Бібліографічна база даних «Леся Українка: Твори Лесі Українки. Література про життя і творчість» як інформаційне джерело

Тези доповіді

Устиновський Дмитро Володимирович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4242-8254,
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник,
відділ національної бібліографії,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: demichdemich77@gmail.com

Бібліографічна база даних «Леся Українка: Твори Лесі Українки.
Література про життя і творчість» як інформаційне джерело

Розглянуто структуру бібліографічної бази даних «Леся Українка: Твори Лесі Українки. Література про життя і творчість», показано її цільове призначення. Доведено значний вплив бази даних на розвиток науки й культури.
Ключові слова: бібліографічна база даних, Леся Українка, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Згідно з указом Президента та плану заходів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, у 2021 р. широко відзначено 150-річний ювілей від дня народження видатної української літераторки Лесі Українки.
До цих подій Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (НБУВ) був створений електронний бібліографічний ресурс – база даних «Леся Українка: Твори Лесі Українки. Література про життя і творчість» (містить 12289 бібліографічних записів), що не має аналогів в Україні за кількісним і якісним наповненням, де з максимальною повнотою відображена інформація про твори й літературу про життя, творчість і діяльність (1884–2024 рр.). Кожне видання, яке є у фондах НБУВ, було переглянуто та описано дослідниками; створено розгалужений науково-довідковий апарат у вигляді системи покажчиків; решту інформації – доповнено за електронними й друкованими джерелам бібліографічної інформації.
Частина 1. «Твори Лесі Українки» складається з розділів: Зібрання творів; Вибрані твори, збірки; Моновидання творів; Публікація творів Лесі Українки в альманахах, збірниках, періодиці, хрестоматіях; Літературно-критичні та публіцистичні статті; Листи; Художні твори; Фольклорні записи. Пісні, записані з голосу Лесі Українки; Переклади творів Лесі Українки (на 54 мови). Містить покажчики: іменний, назв. На основі першої частини було створено видання «Твори Лесі Українки (1884–2021). Київ, 2021».
Частина 2. «Література про життя і творчість» складається з розділів: Офіційні документи й матеріали; Біографічні матеріали, некрологи; Спогади; Хронікальні матеріали; Науково-популярні видання; Статті в наукових збірниках, часописах; Матеріали конференцій, тези; Дисертації. Автореферати; Іконографія; Живопис. Графіка. Скульптура; Пам’ятники, пам’ятні дошки; Театр. Сценічна історія драматичних творів; Кіно. Телебачення. Радіо; Леся Українка в мистецтві; Вшанування пам’яті Лесі Українки. Офіційні документи й матеріали; Премія імені Лесі Українки; Леся Українка в художніх творах; Музеї та інституції імені Лесі Українки, виставки; Місця перебування Лесі Українки; Музичні композиції на слова Лесі Українки, музичні присвяти; Фотографії, філателія, конверти, медалі, найменування вулиць; Конференції. Круглі столи; Метабібліографія Лесі Українки; Покажчики: іменний, назв, хронологічний, алфавітно-предметний, географічний.
Бібліографічна база даних «Леся Українка: Твори Лесі Українки. Література про життя і творчість» має велике значення й відіграє важливу роль у розвитку культури, адже з її допомогою користувачі одержали систематизовану, структуровану й достовірну інформацію про книги, статті й інші джерела, присвячені Лесі Українці. Це сприяє збереженню й актуалізації знань, полегшує доступ до них і допомагає дослідникам, студентам і широкій аудиторії знаходити потрібні матеріали. Бібліографічна інформація також відображає розвиток літературознавчої думки й тенденцій, що є важливим для розвитку культури. До бази даних були відібрані ресурси багатьма мовами світу, видання Української діаспори, переклади творів Лесі Українки. Багато записів супроводжується анотаціями.
Механізми впливу. Новітня систематизація інформації: ретельно продумана система організації рубрик, зокрема, всередині рубрик розташування назв за алфавітом. Усі видання включають розгалужений науково-довідковий апарат у вигляді покажчиків: іменний, покажчик назв, хронологічний, алфавітно-предметний, географічний та ін. що полегшує користування. Сталий доступ до знань: забезпечення постійного доступу до сучасних наукових робіт і в їх ретроспективі, що сприяє дослідженням і навчальному процесу. Критичний аналіз: бібліографія допомагає в оцінці якості й достовірності джерел, що є важливим для наукового методу. Зв’язок між джерелами: вказує на зв’язки між різними роботами, дозволяючи користувачам глибше досліджувати теми. Створення репутації: публікації, що багато разів цитуються в бібліографічних списках, отримують визнання, у свою чергу – це впливає на авторів і їх роботи. Такі механізми сприяють розвитку знань, освіти й культури.
Бібліографічна база даних є корисною фахівцям зі структурування інформації, які організують ресурси та допомагають користувачам у пошуку. Викладачі та вчителі для підготовки до навчання. Дослідники та вчені України та світу, які потребують точні та перевірені описи джерел для своїх досліджень. Студенти, що користуються бібліографічними даними для навчання і написання робіт. Автори, котрі можуть прослідкувати побутування та популярність своїх робіт. Культурні інституції, які використовують бібліографічні матеріали для збереження та поширення культурної спадщини. Загалом суспільство виграє від покращення доступу до інформації та знань. Ці групи отримують вигоду через доступ до структурованої інформації та можливість відстежувати розвиток знань у своїй галузі.
Бібліографічна база даних створює значний вплив у покращення якості досліджень: науковці можуть швидше знаходити релевантну інформацію, що підвищує точність і обґрунтованість їхніх робіт. Доступ до знань: студенти мають легший доступ до джерел, що покращує їхню навчальну діяльність та розширює кругозір. Ефективність пошуку: бібліотекарі використовують структуровану бібліографію для швидкого та точного надання інформації користувачам. Визнання авторів: авторам легше отримувати визнання за їхні роботи, якщо вони включені у бібліографії та цитуються. Збереження культурної спадщини: культурні установи використовують бібліографію для ідентифікації і збереження важливих джерел історії та культури. Мотивування до досліджень: суспільство зацікавлено в нових відкриттях, оскільки бібліографія вказує на важливі теми та напрямки в науці.
Вплив бібліографічної бази даних «Леся Українка: Твори Лесі Українки. Література про життя і творчість» розрахований на великий проміжок часу: доступ до актуальної інформації, яка допомагає в написанні досліджень, проведенні навчальної діяльності. Отже, вплив цього бібліографічного дослідження є багатоаспектним і значним для забезпечення культурного та науково розвитку й суспільних потреб України.

Dmytro Ustynovsky,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4242-8254,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of National Bibliography,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: demichdemich77@gmail.com

Bibliographic database "Lesya Ukrainka: Works of Lesya Ukrainka.
Literature about life and creativity" as an information source

The structure of the bibliographic database "Lesya Ukrainka: Works of Lesya Ukrainka. Literature about life and creativity" is considered, its intended purpose is shown. The significant influence of the database on the development of science and culture is proven.
Keywords: bibliographic database, Lesya Ukrainka, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.