Рідкісні примірники у власницьких оправах з тканини з фонду відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

Бондарчук Анна Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9120-2457,
молодша наукова співробітниця,
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: bondarchuknbuv@ukr.net

Рідкісні примірники у власницьких оправах з тканини
з фонду відділу стародруків і рідкісних видань
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Розглянуто примірники з колекції рідкісних видань відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ, збережені в оправах з тканин, виготовлені за замовленням власників. Примірники походять зі збірок Б. Грінченка, Д. Дорошенка, О. Лазаревського та Київського товариства «Просвіта».
Ключові слова: палітурна справа, оправи з тканини, рідкісні видання.

Одним із критеріїв визначення рідкісності примірників є особливості оформлення їхніх оправ. Палітурна справа з плином часу змінювалась як за технікою виготовлення, так і за матеріалом. Багато сторіч оправи книг виготовлялися ручним способом, часто на замовлення власника. Певні оправи за художніми якостями їх виконання можна сміливо охарактеризувати як пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва.
З початком етапу машинно-фабричного поліграфічного виробництва книги починають випускати одразу в палітурках. Однак серед української інтелігенції залишаються популярними власницькі оправи, виготовлені на замовлення. У другій половині XIX – на початку XX ст. на теренах сучасної України в оформленні власницьких оправ шкіру змінюють мармуровий папір, ледерин, коленкор, тканина. Серед книг, що знаходяться в колекції рідкісних видань відділу стародруків та рідкісних видань (далі ВСРВ) НБУВ, вирізняються примірники, з оправами, виготовленими з бавовняних тканин, орнаменти яких захоплюють різноманіттям і різнобарв’ям візерунків.
Завдяки друкованим та електронним каталогам, а також перегляду книжок на полицях de visu, з колекції рідкісних видань ВСРВ було виокремлено понад 30 примірників в палітурках з різних тканин. Ці оправи були виготовлені на замовлення для книг, які належали книгозбірням видатних українських діячів і просвітніх установ. Тканинні власницькі оправи мають спільні особливості. У них шкіряний корінець, зверху або по центру корінця відтиснута назва видання і автор, унизу ініціали власника або установи, якій належало видання. Тканини на оправах вражають різноманіттям орнаментів і кольорів. Наявні як геометричні, так і рослинні орнаменти з зображенням квітів, ягід і листя. Переважає темний фон із яскравими акцентами. Повторюються орнаменти не часто, в основному на томах багатотомників або окремих випусках часописів.
Приватні книгозбірні, що стали основою Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині НБУВ), часто не зберігалися цілісно, а надходили до загального фонду й збірок окремих відділів. Дослідження цих зібрань розпочались у 1920-х роках і тривають донині. Періодично виходять статті, каталоги та довідники, присвячені історії і сучасному стану приватних бібліотек.
Найбільше примірників, оправи яких обтягнуті тканиною, походять із бібліотеки видатного українського письменника, перекладача, просвітника, громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка (1863–1910). Згідно з його заповітом, особиста бібліотека письменника мала перейти у спадок до його дружини Марії Миколаївни Грінченко (ур. Гладиліної), а після її смерті – до Київського товариства «Просвіта». У 1919 р. М. Грінченко передала бібліотеку свого чоловіка до ВБУ. Наразі в колекції рідкісних видань ВСРВ виявлено більше 60 примірників з печатками «Бібліотека Б. Грінченка». 20 із них збережені в оправах, виготовлених на замовлення з різнобарвних бавовняних тканин. Оправи зі шкіряними корінцями, внизу відтиснуті ініціали власника «Б. Г.». Серед книг – випуски часописів «Громада», «Правда», «Житє і слово», твори М. С. Грушевського, в тому числі два томи «Історії України-Русі», праці М. П. Драгоманова, збірник «Хутір» Т. Калениченка. Три видання мають однакові оправи блакитного кольору, з орнаментом у вигляді стилізованих гілок з листям. У них збережені видання творів українських авторів – «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Життя і здоров’я людей на Україні» С. Подолинського та збірник праць «Наша доля».
Фонд бібліотеки-читальні Київського товариства «Просвіта», формуванням якої свого часу займався Б. Грінченко, у 1919 р. був переданий ВБУ. У колекції рідкісних видань налічується більше 25 примірників із бібліотеки «Просвіти», три з яких збережені у тканинних оправах. Привертає увагу, що оправи яскравих кольорів використано для творів, зокрема, Ф. Енгельса «Положение рабочего класса в Англии» та «К критике политической экономии» (обидва «СПб., 1905»). В одному примірнику на шкіряному корінці знизу відтиснуто «Т. П.», тобто оправа виготовлялась саме для бібліотеки товариства «Просвіта».
Ще одна приватна бібліотека, у складі якої збереглися книги в оправах із тканини, належала українському політичному діячу, історику, літературознавцю та близькому другу Б. Грінченка – Дмитру Івановичу Дорошенку (1882–1951). У колекції рідкісних видань відділу зберігається 25 примірників із його приватної бібліотеки, чотири з яких мають тканинні оправи. На шкіряних корінцях у нижній частині відтиснено ініціали власника «Д. Д.». Це видання творів М. Драгоманова, часопис «Хата» 1860 р. М. Куліша, праця А. Єнсена «Мазепа» (Лунд, 1909).
Примірники в подібних оправах із тканини перебувають у складі бібліотеки українського історика, бібліографа та громадського діяча Олександра Матвійовича Лазаревського (1834–1902), що цілісно зберігається серед колекцій загального книгосховища НБУВ. Відомо, що для книг зі своєї бібліотеки, а особливо конволютів, О. Лазаревський замовляв оправи з кольорових бавовняних тканин заради збереження зразків орнаментів, що побутували в Україні наприкінці ХІХ ст. У 1901 р. О. Лазаревський передав свою книгозбірню бібліотеці Університету св. Володимира (нині КНУ імені Т. Шевченка), а в 1927 р. бібліотека Університету увійшла до складу ВБУ. У фонді відділу стародруків виявлено один примірник із бібліотеки О. Лазаревського. Це конволют із 8 алігатів (шифр Р1519) з латиношрифтними стародрукованими виданнями ХVІІІ – початку ХІХ ст. На книзі є екслібрис і печатки бібліотеки О. Лазаревського, а також запис, імовірно його рукою, з датою. Її оправа виготовлена з тканини зі шкіряними корінцем і кутиками.
Ще чотири примірники з колекції рідкісних видань мають оправи з тканини, але їхні власники невідомі. На жаль, на жодному з понад 30 примірників не зазначено палітурну майстерню, яка могла виготовити оправи. Припускаємо, що оправи виготовлялися в Києві. Залишається відкритим питання, хто – власники чи палітурник – обирав зразки тканин для оправ і забезпечував палітурну майстерню потрібним матеріалом.
Оправи з бавовняної тканини не були масовим явищем і мають художню та етнографічну цінність. Крім того, примірники показують звязки між їхніми власниками. Можемо зробити висновок, що такі оправи були характерні для книгозбірень кола української інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ ст. Безперечно, унікальні тканинні оправи можуть стати предметом подальших наукових досліджень й обліку з фіксацією їхніх особливостей, можливо, й у вигляді окремого каталогу.

Anna Bondarchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9120-2457,
Junior Researcher,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: bondarchuknbuv@ukr.net

Rare copies in owners’ cloth bindings from the collection of the Department of Ancient and Rare Books of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine

The copies from the collection of rare editions of the Ancient and Rare Books Department of the Vernadskyi National Library of Ukraine, preserved in cloth bindings made by order of the owners, were examined. The copies come from the collections of B. Grinchenko, D. Doroshenko, O. Lazarevsky and the Kyiv Society "Prosvita".
Keywords: bookbinding, cloth binding, rare editions.