювальні записки, що дозволяють відстежити всі етапи роботи над збіркою творів. Як зазначається у звіті відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР про виконання тематичного плану науково-дослідних робіт за 1957 р., на початку року планувалась підготовка двох томів шеститомника. Коли з’ясувалось, що вихід VI тому попереднього видання «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка у десяти томах», де зайнято більшість співробітників відділу, затягується, відділ шевченкознавства клопотався залишити на поточний 1957 р. тільки складання проспекту шеститомника та інструкції для укладачів через складність підготовки нового академічного видання, а також через те, що не було обговорено науковою спільнотою перше академічне видання.
У звіті відділу шевченкознавства про виконання тематичного плану науково-дослідних робіт у 1960 р. зафіксовано, що редагування І тому здійснював Є. П. Кирилюк, ІІ тому – В. Є. Шубравський. Для редагування цих томів, звіряння підготовлених текстів з оригіналами (автографами, списками, ранніми друкованими виданнями), звірки варіантів і коментарів була утворена текстологічна група, до складу якої увійшли: Є. П. Кирилюк (керівник), В. Є. Шубравський, Л. Ф. Кодацька, В. С. Бородін і С. Д. Попель. У процесі своєї роботи текстологічна група дійшла висновку, що нове видання у шести томах має бути повним академічним виданням, оскільки до попереднього видання у десяти томах (літературні твори, т. І–VІ) не увійшли окремі твори і листи Т. Г. Шевченка, допущені неточності в основному тексті творів та не було коментарів у І–V томах. Обговорення принципів правопису і мовних норм у новому виданні, зокрема, збереження особливостей мови Т. Г. Шевченка, проводились за участю широкого кола мовознавців, які працювали в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка, Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького. Продовжувалися пошуки нових матеріалів. Зокрема, В. Є. Шубравський виявив опис коректури поезій в альманасі «Ластівка», а 1 грудня 1960 р. було знайдено фотокопію списку поеми «Сон» (1844), можливо, з автографом поета. Спірні питання неодноразово обговорювались на засіданні відділу за участю усіх укладачів. Обґрунтування необхідності нового академічного видання і принципи створення «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка в шести томах» було оприлюднене у доповіді Є. С. Кирилюка «Питання текстології Шевченка» на ІХ науковій шевченківській конференції (1960).
У звіті Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР про роботу у 1964 р. відзначалось, що при підготовці до видання VІ тому (редактор М. К. Гудзій, укладачі: В. С. Бородін, Л. Ф. Козацька, С. Д. Попель), вперше до наукового обігу вводилися недавно відшукані листи Т. Г. Шевченка, а також фольклорні записи, що не увійшли до попередніх видань.
Причини створення нового академічного видання узагальнено у довідці підготовленій до відділу науки і культури ЦК КПУ в. о. директора Інституту Є. П. Кирилюка та М. Є. Сиваченка від 11 липня 1959 р.: попереднє видання виходило із грифом «До 125-ліття з дня народження» на виконання постанови ЦК КП(б)У і РНК УРСР 1938 р. і в час, коли розпочалася підготовка до 100-річчя від дня смерті й 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, слід почати нове видання, в якому буде проведено текстологічне дослідження на основі першодруків і виявлених за останній час автографів. Головною хибою попереднього видання вказувалась відсутність коментарів до творів. Також повідомлялось, що питання про розробку нового шеститомного академічного видання було свого часу погоджене з відділом науки й культури ЦК КПУ і Урядовим ювілейним шевченківським комітетом.
Робота над створенням шеститомника виконувалась Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР спільно з Державним музеєм Т. Г. Шевченка АН УРСР. Згідно звітів про наукову діяльність цього музею за 1960 і 1961 рр., що зберігаються в Архіві Президії НАН України (ф. 251, оп. «Науково-організаційний відділ») співробітники К. П. Дорошенко, В. А. Савченко, М. М. Новицький, К. В. Чумак, В. Є. Судак, В. К. Костенко опрацювали частину текстів творів Т. Г. Шевченка, звірили їх з першодруками і рукописами та підготували коментарі до І–ІІІ томів видання.
Отже, архівні документи Інституту архівознавства НБУВ та Архіву Президії НАН України дозволяють відтворити процес та наукові засади підготовки «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка в шести томах», виданого 1964 р. Рішення про створення нового академічного видання творів Т. Г. Шевченка було зумовлене виявленими недоліками попереднього десятитомного видання (1939–1961), зокрема відсутністю коментарів, неточностями в текстах та неповнотою корпусу творів і листів. Робота над шеститомником мала комплексний характер: поєднувала виявлення нових автографів і варіантів творів, текстологічні дослідження, звіряння з автографами та першодруками, упорядкування коментарів і фольклорних записів, а також розробку єдиних принципів правопису та мовних норм. Підготовка видання здійснювалася у тісній співпраці Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР та Державного музею Т. Г. Шевченка АН УРСР, що забезпечило залучення до роботи над проєктом широкого кола фахівців-шевченкознавців, мовознавців і текстологів. Виявлені архівні джерела засвідчують значний внесок редакційної колегії, текстологічної групи та музейних науковців у створення одного з найбільш репрезентативних академічних видань творів Т. Г. Шевченка, яке стало важливим підсумком розвитку шевченкознавства у 1950–1960-х рр.

Oksana Verbitska,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1459-954X,
Ph. D., Senior Research Fellow,
Department of History of the Academic Science,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: xenaver@ukr.net

Representation of the History of Creating the Six-Volume Academic Edition of Taras Shevchenko’s Works in the 1950s–1960s in Archival Sources

Based on archival documents preserved at the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine and the Archive of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine, this study examines the process by which the Shevchenko Institute of Literature of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR compiled and published the complete six-volume edition of Taras Shevchenko’s works. The research sheds light on the editorial, organizational, and scholarly efforts behind this major academic project of the 1950s–1960s.
Keywords: Shevchenko studies, editions of Taras Shevchenko’s works, archival documents, Institute of Archival Studies, Archive of the Presidium of the NAS of Ukraine, Shevchenko Institute of Literature of the NAS of Ukraine.