Реферативні ресурси в інфраструктурі знань цифрового суспільства
Заявник | Поліщук Тетяна Валентинівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025) |
Захід | 4 Секція. Бібліотеки в цифровій інфраструктурі знань. |
Назва доповіді | Реферативні ресурси в інфраструктурі знань цифрового суспільства |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Текст доповіді | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Поліщук Тетяна Валентинівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5157-8182
молодша наукова співробітниця,
відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: polishchuktetana@gmail.com
Реферативні ресурси в інфраструктурі знань цифрового суспільства
Здійснено огляд нових тенденцій у розвитку цифрового суспільства. Розкрито взаємозв’язок між реферативними ресурсами, інфраструктурою знань та цифровим суспільством. Проаналізовано реалізацію цифрової трансформації та висвітлено роль бібліотек у процесах діджиталізації.
Ключові слова: діджиталізація, реферативні ресурси, інфраструктура знань, цифрове суспільство
Постійна та активна діджиталізація всіх сфер нашого життя формує нове цифрове суспільство. Процес управління створенням, поширенням та споживанням знань формує інфраструктуру знань, що дозволяє ефективно керувати інформацією та знаннями. Нерозривно пов’язані з цією інфраструктурою реферативні ресурси бібліотек, адже вони є найбільш компактними за формою репрезентації одиницями наукової інформації.
Побудова нового цифрового суспільства – це якісно новий рівень організації соціальних, економічних та культурних взаємодій, де цифрові технології стають невід’ємною частиною повсякденного життя. Таке суспільство характеризується повсюдним поширенням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які пронизують усі сфери людської діяльності: від державного управління та бізнесу до освіти, медицини та дозвілля. Основними рисами цифрового суспільства є: інтернет та мобільні технології (миттєвий обмін інформацією та комунікації між людьми незалежно від їхнього географічного розташування), зростання обсягів інформації (постійно зростають об’єми інформації, і більша її частина стає доступною онлайн, що вимагає нових підходів до пошуку, фільтрації та осмислення даних), широке впровадження автоматизованих систем та технологій штучного інтелекту (змінюється ринок праці, процеси виробництва та надання послуг в електронному форматі в державному та приватному секторі), цифрові технології в освіті тощо.
Цифрове суспільство будується на інфраструктурі знань, що є їх важливою основою. Вона включає в себе всі компоненти, що забезпечують створення, організацію, зберігання, доступ, поширення та використання знань. Також охоплює технологічну інфраструктуру (інструменти, що забезпечують технічний бік обробки та зберігання інформації), організаційні структури (установи та організації, що відповідають за управління знаннями), людські ресурси (фахівці, які створюють, обробляють, аналізують та використовують знання – вчені, бібліотекарі, IT-спеціалісти, аналітики даних тощо), безпосередньо сама інформація, що становить знання (наукові статті, книги, бази даних, мультимедійні матеріали, статистичні дані), правові та етичні норми (законодавство щодо авторського права, захисту даних, ліцензування та інше).
У постійно зростаючому обсязі інформації, реферативні ресурси набувають особливого значення. Вони є ключовими інструментами для навігації в масивах знань, дозволяючи швидко знайти необхідну інформацію, оцінити її актуальність та прийняти рішення щодо подальшого дослідження. Реферативні ресурси – це вторинні інформаційні продукти, що містять стислий виклад (реферат) первинних документів (статей, книг, дисертацій, звітів тощо) та їх бібліографічний опис. До них відносяться бібліографічні бази даних (наприклад, Web of Science, Scopus, Google Scholar), реферативні журнали, електронні каталоги, системи пошуку та обробки інформації (це і пошукові системи загального призначення (Google) та спеціалізовані пошукові системи (наприклад, для наукових публікацій), індекси цитування тощо. Основними функціями реферативних ресурсів у цифровому суспільстві є економія часу, спрощення пошуку, оцінювання наскільки документ відповідає інформаційним потребам, надання актуальної інформації про нові публікації з питань, які цікавлять.
Цифрове суспільство є середовищем, яке сприяє розвитку інфраструктури знань. Без цифрових технологій неможливо було б створити, зберігати та поширювати величезні обсяги інформації, які складають сучасну інфраструктуру знань. Наприклад, хмарні технології та швидкісний інтернет є фундаментальними для функціонування сучасних баз даних та онлайн-репозитаріїв. Щоб цифрове суспільство функціонувало ефективно, воно потребує надійної та доступної інфраструктури для управління знаннями. Без розвиненої інфраструктури знань діджиталізація перетвориться на хаотичний потік даних, а не на осмислене використання інформації. Розвиток цифрових технологій відкриває нові можливості для створення та розширення інфраструктури знань, що призводить до появи нових, більш досконалих реферативних ресурсів. Ці ресурси, роблячи знання більш доступними, сприяють подальшому розвитку цифрового суспільства.
У сучасному цифровому суспільстві бібліотеки відіграють центральну роль у реалізації зв’язку між цифровим суспільством, інфраструктурою знань та науковими ресурсами. Вони трансформуються зі сховищ книг на динамічні центри доступу до інформації, навчання та соціальної взаємодії. Бібліотеки активно оцифровують свої унікальні колекції, роблячи їх доступними онлайн, що розширює можливості доступу до культурної та наукової спадщини.
У світі, де інформація легко зникає, бібліотеки відіграють ключову роль у довгостроковому збереженні цифрового контенту, забезпечуючи доступ до нього для майбутніх поколінь. Спеціалізовані бібліотеки (наприклад, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського) є центрами формування національної інфраструктури знань, зберігаючи величезні обсяги наукових даних, створюючи наукові бази даних та реферативні журнали.
Цифрове суспільство створює попит на нові способи управління знаннями; інфраструктура знань надає технологічні та організаційні основи для задоволення цього попиту; а наукові ресурси бібліотек, зокрема, реферативні ресурси є критично важливими інструментами, що дозволяють орієнтуватися в цьому величезному потоці інформації.
Бібліотечна сфера є яскравим прикладом того, як інституції знань адаптуються до вимог цифрового суспільства, забезпечуючи ефективне функціонування інфраструктури знань та надаючи користувачам необхідні реферативні інструменти для орієнтації у світі інформації.
Осердям цифрового суспільства є інфраструктура знань, яка включає в себе всі системи, процеси та технології, що дозволяють ефективно управляти інформацією та знаннями. Нерозривно пов’язаними з цією інфраструктурою є наукові, й зокрема, реферативні ресурси, що слугують ключовими навігаторами у величезному масиві інформації.
Tetiana Polishchuk,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5157-8182
Junior Researcher,
Department of scientific formation of national abstract resources,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: polishchuktetana@gmail.com
Abstract resources in the knowledge infrastructure of the digital society
A review of new trends in the development of the digital society was carried out. The relationship between abstract resources, knowledge infrastructure and digital society was revealed. The implementation of digital transformation was analyzed and the role of libraries in digitalization processes was highlighted.
Keywords: digitalization, abstract resources, knowledge infrastructure, digital society