Газетна періодика України – вагоме джерело досліджень історії вітчизняної науки

Тези доповіді

Яременко Лідія Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
Відділ пресознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

Газетна періодика України –
вагоме джерело досліджень історії вітчизняної науки

Проаналізовано і окреслено публікації газетної періодики України як інформаційний ресурс з історії вітчизняної науки. Зроблено висновок про важливість і актуальність залучення пресових публікацій до джерельної бази з історії науки в Україні.
Ключові слова: періодична преса України, історія української науки, джерельна база, НАН України, Відділ пресознавства НБУВ, Інститут архівознавства НБУВ.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського є одним із найцінніших і найбільших за обсягом комплексом документального національного надбання України. Частина наукових структурних підрозділів НБУВ активно провадять дослідження складу рукописних, архівних, газетних, книжкових фондів, що відклались у підрозділах за понад 100 років діяльності Бібліотеки. Важливого значення у їх наукових дослідженнях набуває розробка, визначення й актуалізація інформаційного ресурсу документів фондів як вагомої джерельної бази історико-культурної спадщини України, що сприяє її введенню до інформаційного середовища, надає різносторонню аналітичну і науково-довідкову інформацію про фонди НБУВ та забезпечує відкритий вільний доступ до них як через онлайн-сервіси, так і безпосередньо за місцем їхнього зберігання.
Інститут архівознавства вже тривалий час ґрунтовно досліджує джерельну базу з історії розвитку академічної науки України, представляє її широкому загалу наукового середовища як корпус продовжуваних видань у серії «Джерела з історії науки в Україні», до яких входять збірники документів з історії Національної академії наук України та її установ, наукова спадщина, щоденники, епістолярій видатних вітчизняних учених і монографічні та біобібліографічні видання про них тощо.
Треба зазначити, що за результатами цих досліджень Інститут архівознавства намагається створити комплексну інформаційну базу різноманітних документальних джерел з історії української науки, залучаючи, в першу чергу і в основному, документи архівних фондів академічних установ і державних архівів, а також деякі публікації в періодичній пресі, наукову літературу та інтернет-ресурси.
У пропонованій доповіді хочемо акцентувати увагу на важливості інформаційної складової газетних публікацій з історії та становлення вітчизняної науки, розвитку, діяльності і досягнень наукових установ та видатних учених України. На сьогодні залучення публікацій з такою інформацією до джерельної бази з історії української науки та їх актуалізація для суспільного середовища відбувається не системно, епізодично, більше в тематичному спрямуванні щодо розширення біографічних добірок та здебільшого у разі відсутності певних хронологічних історичних відомостей в архівних документах. І це об’єктивно виправдано, адже завдання Інституту архівознавства та інших установ, що досліджують історію науки, сконцентровані на розробленні джерельного ресурсу саме документів Національного архівного фонду.
А ось джерелознавчий, комплексний, системний, аналітичний і критичний підхід до виявлення та аналізу пресових публікацій зі становлення української науки за весь період друкування газет в Україні може стати в пріоритеті досліджень Відділу пресознавства НБУВ у межах його науково-дослідної роботи, на кшталт проєктів «НБУВ на сторінках газет» та «Науковці України у газетних публікаціях», які успішно втілює Відділ.
Певний блок газетних публікацій, що містять вагому інформацію для розуміння і підтвердження становлення та розвитку науки в Україні, але документні оригінали яких відсутні в архівах як такі, що не збереглися, або не були створені, вже виявлено й оприлюднено в низці видань, зокрема й у низці спільних загальноакадемічних проєктів Інституту архівознавства і Відділу пресознавства. Вони можуть стати основою для створення та формування відповідної інформаційної бази даних з аналітичними описами і цифровими копіями статей та підготовки на її засадах різножанрових наукових публікацій.
Як відомо, заснування Української академії наук у Києві відбулося за Законом від 14 листопада 1918 р., підписаним Гетьманом П. Скоропадським. І всі сучасні видання при згадці цього Закону дають посилання на його публікацію в офіційному друкованому органі Ради Міністрів Української Держави – газеті «Державний вісник» (22 лист. 1918 р., № 73), адже оригінал Закону дотепер не знайдено, а у фонді № 2201 Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України та Архіві Президії НАН України зберігається лише машинописна не засвідчена копія тексту закону, підготовленого для друкування у «Державному віснику». У цьому ж номері опубліковано Наказ Гетьмана П. Скоропадського від 14.11.1918 р. про призначення перших дійсних членів УАН, а в № 75 від 26.11.1918 р. опубліковано Статут УАН. Отже, газетні публікації в цьому випадку виступають офіційними законодавчими документами.
Підкреслимо, що у 1918 р. спостерігалася підвищена суспільна увага до створення в Українській Державі Української академії наук. Інформацію про її організацію, перші засідання, вибори по відділах, намічені кроки діяльності подавали не тільки офіційні видання державних органів, а й газети найрізноманітніших спрямувань і форм власності: безпартійна демократична газета «Відродження» (0.11.1918, ч. 198), політична, економічна, літературна газета «Нова Рада» (30.11.1918, № 226), громадсько-політична і літературна газета «Кіевская мысль» (30.11.1918, № 228) та ін.
Через фінансові труднощі, складне матеріально-технічне забезпечення, відсутність паперу протягом 1918–1920 рр. науковці презентували результати своєї роботи здебільшого через наукові доповіді на засіданнях структурних інституцій, які по суті ставали публічними, інформацію про місце, час, тематику виступів друкували у місцевій пресі. Наприклад, у «Відродженні» (ч. 198) повідомлялося про чергове засідання секцій Українського наукового товариства 1 грудня 1918 р. з доповідями І. Каманіна, В. Модзалевського, О. Грушевського. Протягом 1920-х років, коли відбувалась інституалізація академічної науки, у пресі зберігалась ця пильна увага до УАН.
Якщо загалом визначити коло питань, які висвітлювала українська преса про вітчизняну науку, то треба зазначити, що в офіційних виданнях це питання державних нормативних актів із діяльності наукових установ, штатів, фінансування, приміщень, що було надзвичайно актуальним, зокрема для Академії, не лише у період 1918–1920 рр., а й майже всі роки її діяльності. Не оминули увагу преси і питання політичних репресій стосовно Всеукраїнської академії наук та процесу «СВУ», стан науково-дослідної роботи під час Другої світової війни. У подальшому висвітлювались досягнення української науки, організаційні питання обрання дійсних членів, проведення ювілейних заходів, вручення нагород, увічнення пам’яті та інші події, що відбувались на державному рівні. В інших виданнях оприлюднювалися і більш локальні події за конкретної участі певних установ, вчених та ін., але не менш важливі за значенням для історії української науки.
Треба підкреслити, що майже увесь період ХХ ст. на шпальтах значної кількості газет присутні публікації про розвиток української науки, зокрема про стан, діяльність, здобутки НАН України та галузевих академій наук та їх провідних учених. Така тенденція зберігалася до моменту широкого впровадження інтернет-технологій, що дало можливості оперативно/миттєво розміщувати інформацію про новини, події, заходи, що раніше висвітлювалися тільки у щоденних газетах, та й сама преса почала активно змінювати свої форми і текстове наповнення.
Наголосимо, що в абсолютній більшості видань, які стосуються розвитку української науки, навіть у тих, де присутні бібліографічні списки видань і джерел за даною темою, посилання на газетні публікації відсутні. Останнім часом ця тенденція дещо змінилася стосовно підготовки персональних видань про видатних вітчизняних діячів науки, літератури, культури, до бібліографії яких включаються і пресові публікації (їхні доповіді, інтерв’ю, статті про них тощо; до прикладу, видання НАН України про академіка М. М. Боголюбова, 2019 р.). Проте системна робота з розшуку, аналізу й актуалізації таких матеріалів не проводиться.
Для визначення спрямування напрямів пошуку і блоку видань для аналізу треба вивчити типологізацію пресових видань, їх можливу дотичність до обраної теми. Слід обов’язково враховувати регіональну пресу, адже наукові установи України мають доволі розгалужене географічне розташування. Приміром, у 1964 і 1969 рр. відбулись візити делегацій союзної та республіканських академій до української академії для ознайомлення з вдалим досвідом поєднання роботи її наукових академічних установ з виробничими підприємствами, заводами, шахтами. В Архіві Президії НАН України збереглися стенограми спільних засідань делегацій та української академії за результатами візитів. А ось вагома інформація про конкретні дати і місця перебування, склад присутніх, підняті питання, практичний обмін досвідом на місцях тощо знайшли відображення тільки в публікаціях місцевих газет Львова, Ужгорода, Харкова, Донецька, Маріуполя, Запоріжжя, Дніпра, Севастополя.
Серед видів газет треба обов’язково виокремити і врахувати значення освітянської преси. Адже переважна більшість науковців, з одного боку, були студентами київських, харківських, львівських та ін. закладів вищої освіти і в газетах цих установ можна відшукати невідомі штрихи до студентських років вчених. Наприклад, у газеті «Радянський студент» від 08.01.1939 р. опубліковано наказ ректора Київського індустріального інституту про відзначення грошовою нагородою студента Б. Є. Патона за кращу науково-дослідну роботу. Згодом багато з таких студентів стали викладачами вишів, тому в такій періодиці може бути додаткова інформація про педагогічну діяльність майбутніх видатних учених. Найближчим часом Відділ пресознавства закінчує проєкт каталогу освітянської преси, який наразі може слугувати важливим підґрунтям подальших наукових досліджень.
Отже, можна зазначити, що публікації української преси з історії вітчизняної науки є ґрунтовним неопрацьованим ресурсом для формування цього сегмента її джерельної бази, подальших актуальних наукових досліджень на їх основі, що сприятиме введенню і популяризації нових знань до широкого суспільного середовища та збереженню історичної пам’яті про українську науку.

Lidiia Yaremenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
PhD (History), Senior Research Associate,
Senior Research Associate,
Department of Press Studies,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

Newspaper periodicals of Ukraine – a significant source of research
into the history of domestic science

The publications of newspaper periodicals of Ukraine as an information resource on the history of national science are analyzed and outlined. The conclusion is made about the importance and relevance of including press publications in the source database on the history of science in Ukraine.
Keywords: Ukrainian periodical press, history of Ukrainian science, source database, NAS of Ukraine, VNLU Press Study Department, the Institute of Archival Studies of the V.I.Vernadskyi National Library of Ukraine