Ретроспективна робота відділу комплексного опрацювання документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: здобутки, перспективи, проблеми. Аналітичний огляд проекту за п’ять років

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.17]:025.3-047.76
Шекера Павло Іванович,
ORCID https://orcid.org/ 000 0002 6665 8222,
завідувач відділу,
відділ комплексного опрацювання документів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail : shekerapv@nbuv.gov.ua

Ретроспективна робота відділу комплексного опрацювання документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: здобутки, перспективи, проблеми.
Аналітичний огляд проекту за п’ять років

Проведено короткий аналітичний огляд роботи відділу комплексного опрацювання документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за останніх п’ять років в проекті ретроспекції основного фонду зберігання. Підбито підсумки, зроблено аналіз та перспективи, враховані недоліки та набутий досвід за ці роки. Здійснена спроба умовного розмежування при машино читаному каталогізовані, створюючи бібліографічний запис різних друкованих документів, а саме – періодичні та книжкові видання, наповнюючи електронний каталог Бібліотеки новим інформаційно-пошуковим ресурсом.
Ключові слова: ретроспекція, ре каталогізація, періодичні і продовжувані видання, книжковий ресурс, традиційні карткові каталоги, електронний каталог НБУВ, бібліографічний опис.


Одним із завдань відділу комплексного опрацювання документів (ВКОД) є повторна робота по внесенню бібліографічного запису на документ. Йдеться про машиночитану каталогізацію, зокрема, опис документа, який уже зроблений в минулому і підпадає під розряд ретроспекції.
Щоб виокремити частину фонду для ретроспективної роботи, потрібно враховувати багато аспектів пріоритетності при відборі, особливо це стосується книгозбірень значного об’єму фонду – понад 5–10 млн. На сторінках публікацій наукових спвробітників НБУВ (Павло Шекера, Петро Шекера, О. Вощенко, О. Косенко, Н. Деркач, О. Ткаченко) неодноразово зверталась увага на технологію ретроспекції та ретрокаталогізації у бібліотеці.
Співробітники ВКОД за п’ятирічний термін ретроспективної роботи, враховуючи набуті навички і досвід, можуть по праву ділитися знаннями, створювати нові плани для покращення, вносити зміни в технологічний процес.
Сама технологія повноцінного ретроспективного опрацювання при відборі, звірці, коригуванні, внесенні змін тощо, полягає в тому, щоб задіяти якомога більше дотичних до цього підрозділів Бібліотеки – пройти повний цикл від підбору в каталозі, зняття з полиці у книгосховищі, звірки і редагування інвентарних номерів у відділі комплектування, звірки документа з каталогами бібліотеки, опрацювання його, а саме індексування, бібліографічного опису і внесення правок та змін при необхідності.
Однозначного стандарту технології і підходу при виконанні даних робіт немає. Книга з відділу комплектування, ще не зафіксована ні в яких записах, згідно з технологічною інструкцією «Централізоване бібліотечне опрацювання документів у НБУВ» проходить декілька етапів, перш ніж потрапити на полиці фонду та в електронний каталог Бібліотеки. Журнал чи продовжуване видання також не обминає цей шлях. Різниця лише в тому, що обидва види документів споконвічно проходить його по-своєму.
З 2017 року в НБУВ традиційні карткові каталоги не поповнюються новими каталожними картками, але актуальності не згубили і продовжують повноцінно функціонувати для користувачів лише з поправкою – до вищезгаданого року включно. Раніше будь-які зміни у бібліографічному записі документа, який знаходиться в книгосховищі чи у відділах-фондоутримувачах, відзначались у картці, а при небхідності йшла тотальна заміна. Наразі, за відсутності таких процесів, картка залишається на місці, а внесені зміни, потрапляють в електронний каталог Бібліотеки в новому вигляді. Як зазначалось мною раніше, книга отримує нове життя, доступне світовому загалу з усіма належними точками доступу, до яких входять і авторитетні записи, і візуалізація титульного аркуша, анотація, оцифрування тощо, що поповнює пошуковий ресурс даного документа.
Якщо у книгах можна виокремити певний масив, який має історичну та наукову цінність, то з періодичними виданнями цього робити не варто, адже губиться справжня періодичність та хронологічний ряд. Тому було визначено, що певна назва продовжуваного видання ретроспектується з першого номера, або ж того, який є в фондах зберігання, до останнього. Є винятки, як, наприклад, колекція, де зібрані певні твори – різнопланові, не лише за тематикою, але й за видом документів. В такому випадку йде тотальне ретроспекційне опрацювання без винятків та поправок. Адже запис вноситься в електронний каталог і в майбутньому при доповненні, тотальному ретрокаталогізуванні певної назви періодичного видання, лише йде зазначення місця та шифру та інвентарних номерів.
Відбір книг для ретрокаталогізації проходить за значимістю, історичною та науковою цінностю. Видатні особи, засновники Академії наук та Бібліотеки, внесені в електронний каталог і займають чинне місце серед електронних ресурсів книгозбірні. Наразі продовжується робота із ретроспективного опрацювання колекції «Реабілітована література». Неабияку допомогу в підборі книг для роботи надає відділу старша наукова співробітниця суміжного відділу інформаційно-комунікаційних технологій Олена Вощенко. У співпраці з нашим відділом, зокрема з м. н. с. Ніною Деркач, уже опрацьовано сотні книг ретроспективного напрямку, і користувачі можуть завдяки цьому насолодитись поезією та прозою видатних корифеїв української літератури 20–30-х років ХХ століття.
До терміну «рекаталогізація» Відділ підходив лише теоретично, якщо вести мову про масовий процес переопрацювання каталожних карток з традиційних алфавітних карткових каталогів, переводячи їхній зміст в електронну форму, прискорюючи перехід в машиночитану каталогізацію. Для пояснення є декілька причин, одна з яких залишається незмінна, а саме – уже було наголошено, що для каталогізатора та систематизатора основою є опрацювання de visu, візуальний контакт з документом при бібліографічному описі, а перенос інформації з картки, в якій створено запис ще 20–30-х років минулого століття, не є повноцінно достовірним, тому на початку впровадження проєкту було прийнято рішення створювати повноцінний бібліографічний запис за оригіналом.
Підводячи підсумок, можна констатувати той факт, що робота з наповнення інформаційно-пошуковим ресурсом документів основного фонду зберігання є перспективною і необхідною в час інформаційних технологій, пошуку знань уже здобутих, швидкості доступу до необхідного документа. Розширюється коло пошукових можливостей, при необхідності книга оцифровується, реставрується, стає знову на полицю, і на одному рівні з сучасними друкованими документами відкриває нові шляхи для оперативного пошуку знань, підкреслюючи доступність національного надбання в найбільшій книгозбірні України.

Pavlo Shekera,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6665-8222,
Head of Department,
Department of Comprehensive Document Processing,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: shekerapv@nbuv.gov.ua

Retrospective work of the VNLU comprehensive document processing department: achievements, prospects, problems. Analytical review
of the project for five years

A brief analytical review of the work of the Department of Comprehensive Document Processing of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine over the past five years in the project of retrospection of the main storage fund was conducted. The results were summed up, analysis and prospects were made, shortcomings and experience gained over these years were taken into account. An attempt was made to make conditional distinctions in machine-readable cataloging, creating a bibliographic record of various printed documents, namely periodicals and books, filling the Library's electronic catalog with a new information and search resource.
Keywords: retrospection, recatalogization, periodicals and serials, book resource, traditional card catalogs, electronic catalog of the National Library of Ukraine, bibliographic description