Особливості стабілізації документів з ентомологічними пошкодженнями: із досвіду НБУВ

Тези доповіді

Куява Людмила Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
молодша наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: kuyavalm@ukr.net

Бабицький Андрій Ігорович,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2758-0319,
кандидат біологічних наук, доцент,
завідувач лабораторії,
відділ ентомології та колекціонування,
Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена,
Національна академія наук України,
Київ, Україна
e-mail: andriybabytskiy@gmail.com

Особливості стабілізації документів з ентомологічними пошкодженнями: із досвіду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

У публікації представлено результати ентомологічного обстеження бібліотечних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ). Висвітлено основні підходи до профілактики біологічних пошкоджень документів, а також окреслено необхідні заходи для профілактики.
Ключові слова: збереження, документи, пошкодження, комахи-шкідники, стабілізація, виморожування, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Сучасні бібліотеки та архіви зберігають значну кількість унікальних історичних документів, серед яких стародруки, рукописи і рідкісні видання. Ці безцінні національні надбання часто знаходяться під загрозою пошкоджень через ентомологічний вплив. У рамках проведеної науково-дослідної роботи співробітниками відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського спільно з ентомологами Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України було здійснено комплексне дослідження 82 одиниць бібліотечних документів з різною матеріальною основою (ганчір’яний, писальний, газетний папір тощо), які зберігаються у відділі організації та обслуговування основним фондом НБУВ. Під час обстеження встановлено, що основні ентомологічні пошкодження виявлено в області корінця документів у вигляді наскрізних ходів із характерним округлим поперечним розрізом. Також було ідентифіковано значні скупчення коричневого порошкоподібного матеріалу та залишки сухих дорослих особин комах родини Anobiidae, попередньо визначених як хлібний шашіль (Stegobium paniceum). Крім того, серед зразків виявлено поодинокі екземпляри й фрагменти шкіроїдів родини Dermestidae. Живих комах чи личинок даного виду виявлено не було. Окремим об’єктом дослідження став артефакт «Дерев'яний меч з рунами», який зберігається у сховищі Інституту рукопису у картонному чохлі зі шкіряним оздобленням. На верхівці цього предмета виявлено значні біопошкодження, що призвели до пошкодження деревини, яка набула губчастої структури із відмітними тріщинами та округлими отворами ходів. Пошкодження не супроводжувалося наявністю залишків комах чи їхніх личинок або бурового борошна. Додатково співробітники ВНТЗФ передали для аналізу матеріали зі зразками шкідників, зібраними раніше у сховищах НБУВ. Було встановлено присутність представників роду Anthrenus та інших шкіроїдів (Dermestidae), мокриць (Oniscidea), мухоловок звичайних (Scutigera coleoptrata), а також окремих екземплярів жуків, мух, бджіл і рослиноїдного клопа-щитника. Попередній аналіз дозволяє припустити, що шкіроїди й мокриці мають здатність постійно розвиватися в умовах сховищ, оскільки личинки Anthrenus можуть пошкоджувати шкіряні обкладинки стародруків і залишки інших комах. Водночас багатоїдні мокриці (Porcellio scaber), здатні харчуватись вологим папером, та пошкоджувати дерев’яні елементи конструкцій або стелажів. Таким чином, ці організми не лише створюють ризик фізичного пошкодження матеріалів, але й можуть сприяти вторинному зараженню середовища іншими шкідниками чи мікроорганізмами. Мухоловки є хижаками, які полюють на різних безхребетних у сховищах, а інші групи комах потрапляють у приміщення випадково під час весняного льоту, на світло через вікна та щілини або в процесі пошуку місць для зимівлі не є загрозою для сховищ. В даному випадку зібрані зразки комах пов'язані з ймовірним вмістом у корінцях та палітурці органічних речовин рослинного походження (борошна як основи клею). Тому, для забезпечення належного зберігання пошкоджених документів фахівці рекомендують впроваджувати комплекс стабілізаційних заходів, зокрема санітарно-гігієнічні та реставраційно-відновлювальні роботи. Надзвичайно важливо регулярно, перевіряти стан бібліотечних колекцій у сховищах, адже це дозволяє оперативно виявляти потенційні ризики. У випадку появи живих комах у матеріалах, за умови відсутності негативного впливу на бібліотечні ресурси, можна застосовувати такі методи, як виморожування або прогрівання. Крім того, оброблення сховищ та матеріалів газоподібними інсектицидами (фумігація), безпечна для людей та нейтральна до паперових носіїв, є дієвим засобом профілактики та боротьби з комахами-шкідниками. Що стосується дерев’яного меча, аналіз його стану свідчить про давні пошкодження, викликані ймовірно жуками родини Anobiidae, такими як меблевий шашіль Hadrobregmus pertinax або домовий точильник Anobium punctatum. Аналіз стану деревини свідчить про минулу активність ксилофагів, проте на момент обстеження живих комах не виявлено. Рекомендується проводити системний візуальний контроль дерев’яного артефакта з метою виявлення ознак життєдіяльності комах, таких як бурове борошно, екскременти чи личинкові оболонки. У разі виявлення нових біопошкоджень або живих комах у структурі меча, враховуючи особливості, негативного впливу на матеріал (деревину), необхідно застосовувати дезінсекцію із використанням газоподібних інсектицидів. За альтернативи цей процес може бути замінений виморожуванням до температури −50°C протягом 1–2 тижнів. Виморожування є одним із найбільш ефективних та безпечних методів боротьби з комахами, що не шкодить документам. Документи, пошкоджені комахами, зазвичай обробляються в морозильних камерах за температури близько −20°C мінімум 72 годин і до десяти днів. Цей метод дозволяє знищувати більшість стадій розвитку шкідників і є одним із найстаріших підходів у боротьбі з комахами. Фахівцями ВНТЗФ було проведено виморожування 82 одиниць бібліотечних документів у морозильній камері за температури −20°C протягом двох тижнів. Після процедури було здійсниено санітарно-гігієнічне дезінфекційне оброблення документів, які потім повернули на постійне зберігання у сховище.

Варто зазначити, що раніше виморожування приміщень узимку було фактично єдиним методом боротьби з тарганами, блохами та іншими шкідниками. Насьогодні цей метод застосовується навіть у побуті для боротьби з міллю завдяки простоті й екологічній безпеці. Однак слід враховувати, що деякі види комах мають підвищену стійкість до низьких температур. Наприклад, види точильників Tenebrio molitor, Anobium punctatum і Cucujus clavipes важче піддаються виморожуванню. Серед шкіроїдів найстійкішими є норичниковий, килимовий і польський шкіроїди, для них ефективним буде виморожування за температури −20°C протягом 1–2 тижнів. Найвразливішими до впливу низьких температур є шкіроїд Смірнова та коров’яковий.

Підсумовуючи, зазначимо, що для забезпечення довготривалого та ефективного збереження бібліотечних та архівних фондів необхідний комплексний підхід до вивчення сукупності зовнішніх та внутрішніх чинників, які можуть спричинити фізико-хімічні або біологічні пошкодження бібліотечних документів. Особливого значення набуває підвищення рівня обізнаності бібліотечних співробітників та реставраторів щодо небезпек біологічного впливу, а також дотримання нормативних умов зберігання. Об'єднання знань, застосування профілактичних стратегій та впровадження сучасних технологій є вирішальними для збереження документальної спадщини для майбутніх поколінь.

Liudmyla Kuiava,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies of Conservation of Funds,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: kuyavalm@ukr.net

Andriy Babytskiy,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2758-0319,
Candidate of Biological Sciences, Associate Professor,
Head of the Laboratory,
Department of Entomology and Collections,
І. I. Schmalhausen Institute of Zoology,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: andriybabytskiy@gmail.com

Features of document stabilization with entomological damage: the experience of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine

The publication presents the results of entomological analysis of library collections of the National Library of Ukraine named after V.I.Vernadskyi (VNLU). The main approaches to preventing biological damage to documents are highlighted, and the necessary measures for prevention are outlined.
Keywords: preservation, documents, damage, insect pests, stabilization, freezing.