Огляд літератури, подарованої Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Шевченківським національним заповідником

Тези доповіді

Брижицька Світлана Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9683-5947,
кандидатка історичних наук,
заступниця генерального директора з наукової роботи,
Шевченківський національний заповідник,
Канів, Україна
e-mail: svitlana_brizhit@ukr.net

Огляд літератури, подарованої Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Шевченківським національним заповідником

Представлено огляд наукової літератури, зокрема шевченкознавчої, що була видана Шевченківським національним заповідником у період з 2020 по 2024 роки у рамках підготовки до відзначення 100-річного ювілею взяття під державну опіку могили Тараса Шевченка. Розкрито зміст та спрямування видань.
Ключові слова: Шевченківський національний заповідник, Шевченківські читання, Наукові записки, Канів, Варвара Рєпніна.

20 серпня 2025 року Шевченківський національний заповідник святкує свій ювілей – 100-річчя взяття під державну опіку, адже саме 100 років тому була прийнята важлива, не лише для української, а й для світової заповідної справи, постанова Ради народних комісарів УСРР «Про оголошення території могили Т. Г. Шевченка державним заповідником» площею 4 десятин землі. Цій постанові передувала велика історія. Після поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі 22 травня 1861 року могилою Кобзаря опікувалося чимало поетових шанувальників, а саме: його родич Варфоломій Шевченко, канівський вчитель Василь Гнилосиров, члени Старої київської громади, члени редакції часопису «Киевская старина» на чолі з Володимиром Науменком, голова Київської губернської земської управи Симон Петлюра разом із уповноваженим губерніальної управи по догляду за могилою Т. Г. Шевченка, письменником, видавцем, перекладачем, громадським діячем Василем Королів-Старим, видатні науковці Володимир Різніченко, Микола Біляшівський та інші.
До Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського автором тез було подаровано, як упорядником та редактором, шевченкознавчі наукові видання заповідника, що побачили світ з 2020 по 2024 роки. Книги були видані у контексті підготовки названого ювілею. Насамперед, це примірник наукового документального збірника «Варвара Рєпніна. Листи. Публікації. Спогади» (уклад. і авт. вступ. статті С. А. Брижицька; Черкаси, 2020), який подає біографічні дані про близьку до Тараса Шевченка особу – княжну Варвару Миколаївну Рєпніну та її батька князя Миколу Григоровича Рєпніна. Вміщено листи В. М. Рєпніної до різних адресатів, її спогади про родину і власне життя, автобіографічну повість «Девочка». Окремо представлено статті про В. М. Рєпніну. Публікації вміщено зі збереженням первісного друку, в оригінальних форматах журналів «Русский архив», «Киевская старина», збірників різних років. Книга стане в нагоді науковцям, учителям, студентам, усім, хто цікавиться історичним родом Рєпніних, що походить з чернігівських Рюриковичів, Волконських, Розумовських, життям і творчістю В. М. Рєпніної на літературній і публіцистичній ниві.
Із 2015 по 2024 роки у Шевченківському заповіднику в Каневі було проведено п’ять із десяти (інші – в Астані, Оренбурзі, Нур-Султані) Міжнародних Шевченківських читань спільно з співорганізаторами, серед яких як шевченкознавчі центри, вищі навчальні заклади України, так і музейні установи і вузи Республіки Казахстан. Кожна конференція – тематична. Кожна мала конкретну присвяту. Отже, за результатами конференцій Заповідником було видано наукові збірники за результатами таких заходів: у 2015 р. Четвертих читань за темою «Доля Тараса Шевченка на засланні», присвячених 165-річчю від часу переведення Т. Г. Шевченка на службу в Новопетровське укріплення; у 2017 р. П’ятих читань за темою «Тарас Шевченко: незламна постать на шляху до волі», присвячених 160-річчю від часу повернення Тараса Шевченка із заслання (1847–1857); у 2018 р. Шостих читань за темою «Історичний досвід та сучасний стан вивчення Журналу (Щоденника) Тараса Шевченка» – до 160-річчя написання автобіографічного документа; у 2021 р. Дев’ятих читань за темою «Створення нової наукової біографії Тараса Шевченка: концептуальні підходи та дослідницькі стратегії», приурочених до 160-ї річниці повернення Тараса Шевченка в Україну; у 2024 р. Десятих читань за темою «Наукові здобутки у вивченні біографії Тараса Шевченка» до 210-ї річниці з дня народження митця та 175-ліття завершення експедиції на Арал. Особливу увагу хочу звернути на теми Дев’ятих та Десятих Шевченківських читань, оскільки їх назва була сформульована одним із активних учасників конференцій доктором історичних наук, лауреатом Шевченківської премії, академіком НАПН України Володимиром Мельниченком. Саме він запропонував створення вченими-шевченкознавцями принципово нової колективної академічної шеститомної Біографії Тараса Шевченка, що є на часі. Зауважу, що остання академічна наукова колективна Біографія Тараса Шевченка була видана більш як сорок років тому (Т. Г Шевченко. Біографія / Бородін В. С., Кирилюк Є. П., Смілянська В. Л., Шабліовський Є. С., Шубравський В. Є. Київ : Наук. думка, 1984. 560 с.).
Збірник Четвертих Шевченківських читань містить матеріали круглого столу «Шевченкознавство на південному Уралі і Казахстані у XX–XXI ст.» (2015 рік), а також наукові розвідки, що спрямовані на вивчення оточення та зв’язків Тараса Шевченка на засланні, духовних та побутових витоків його творчості, а також джерелознавчим аспектам шевченкознавства та формам збереження історичної пам’яті, сучасним інтерпретаціям спадщини Кобзаря, репрезентаціям періоду заслання Тараса Шевченка у поточному культурно-інформаційному просторі.
У статтях збірника П’ятих Шевченківських читань науковці зробили акцент на художній та літературній творчості Тараса Шевченка періоду солдатчини; на музейних і бібліотечних зібраннях, що розкривають тему поетового заслання; на вивченні сучасними шевченкознавцями як в Україні, так і за кордоном періоду заслання митця в казахстанських степах.
Учасники Шостих Шевченківських читань окреслили історіографічні засади вивчення Шевченкового Журналу (Щоденника), звернули увагу на події та оточення Тараса Шевченка у 1857–1858 роках, що висвітлені письменником на його сторінках, проаналізували видання Журналу (Щоденника) в музейних колекціях і бібліотечних фондах за різні роки, роль і місце цього видання в сучасній гуманітаристиці та українознавстві, а також приділили увагу щоденникам інших письменників та митців як літературним пам’яткам.
Збірник Дев’ятих Шевченківських читань представляє історію та сучасний стан біографічної шевченкіани в Україні, репрезентацію життя Тараса Шевченка в інформаційно-культурному просторі, досвід досліджень життя і творчості Шевченка та увічнення пам’яті Кобзаря у місцях заслання, особливості (авто)біографій митців як літературного жанру і творчого процесу, аналіз мотивів, образів, символів в (авто)біографічному наративі.
Матеріали Десятих Шевченківських читань висвітлюють художню і літературну творчість Тараса Шевченка, оточення і зв’язки українського митця, біографічну шевченкіану в музейних колекціях і бібліотечних фондах, а також біографічні видання про Тараса Шевченка. Окремо представлено теоретико-методологічні засади вивчення біографій митців.
Збірники Шевченківських читань адресовано шевченкознавцям, літературознавцям, історикам, культурологам, мистецтвознавцям, музейникам, краєзнавцям, освітянам, усім, хто цікавиться життям та творчою спадщиною Тараса Шевченка.
У 2022 році у Заповіднику започатковано видання збірника наукових праць – «Наукові записки Шевченківського національного заповідника», який висвітлює сучасні питання шевченкознавчих досліджень, а також діяльність Шевченківського національного заповідника як історико-культурного, науково-дослідного, культурно-освітнього, пам’ятко- та природоохоронного закладу, створеного на базі комплексу пам’яток культурної спадщини та природи, пов’язаних з життям і вшануванням пам’яті Тараса Шевченка. В збірнику публікуютья оригінальні статті та дослідницькі матеріали, він є платформою для обміну ідеями та результатами досліджень серед українських та зарубіжних науковців з питань шевченкознавства, мистецтвознавства, літературознавства, музеєзнавства, історії та краєзнавства. Адресовано збірник науковцям, викладачам, аспірантам, студентам вищих навчальних закладів, працівникам культурно-освітньої та музейної сфер. Мови видання: українська, англійська, німецька. Періодичність видання збірника: один раз у рік. Побачили світ уже три видання: у 2022, 2023 та 2024 роках.
Отже, видання Шевченківського національного заповідника свідчать про достойну презентацію колективом наукового творчого доробку у контексті відзначення поважного ювілею установи та вкотре підкреслюють важливість осмислення пророчого слова Тараса Шевченка в умовах російсько-української війни, аби впевнено йти по шляху виборювання державної незалежності й суверенітету: «Свою Україну любіть, / Любіть її… Во время люте,/ В остатню тяжкую минуту / За неї Господа моліть».

Svitlana Bryzhytska,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9683-5947,
Candidate of Historical Sciences,
Deputy Director General for Scientific Work,
Shevchenko National Reserve,
(Kaniv, Ukraine)
e-mail: svitlana_brizhit@ukr.net

Review of literature donated to the Institute of Manuscripts by the Shevchenko National Reserve

A review of scientific literature, in particular Shevchenko-related literature, published by the Shevchenko National Reserve from 2020 to 2024 in preparation for the celebration of the 100th anniversary of the taking of Taras Shevchenko's grave under state care is presented. The content and direction of the publications are disclosed.
Keywords: Shevchenko National Reserve, Shevchenko Readings, Scientific Notes, Kaniv, Varvara Repnina.