Дослідження творчості Никодима Зубрицького: актуальні проблеми каталогізації

Тези доповіді

Деревська Олена Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7057-6051,
аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва,
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,
Київ, Україна
e-mail: olena.derevska@naoma.edu.ua

Дослідження творчості Никодима Зубрицького:
актуальні проблеми каталогізації

Розглянуто питання складання ілюстрованого каталогу гравюр українського гравера і рисувальника XVII–XVIII ст. Никодима Зубрицького. Наголошено на значенні митця в українському мистецтві. Виділено основні проблеми, якими супроводжується дослідження. Проаналізовано наявну джерельну базу.
Ключові слова: Никодим Зубрицький, українське мистецтво XVII–XVIII ст., гравюри, стародруки, каталог.

Никодим Зубрицький – видатний український митець кінця XVII – першої чверті XVIII ст., відомий у першу чергу як гравер і рисувальник. Документальних відомостей про нього небагато: вважається, що походив він з Галичини (с. Зубра в нинішньому Львівському р-ні Львівської обл. або с. Зубрець, нині в Бучацькій міській громаді на Тернопільщині). Працював Н. Зубрицький у Львові, Крехові, Уневі, Почаєві, Києві, Чернігові. Створив він, за оцінками істориків мистецтва, близько 400 гравюр, як у вигляді книжкових ілюстрацій, так і станкових творів. Твори майстра справили значний вплив як на українське мистецтво, так і на закордонне; гравюри Н. Зубрицького наслідувалися в книжковій ілюстрації, монументальному живописі, іконах тощо.
Точна кількість робіт Н. Зубрицького досі не встановлена. Існує нагальна потреба створення ілюстрованого каталогу його робіт. Проте дослідження творчості гравера ускладнюють цілий ряд факторів. По-перше, це відсутність частини збережених оригіналів творів митця в Україні (наприклад, суттєва кількість стародруків із гравюрами Н. Зубрицького знаходиться у сховищах країни-агресора, наприклад, «Буквар» (1698), виданий в Уневі). По-друге, деякі гравюри майстра поки що відомі нам лише в репродукціях, – як, приміром, мідьорит «Христос і Св. Каетан» (1703), опублікований П. Поповим у «Матеріалах до словника українських граверів» (1926), або взагалі відомі лише за назвою. Ще одним фактором є теперішня ситуація в Україні, а саме наявність воєнного стану та безпекових обмежень, що ускладнює доступ до колекцій. Нарешті, питання авторства гравюр, адже значна кількість зображень, що стилістично подібні на творчу манеру Н. Зубрицького, є не підписаними. Ще одним цікавим дослідницьким питанням, що вперше порушив В. Александрович в статті «Мистецьке оздоблення львівських першодрукованих ірмологіонів» (2002), є співпраця Н. Зубрицького з іншими граверами як автора ескізів, проектанта-рисувальника: у випадку з гравюрами львівського гравера Діонісія Синкевича збереглися документальні підтвердження такого співробітництва, проте і в київському, і в чернігівському періодах творчості Н. Зубрицького існують гравюри інших майстрів, виконані для одних і тих самих видань, підписані ними, проте такі, що безперечно несуть стилістику робіт Никодима Зубрицького (на нашу думку, це київський Тит, чернігівець Макарій Синицький тощо). Як вже згадувалося вище, існує також багато анонімних робіт в цій стилістиці.
Додатковим викликом задачі каталогізації творів Н. Зубрицького є практично повна відсутність аналогічних праць: серед багатьох видань на тему української гравюри, що безперечно мають свою цінність, єдиним відомим нам повноцінним ілюстрованим каталогом є видання О. Юрчишин-Сміт «Чернець Ілля (fl.1637–1663). Українська та румунська гравюра доби бароко : каталог творів» (2021).
Існуючі загальні каталоги стародруків, створені за останні більш ніж 200 років, є вагомою базою для задачі складання ілюстрованого каталогу творів Никодима Зубрицького, проте кожний з них має свої недоліки. Робота В. Сопікова «Опыт российской библиографии» (1813) згадує лише назви книг, місто і дату видання, і є при цьому не повним переліком. «Хронологическая роспись славянских книг, напечатанных кирилловскими буквами. 1491–1730» І. Каратаєва (1861) додатково вказує формат видання і в окремих випадках містить додаткові мистецтвознавчі відомості (наприклад, «зображення вирізані на дереві», «із зображенням чотирьох євангелістів», «із зображеннями», «зображення гравіровані (майстерно) на міді» тощо). Праця П. Пекарського «Наука и литература в России при Петре Великом. Т. 2. Описание славяно-русских книг и типографий 1698-1725 годов» (1862), один з найдавніших каталогів, має цінний опис книг, із описами частини ілюстрацій включно, проте обмежена роками правління Петра І, майже не має імен граверів, і навіть в своєму періоді включає не всі стародруки. «Хронологический указатель славяно-русских книг церковной печати с 1491 по 1864-й год» В. Ундольського (1871) не згадує ані ілюстрацій, ані імен граверів. Масштабна праця Д. Ровинського «Подробный словарь русских граверов XVI–XIX вв.» (1895) є першою спробою створення каталогу саме гравюр, в т. ч. окремих аркушевих видань, а не тільки книжкової ілюстрації; це надзвичайно важлива праця, яка досі не втратила своєї актуальності, проте вона є неповною і не включає всі гравюри кожного автора. Так, у Н. Зубрицького Д. Ровинський згадує лише 82 гравюри. Для включених в список гравюр автор наводить лише кілька ілюстрацій. Праця українського історика мистецтва І. Свєнціцького «Каталог книг церковно-славянской печати» (1908) описує збірку Церковного музею у Львові. Робота П. Попова «Матеріали до словника українських граверів» (1926) та «Додаток І» до неї (1927), а також «Причинки до словника українських граверів» І. Крип’якевича (1926) вперше відокремлюють українських граверів від російських, суттєво доповнюють їх кількість; так, перелік гравюр Н. Зубрицького ними (в першу чергу П. Поповим) збільшено майже до 400 гравюр. І. Крип’якевич справедливо назвав доробок П. Попова «переломовою працею в історії нашої графіки». Серед каталогів ХХ ст. найповніше візуальний матеріал відображено і систематизовано у виданні «Украинские книги кирилловской печати XVI–XVIII вв. : кат. изд., хранящихся в Гос. б-ке СССР им. В. И. Ленина», створеним авторським колективом у складі А. Гусєвої, Т. Каменєвої, І. Полонської та інш. Видання вийшло в трьох томах (1976, 1981, 1990) за хронологічно-географічним принципом і не було закінчено, тому київські видання XVIII ст. в ньому не представлені. Відносно нещодавній каталог НБУВ «Кириличні стародруки 15–17 ст. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського» (2008), укладений Н. Бондар та інш., також не описує видання XVIII ст. За змістом найповнішою є праця Я. Запаска та Я. Ісаєвича «Памятники книжного искусства. Каталог старопечатных книг, изданных на Украине» в 2-х книгах (книга 2 у 2-х випусках). Тут вказані гравери за їх іменами чи монограмами, кількість зображень, інша корисна інформація. На жаль, хоч це і пояснюється об’єктивними причинами, кількість надрукованих авторами ілюстрацій – всього декілька сотень на більш ніж 2300 позицій каталогу.
Таким чином, для створення максимально повного каталогу гравюр Никодима Зубрицького, необхідно попередньо опрацювати як вищезгадані, так і не згадані в цьому тексті існуючі каталоги, виявити наявні в них розбіжності, неточності, помилки, що полегшить подальшу роботу із колекціями стародруків та гравюр, оскільки далеко не всі твори митця охоплені існуючими каталогами у повній мірі. Задача створення ілюстрованого каталогу робіт Н. Зубрицького є важливою і нагальною.

Olena Derevska,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7057-6051,
PhD student at the Department of Theory and History of Art,
National Academy of Fine Arts and Architecture,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena.derevska@naoma.edu.ua

A research of the works of Nikodem Zubrzycki: topical issues of cataloguing

The issue of compiling an illustrated catalogue of woodcuts and engravings by the Ukrainian engraver and draughtsman of the 17th – 18th centuries Nikodem Zubrzycki is discussed. The importance of the artist in Ukrainian art is emphasised. The main problems that accompany the research are highlighted. The available source base is analysed.
Keywords: Nikodem Zubrzycki, Ukrainian art of the XVII - XVIII centuries, woodcuts and engravings, old prints, catalogue.