Етьєни в бібліотеках України: проблеми та перспективи науково-бібліографічного обліку

Тези доповіді

Курганова Олена Юріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1609-231X,
докторка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ стародруків і рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: olena.kurganova@gmail.com

Етьєни в бібліотеках України:
проблеми та перспективи науково-бібліографічного обліку

Проаналізовано електронні ресурси, що презентують інформацію про поширеність в бібліотеках України етьєнів – видань відомих французьких друкарів XVI–XVII ст., діяльність яких мала значний вплив на розвиток книгодрукування та культури доби Ренесансу. Підкреслено необхідність створення спеціалізованих баз даних іноземних стародруків, що дозволить виявляти джерела для дослідження побутування європейської книги в Україні.
Ключові слова: етьєни, електронний каталог, видавнича колекція, бібліотеки України.

Вивчення побутування ранньомодерної європейської книги на теренах України є однією із перспективних тем наукової роботи відділу стародруків та рідкісних видань (ВСРВ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Для підтримки цього дослідницького напрямку в структурі фонду ВСРВ виділено колекції видань найдавнішого періоду книгодрукування: інкунабули (XV ст.) та палеотипи (перша половина XVI ст.), склад яких відображено у друкованих наукових виданнях «Каталог інкунабул» 1974 р. Б. Зданевича та Г. Ломонос-Рівної і «Каталог палеотипов» 1995 р. М. Шамрай. Виконані на матеріалі примірників фонду НБУВ, ці праці склали джерельну базу для різноаспектних студій давньої книжкової культури України та Європи. Найвагоміші сторінки історії європейського книгодрукування ілюструють також окремо виділені у фонді ВСРВ колекції видань визначних друкарських фірм – альдин, етьєнів, ельзевірів, плантенів та дідо. Опис найбільш ранньої з них, колекції альдин, увійшов до складу друкованого каталогу «Альдини в бібліотеках України» 2008 р. М. Шамрай, яким було започатковано традицію наукової каталогізації видань окремої колекції не лише на матеріалі фонду НБУВ, а й залучаючи примірники із фондів інших бібліотек. Такий підхід дозволив М. Шамрай зробити ширші висновки щодо репертуару та шляхів надходження на терени України видавничої продукції венеційської друкарні Альда Мануція та його нащадків. Перспективу подальшого наукового опрацювання видавничих колекцій відділу ми вбачаємо саме в такому розширенні джерельної бази дослідження за рахунок примірників відповідних видавничих марок, що зберігаються у фондах інших бібліотечних та музейних установ України. Проте з багатьох причин реалізація цього завдання є досить проблематичною.
З 2022 р. я працюю над укладанням наукового каталогу колекції етьєнів. З огляду на триваючі на той час карантинні обмеження, що спричинили перехід багатьох книгозбірень України на дистанційний режим обслуговування читачів, було обмежено предмет дослідження примірниками етьєнів із колекції ВСРВ. Робоча назва каталогу «Колекція етьєнів відділу стародруків і рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», проте були сподівання доповнити його бібліографічними даними щодо наявності етьєнів у великих наукових бібліотеках Львова, Харкова та Одеси. Початок повномасштабного вторгнення поглибив проблему опрацювання де-візу примірників із фондів інших бібліотек. Отримання даних для аналізу поширеності видань етьєнів у бібліотеках України стало можливим лише з використанням ресурсів дистанційного обслуговування, які за роки карантинних та воєнних обмежень значно розширилися.
Аналіз електронних ресурсів, доступних на офіційних веб-сайтах провідних установ-фондоутримувачів іноземних стародуків, серед яких Музей книги і друкарства України, Музей книги та друкарства м. Острога, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Національна історична бібліотека України, Наукова бібліотека Одеського національного університету імені І. Мечнікова, Одеська національна наукова бібліотека, Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка, Бібліотека Ніжинського державного педагогічного університету ім. М. Гоголя, дав змогу зробити такі висновки щодо проблем та перспектив дистанційного дослідження видань етьєнів у бібліотеках України:
1. Судячи із загальної інформації про склад фонду, поданої на офіційних веб-сайтах провідних бібліотек України, практика виділення колекцій книг, що належать до певних друкарських марок, не є поширеною. Відповідно, скласти уявлення про наявність у бібліотечному фонді видань тих чи інших видавничих фірм можливо лише при безпосередній роботі із електронним каталогом бібліотеки, друкованим каталогом бібліотечного фонду або базою даних оцифрованих видань.
2. Електронні каталоги більшості бібліотечних установ не містять бібліографічних описів етьєнів, тому через пошукові поля за місцем друку чи видавцем неможливо отримати перелік етьєнів, наявних у фонді установи.
3. Перегляд алфавітних імідж-каталогів провідних установ України показав, що до складу більшості бібліотечних фондів не входять етьєни, хоча в багатьох бібліотеках представлені плантени, ельзевіри та дідо.
4. У наявних в імідж-каталогах фондів іноземних стародруків окремих книгозбірень бібліографічні описи примірників етьєнів не містять даних про провеніенції, що не дає можливості використати їх в якості джерела для дослідження побутування етьєнів на теренах України.
5. Не всі установи-фондоутримувачі завершили процес каталогізації своїх фондів іноземних стародруків та виконали атрибуцію дефектних примірників. Тому відсутність бібліографічної інформації про етьєнів у доступних читачеві каталогах установи не гарантує, що такі видання відсутні у фонді концентрації.
Отже, доступні на сьогодні електронні ресурси та сервіси дистанційного обслуговування провідних установ-фондоустримувачів іноземних стародруків є недостатніми для проведення повноцінного дослідження етьєнів у бібліотеках України. Отримання об’єктивних даних щодо поширеності етьєнів у бібліотечних, музейних та архівних установах України неможливе без проведення попередньої пошукової роботи у фондах концентрації та звірки де-візу тих примірників етьєнів, дані про які вказані у електронних, друкованих та карткових каталогах. Створення зведеної електронної бази даних стародруків, що зберігають в бібліотеках України, було б найбільш ідеальним сценарієм для реалізації такого проєкту. На даному етапі ми можемо говорити лише про започаткування дослідження етьєнів у бібліотеках України. Сформована у відділі стародруків НБУВ колекція етьєнів є найбільшою на сьогодні репрезентативною вибіркою, що ілюструє поширеність продукції цих французьких видавців-гуманістів Етьєнів у давніх книгозбірнях України.

Olena Kurhanova,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1609-231X,
Doctor of Historical Sciences,
Senior Researcher,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadkyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena.kurganova@gmail.com

Estiennes in Ukrainian Libraries:
Challenges and Prospects of Bibliographic Documentation

The article examines electronic resources that provide information about the presence of Estienne editions – publications by the renowned French printers of the 16th–17th centuries – in Ukrainian library collections. The Estienne family played a significant role in the development of Renaissance printing and book culture. The study highlights the need to create specialized databases of foreign early printed books, which would support further research into the circulation and reception of European books in Ukraine.
Keywords: Estiennes, electronic catalogue, publishing collection, libraries of Ukraine.