Ірина Краснодемська – відома дослідниця української діаспори

Тези доповіді

Фігурний Юрій Степанович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6463-0920,
кандидат історичних наук, старший дослідник,
старший науковий співробітник,
відділ етнології та історії України,
Науково-дослідний інститут українознавства,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Київ, Україна
e-mail: ukr.etnolog_fus@ukr.net

Ірина Краснодемська – відома дослідниця української діаспори

Проаналізовано вагомий внесок Ірина Краснодемської у вивчення української діаспори. З’ясовано, що вже понад 25 років вона успішно досліджує функціонування діаспорних українознавчих інституцій та осмислює доробок видатних дослідників закордонного українства.
Ключові слова: Україна, українці, українська діаспора, українознавство, Ірина Краснодемська, російсько-українська війна, спростування російських міфів і фальсифікацій історії України.

Постановка проблеми. У важких умовах російсько-української війни, особливо під час її повномасштабної фази, великого значення набуває згуртованість української політичної нації та її підтримка українською діаспорою по всьому світу. Українці поза межами материкової України як ті, що вже перебувають там тривалий час, так й ті, що вимушені були виїхати за кордон після 24.02.2022 р., є потужним потенціалом для консолідації цивілізованих демократій задля підтримки України у боротьбі з російської агресією. Тому вивчення особливостей і закономірностей функціонування основних осередків української діаспори, напрацювань закордонних вчених-українознавців, які плідно досліджує Ірина Краснодемська вже понад чверть століття, є на часі, оскільки цей вагомий накопичений досвід варто актуалізувати, щоби екстраполювати на реалії сьогодення й активно задіювати для консолідації українців як в Україні так і поза її межами.
Виклад основних матеріалів дослідження. Ірина Краснодемська є відомим вченим-українознавцем. Її науковий шлях тісно пов’язаний з Інститутом українознавства у всіх його іпостасях: Інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1992–2000); Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України (2000–2024) й нарешті, Науково-дослідний інститут українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 01.05.2024 р.). Ірина Йосипівна у своїй науковій діяльності здолала шлях від лаборанта відділу історичних та теоретико-методологічних проблем українознавства до завідувача відділом етнології та історії України. Її наукове кредо: відповідальність, наполегливість, працездатність і професіоналізм.
На зламі ХХ–ХХІ ст. І. Краснодемська розпочала активно займатися вивченням наукової діяльності учених-українознавців та діаспорних осередків у 20–60-х роках ХХ ст., дослідженням їхнього внеску в збагачення знань про Україну й українство, осмисленням закономірностей, провідних тенденцій та особливостей розвитку українознавства в діаспорі в 1920–1960-х рр., осягненням процесу інституалізації його осередків і їх ролі у збереженні та примноженні національних традицій української науки.
Підсумком цієї майже десятилітньої праці стало написання й успішний публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: ”Внесок вчених української діаспори європейських країн у розвиток українознавства (20–60-ті рр. ХХ ст.)” (25 лютого 2010 р.). Метою дослідження стало з’ясування закономірностей та тенденцій розвитку українознавства як цілого, наукових засад формування й діяльності осередків українознавства в умовах еміграції, вивчення напрямів, змісту, форм та методів, здійснюваних ними українознавчих досліджень у цей історичний період.
Зокрема, у кандидатській дисертації простежено, як у повоєнні роки провідні науковці української діаспори Л. Білецький, Д. Дорошенко, І. Кошелівець, В. Кубійович, З. Кузеля, І. Раковський, Ю. Липа активно розвіювали хибні уявлення про Україну, яку в СРСР ототожнювали з Росією, а українців називали росіянами. Вони утверджували в суспільній свідомості Заходу розуміння окремішності українців, їх природного права на самовизначення.
І. Краснодемська переконливо наголошує, що праці українознавців діаспори охоплювали майже всі епохи, періоди, проблеми української історії. Давню історію України, її археологічні пам’ятки плідно опрацьовували О. Домбровський, М. Міллер, Я. Пастернак; історію княжої доби – М. Ждан, І. Назарко, О. Пріцак; козацько-гетьманських часів – О. Баран, Л. Винар, Т. Мацьків, О. Оглоблин. Значну кількість досліджень діаспорних учених присвячено національно-визвольним змаганням 1917–1921 рр., Голодомору 1930-х років, боротьбі проти сталінського режиму (І. Витанович, О. Герус, М. Єремеїв, А. Жуковський), Другій світовій війні, ОУН, УПА (В. Косик, П. Мірчук, Л. Шанковський) та іншим пріоритетним проблемам української історії, історіографії та джерелознавства, які або замовчувались, або фальсифікувались у радянській історіографії. Діаспорним науковцям вдалося сформулювати державницьку концепцію українського історичного процесу та завдяки плідній науковій діяльності виховати нові ряди українських істориків, забезпечити збереження і примноження національних традицій української історіографії, модернізувати їх у контексті розвитку новітньої західної історіографії, закласти підґрунтя для наступних інтеграційних процесів.
Велику увагу Ірина Йосипівна акцентувала на історії створення й оприлюднення “Енциклопедії українознавства” (за ред. В. Кубійовича та З. Кузелі), яка стала однією із найвагоміших праць зарубіжного українознавства.
Також варто відзначити, що згодом, у 2011 р., І. Краснодемська публікує результати своєї дослідницької праці у форматі наукової монографії: “Українознавчі студії діаспори (ХХ ст.)”.
З початком російсько-української війни Ірина Йосипівна продовжувала досліджувати українську діаспору та її роль у протидії російській інформаційній агресії. Впродовж 2016–2017 рр. вона виконувала конкурсний проєкт “Історичні передумови та сучасні суспільні наслідки агресії Російської Федерації проти України 2014–2015” за грантової підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень. Підсумком цієї науково-дослідницької праці стала фундаментальна колективна монографія “Агресія Росії проти України: історичні передумови та сучасні виклики” (2016 р.).
Наразі, І. Краснодемська є відповідальним виконавцем фундаментальної науково-дослідної роботи “Викриття російських фальсифікацій і міфів історії України як складова гуманітарної безпеки держави” (2025–2027). Вона фахово досліджує, як провідні діаспорні наукові інституції та їх співробітники докладають чималих зусиль у відстоюванні українських пріоритетів та спростуванні російських міфів, фейків і фальсифікацій історії України, а також допомагають долати пропаганду й антиукраїнські наративи.

Висновки. Отже, вже понад чверть століття дослідниця успішно вивчає функціонування діаспорних українознавчих інституцій та осмислює доробок видатних дослідників закордонного українства. Під час повномасштабної фази російсько-української війни, І. Краснодемська продовжує вести аналітичними науковими засобами активну боротьбу з імперськими наративами рашистів, спростовує багаточисельні російські інсинуації, спрямовані на дискредитацію Української держави та її громадян.

Yurii Fihurnyi,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6463-0920,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Senior Researcher,
Department of Ethnology and History of Ukraine,
Research Institute of Ukrainian Studies,
Taras Shevchenko National University of Kyiv,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ukr.etnolog_fus@ukr.net

Iryna Krasnodemska – a well-known researcher of the Ukrainian diaspora

The theses analyze Iryna Krasnodemska's significant contribution to the study of the Ukrainian diaspora. It is found that forover 25 years she has been successfully studying the functioning of diaspora Ukrainian studies institutions and interpreting the work of prominentresearchers of Ukrainians abroad.
Keywords: Ukraine, Ukrainians, Ukrainian diaspora, Ukrainian studies, Iryna Krasnodemska, Russian-Ukrainian war, refutation of Russian myths and falsifications of Ukrainian history.