Деякі історичні аспекти становлення вітчизняної наукометрії: від теоретичних засад до сучасних практичних рішень

Тези доповіді

УДК 021:001.895:004.7

Жабін Олександр Іванович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5693-2155,
науковий співробітник,
відділ бібліометрії і наукометрії,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: azhabin57@gmail.com

Деякі історичні аспекти становлення вітчизняної наукометрії: від теоретичних засад до сучасних практичних рішень

Акцентовано увагу на науковому внеску видатних вчених, наукознавця Г.М.Доброва та кібернетика В. М. Глушкова, в плані теоретично-методичних напрацювань і практичних рішень щодо методів наукового управління та вимірювання науково-технічного потенціалу на шляху становлення вітчизняної наукометрії, що сприяло практичній реалізації перших на теренах України наукометричних проєктів, таких як «Бібліометрика української науки» та «Ukrainian National H-index Ranking».
Ключові слова: бібліометрія, кібернетика, наукознавство, наукометрія, оцінювання наукових досліджень

Реалізації на початку 2000-х років перших вітчизняних наукометричних проєктів, таких як «Бібліометрика української науки» та «Ukrainian National H-index Ranking» передувала низка наукових досліджень в сфері наукознавства та перші кроки по розробці та впровадженню комп’ютерних технологій на теренах України. Насамперед мова йде про напрацювання видатних вчених – наукознавця Г. М. Доброва та кібернетика В. М. Глушкова.
Засновник української наукознавчої школи, автор теоретичних напрацювань щодо науково-технічного потенціалу та методів його вимірювання Г. М. Добров та ідеолог розробки та створення Загальнодержавної автоматизованої системи обліку та обробки інформації («ОГАС»), призначеної для автоматизованого управління усією державною економікою, В. М. Глушков у спільній публікації «Бесіди про управління» розглянули можливість впровадження методів наукового управління на базі використання нових математичних і технічних засобів. У цій публікації вони також дали відповіді на такі питання, що таке прогноз, план, програма, як навчати науці управління та в чому полягають людські та соціальні ресурси сучасного управління.
Таким чином, вирішення проблематики науки засобами наукометричних технологій, застосованими до принципів оцінювання ефективності результатів досліджень, сягають корінням теоретико-методичних напрацювань Г. М. Доброва та послідовників його наукової школи.
Треба нагадати, що Г. М. Доброву належить визначення терміна «наукознавство» («…комплексне дослідження та теоретичне узагальнення досвіду функціонування соціальних систем у науці з метою обґрунтування науково-технічної політики, а також раціонального формування потенціалу науки та підвищення ефективності наукової діяльності за допомогою засобів соціального, економічного та організаційного впливу»), яке викладене в його монографії «Наука про науку. Введення у загальне наукознавство».
Крім того, ним у 1969 р. було засновано періодичний міжвідомчий науковий збірник «Наукознавство та інформатика» та взято участь в заснуванні міжнародного журналу «Scientometrics».
Стрімкі темпи впровадження цифрових інновацій в бібліотечну сферу сприяли трансформації сучасних провідних книгозбірень до рівня потужних науково-інформаційних комплексів, змінюючи способи збирання, синтетико-аналітичного опрацювання, споживання та зберігання цифрової інформації. Як наслідок такої тенденції саме в підрозділі (Службі інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в 2014 р., в рамках проведення наукометричних досліджень було розроблено та реалізовано метричний проєкт – інформаційно-аналітичну систему «Бібліометрика української науки».
Наразі ця Система є національним та загальнодоступним наукометричним сервісом, який призначений надати суспільству цілісне уявлення про стан та динаміку процесів, що мають місце в науковому середовищі України. Особливістю системи є розроблений спеціалізований програмний інструментарій, який забезпечує статистичне оброблення загальнодоступних та консолідованих даних з бібліометричних профілів вітчизняних дослідників від провідних наукометричних платформ (Google Scholar, Scopus, Web of Science, ORCID тощо) та наукових установ і особисто науковців, для одержання широкого та прозорого спектра аналітичних матеріалів щодо наукового потенціалу України.
Створення цього інформаційно-аналітичного проєкту є сучасним практичним рішенням закладених теоретико-методичних напрацювань наукознавця Г. М. Доброва та кібернетика В. М. Глушкова. Сьогодні це одна з інформаційних-аналітичних складових джерельної бази для прозорого експертного оцінювання результативності вітчизняної наукової діяльності, що пройшла апробацію впродовж 11 років. На середину 2025 р. в ній представлено профілі з консолідованою бібліографічною та супутньою інформацією на понад 57 тис. науковців [https://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php].
На останок слід зазначити, що в сучасних умовах стрімкого упровадження в усі сфери діяльності нашого суспільства цифрових технологій, де поступово та невідворотно ключову роль стали відігравати інноваційні рішення на базі генеративних нейромереж, подальший розвиток вітчизняного бібліотечно-інформаційного потенціалу вбачається у широкому використанні технологічних рішень, що базуються на розвинутих алгоритмах штучного інтелекту для покращення ефективності діяльності сучасних бібліотек, а одним з пріоритетів бібліотечної діяльності повинна стати персоналізована користувацька підтримка.

Oleksandr Zhabin,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5693-2155,
Researcher,
Department of Bibliometrics and Scientometrics,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
е-mail: azhabin57@gmail.com

Some historical aspects of the development of domestic sciometrics: from theoretical foundations to contemporary practical solutions

The attention is focused on the scientific contribution of outstanding scientists G.M.Dobrov and cybernetics V. M. Glushkov, in terms of theoretical and methodological developments and practical solutions, regarding methods of scientific management and measurement of scientific and technical potential on the path to the formation of domestic scientometrics, which contributed to the practical implementation of the first scientometric projects in Ukraine, such as «Bibliometrics of Ukrainian Science» and «Ukrainian National H-index Ranking».
Keywords: bibliometrics, cybernetics, scientology, scientometrics, evaluation of scientific research