Бібліографічна шевченкіана: внесок Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у формування метабібліографії митця

Тези доповіді

Фіклістова Олена Олександрівна,
молодша наукова співробітниця,
відділ національної бібліографії,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: Elena_fiklistova@ukr.net

Бібліографічна шевченкіана: внесок Національної бібліотеки України
імені В.І. Вернадського у формування метабібліографії митця

На основі досліджень бібліографічної шевченкіани, яку сформували й співробітники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського від початку її заснування, висвітлена історія створення метабібліографії про життя й творчість Тараса Шевченка.
Ключові слова: Тарас Григорович Шевченко, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, бібліографія, метабібліографія, покажчик.

Зростання інтересу суспільства до життя й творчості видатних постатей художнього слова вимагає, у свою чергу, створення джерельної бази, яка має велике значення для наукових досліджень, літературознавчого розкриття творчості митця. Одним із інструментів може стати бібліографічний покажчик. Але всебічне вивчення наукової проблеми застосовує ще один жанр, що нині набуває актуальності, оскільки дає змогу в розширеному вигляді аналізувати, систематизувати зміст та виокремити аспекти дослідження. До цього жанру належать збірники матеріалів, що відображають діяльність письменника, його мистецькі погляди, вплив на громадське й культурне життя. Дуже важливим є втілення цієї ідеї в складних умовах сьогодення, що збагачує світогляд спільноти про особистість письменника та його вплив на розвиток української літератури.
Пріоритетним напрямком в бібліографічній шевченкіані є створення метабібліографії про життя й творчість Т. Г. Шевченка. Вона включає декілька розділів: археографічна та текстологічна шевченкіана; історія видань творів Шевченка; історичні та етнографічно-побутові сюжети і мотиви у поетичній і прозовій спадщині Шевченка; вшанування пам’яті Шевченка: історія, місця пам’яті; історична біографістика й культурно-інтелектуальні комунікації. Прикладом таких праць стали видання: Т. Г. Шевченко в колі сучасників : словник персоналій / Г. Малахов. – Київ, 1976; Шевченківський словник: у 2 т. – Київ, 1976–1977; Оренбурзька шевченківська енциклопедія. – Оренбург, 1997; Тарас Шевченко і Крим : енциклопедичний довідник. – Сімферополь, 2001.
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка також має досвід створення таких праць, про що свідчить серія збірників наукових і публіцистичних праць, есеїв, спогадів, художніх творів, бібліографічних джерел, рецензій і відгуків про театральні постановки, музичні інтерпретації творів художньої літератури та їхнє втілення в образотворчому мистецтві. Це, зокрема, збірник «Закарпатська Шевченкіана» (2013), приурочений до 200-річччя від дня народження Кобзаря.
У Київському національному університеті також підготували покажчик «Шевченкознавство в Київському національному університеті» (1860–2003). Це перша спроба відтворення наукового розвитку шевченкознавства. У покажчику зібрані праці викладачів, студентів, аспірантів під час навчання й роботи в університеті. Крім основних публікацій, покажчик містить замітки, редагування, згадки, що мають наукову цінність.
Вивчаючи історію Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського від початку її заснування в 1918 році, ми бачимо провідну роль бібліотеки у вивченні й висвітленні спадщини великого Кобзаря. Над бібліографією шевченкіани працювали українські бібліографи й літературознавці І. Бойко, В. Дорошенко, Ю. Меженко, Ф. Сарана, М. Ясінський, фахові науковці Всенародної бібліотеки України (нині – НБУВ).
60-ті роки минулого століття стали наступним етапом у розвитку шевченкіани і пов’язані з визначними датами – 100-річчя від дня смерті та 150-річчя від дня народження видатного українського поета. У бібліографічному покажчику «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія бібліографії, 1840–1960» (1961), підготовлений Державною публічною бібліотекою АН УРСР (нині – НБУВ) зібрані загальні бібліографічні видання, в яких міститься бібліографія творів Шевченка й літератури про нього, а також подані путівники, каталоги, довідники й збірники, що є джерелом шевченківської бібліографії. Це було перше видання шевченківської метабібліографіі. У 60-70-х рр. бібліотека спільно з Львівською науковою бібліотекою ім. В. Стефаника (нині – ЛННБ ім. В. Стефаника) підготувала покажчик «Т.Г. Шевченко: бібліографія літератури про життя і творчість, 1839–1959 : у 2-х т.» (Київ, 1963).
У 175-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка НБУВ підготувала наукове видання «Т.Г.Шевченко : бібліографічний покажчик, 1965–1988», який хронологічно продовжує видання 1959 й 1968 років. У покажчику виділена предметна рубрика «Бібліографія бібліографії» з підрубриками: Бібліографічні покажчики, списки та огляди творів Шевченка і літератури про нього; Загальні бібліографічні посібники, в яких подається бібліографія творів Шевченка та літератури про нього.
У межах наукової теми «Бібліографічна шевченкіана» в 2014 р. НБУВ розпочала проєкт створення електронного видання «Метабібліографія Т.Г. Шевченка», що узагальнює масив вторинної бібліографії шевченкіани і є складовою національного бібліографічного репертуару. Джерельну базу покажчика склали фонди й електронні ресурси провідних бібліотек України. Важливим сегментом змісту наукової праці є документи й матеріали про літературно-мистецьку спадщину митця, зібрані шевченкознавцями; літературознавчі й критичні праці українських і зарубіжних авторів; праці опубліковані в наукових збірниках, книжкових і періодичних виданнях, надрукованих в країні й за її межами за період з 1840 р. до сьогодення. Шевченкознавчий доробок української творчої еміграції представлений у бібліографічних виданнях: «До видання творів Т. Шевченка у Варшаві (1932–1939 рр.)»; «Шевченкознавство в Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Нідерландах і Бельгії»; «Taras Ševčenko v české kultuře»; «Бібліографія шевченкознавства англійською мовою»; «Шевченкіяна в бібліотеках Парижу»; «Бібліографія японської Шевченкіани»; «З французької Шевченкіани» тощо.
Основний матеріал покажчика описаний de visu, подається розширена анотація джерел. Матеріал подається в хронологічному порядку, а в межах року – за алфавітом. Видання складається з двох основних частин: анотованого хронологічного покажчика й допоміжних покажчиків – іменного й предметного.
На першому етапі роботи було підготовлено і опубліковано видання «Тарас Григорович Шевченко : бібліографія видань творів», 1840–2014, (Київ, 2014). «Кобзар» Т. Г. Шевченка у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: книгознавче та бібліографічне дослідження» (Київ, 2015) – обидві праці в електронному й друкованому варіантах.
Другим етапом проєкту стало створення наукового видання «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія бібліографії видань творів Т.Г. Шевченка та літератури про нього» (Київ, 2018).
При створенні науково-бібліографічного ресурсу «Тарас Григорович Шевченко: бібліографія бібліографії» колектив авторів розробив методологію й методику роботи з дотриманням усіх вимог наукової бібліографії. Джерельну базу склали бібліографічні видання, підготовлені Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського НАН України, Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого, Науковою бібліотекою М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науковою бібліотекою Національного університету «Києво-Могилянська академія», Науково-довідковою бібліотекою центральних державних архівів України, Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Підготовці наукового видання сприяли Шевченківський національний заповідник, музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка в Черкасах, Музей книги і друкарства України. Також були використані джерела зарубіжної шевченкіани, у т. ч. електронна бібліотека «Diasporiana». Покажчик налічує 2114 бібліографічних записів. Матеріал розміщений за хронологією, а в межах року – за абеткою. Для зручності користування видання оснащене науково-допоміжним апаратом, що складається з іменного й предметного покажчиків.
Вміст першого розділу наповнюють бібліографічні посібники, довідники, путівники, енциклопедії, каталоги бібліотек, каталоги виставок, бібліографічні огляди, статті, публікації з періодичних і продовжуваних видань, наукових збірників, матеріали конференцій, пристатейні й прикнижкові бібліографічні списки про життя й творчість Т. Г. Шевченка. Документи розкриваються за допомогою змісту, бібліографічні записи частково анотовані.
Іменний покажчик подає відомості про авторів, упорядників, редакторів, авторів передмов, зазначених у бібліографічних описах, а також осіб, що зустрічаються в записах (персоналії). У роботі над формуванням предметного покажчика автори спиралися на енциклопедії, довідники й словники. Побудований за алфавітом предметний покажчик містить 48 предметних рубрик. Детальний тематичний рубрикатор відображає всі основні напрями творчої спадщини Тараса Шевченка, зокрема, рубрики: «Мистецька шевченкіана», «Музична шевченкіана», «Театральна шевченкіана», «Шевченкіана на сторінках періодичних видань», «Краєзнавча шевченкіана» та ін. Рубрики загального змісту («Бібліотеки. Установи», «Видання творів Шевченка», «Довідкові видання» тощо) мають підрубрики відповідно змістового наповнення, де подаються наукові й культурні установи, які популяризують творчість Т. Г. Шевченка. У рубриці «Бібліографія зарубіжної шевченкіани» відображаються публікації про життя й творчість Тараса Шевченка, що друкувались в зарубіжній періодиці або виходили окремими виданнями за межами України.
Широке охоплення матеріалів, їх науково-бібліографічне опрацювання розглянутої метабібліографії стане надійним довідковим джерелом, що сприятиме створенню єдиного зведеного бібліографічного ресурсу – бібліографічної шевченкіани.

Olena Fiklistova,
Junior Research Fellow,
Department of National Bibliography,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: Elena_fiklistova@ukr.net

Bibliographic Shevchenkiana: Contribution of the Vernadskyi National Library
of Ukraine to the Formation of the Metabibliography of the Artist

Based on the research of the bibliographic Shevchenkiana, which was formed by the staff of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine since its foundation, the history of the creation of a metabibliography on the life and work of Taras Shevchenko is highlighted.
Keywords: Taras Shevchenko, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, bibliography, metabibliography, index.