Книжкова золотарська оправа як явище української культури (Данило Щербаківський «Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст. на Україні» на прикладі примірника з фонду відділу рідкісних і цінних видань ВОУНБ ім. Валентина Отамановського)

Тези доповіді

Стойко Наталя Григорівна,
ORCID https://orcid.org/,
провідний бібліограф,
відділ рідкісних і цінних видань,
Вінницька обласна наукова бібліотека ім. В. Отамановського,
Вінниця, Україна
e-mail: stouko.n.g@gmail.com

Данило Щербаківський «Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст. на Україні» на прикладі примірника з фонду відділу рідкісних і цінних видань ВОУНБ імені Валентина Отамановського

У статті подано історико-книгознавчий аналіз Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст. на Україні, виданого Щербаківським у 1924 р. Розглядаються особливості вінницького примірника з фонду рідкісних і цінних видань обласної бібліотеки.
Ключові слова: Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського, відділ рідкісних і цінних видань, Данило Щербаківський, золотарська оправа, метал.

Золотарська оправа книги здавна привертала увагу і дослідників, і поціновувачів книги своєю красою та осмисленістю кожної деталі оздоблення. Розуміння того, що літературний шедевр повинен мати належне зовнішнє оформлення сягає глибокої давнини. Українські землі не стали винятком.
Витвори ремісничого натхнення XVI–XIX ст. були описані вперше Данилом Щербаківським (1877–1927). У праці «Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст. на Україні» він спробував окреслити основні етапи художньо-стилістичного розвитку золотарських оправ. У 2024 р. виповнилося 100 років з часу друку цієї праці. Автор був знаним істориком і мистецтвознавцем української старовини. Він досліджував історію українського мистецтва, розмаїття етнічної матеріальної культури, завідував історико-побутовим відділом та відділом народного мистецтва Музею старожитностей і мистецтв (1910–1927), був членом Київського товариства старожитностей і мистецтв, Київського товариства охорони пам’ятників старовини та мистецтва. Визнанням його наукового доробку стало обрання почесним членом Української Академії мистецтв (1918) та Етнографічної комісії ВУАН (1920), ученим секретарем секції мистецтв Українського наукового товариства в Києві (1921), заступником голови Всеукраїнського археологічного комітету (1922), дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка. Видатний український вчений-гуманітарист Сергій Єфремов писав про науковця: «Енергія, завзяття і відданість праці у Данила Щербаківського були колосальні. Він не жалував себе на роботі, ввесь віддаючись їй, і того ж чекав і вимагав від інших, органічно не розуміючи, як можна робити щось наполовину. Сам він просто не вмів цього; коли робив щось, то віддавався роботі увесь, забуваючи про свої власні інтереси і не дбаючи про них. Не гребував і “чорною” роботою, коли це могло посунути справу…».
Д. Щербаківський чимало зробив для повернення з москви до Києва культурних надбань України. Зараз найбільша колекція виробів золотарства зберігається у Філії Національного музею історії України – Музеї історичних коштовностей України. Значна частина експонатів музею – це церковні цінності музейного значення, які були повернуті до України у 1922 р. саме цим вченим. Результати дослідження, які Д. Щербаківський виклав у книзі «Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст. на Україні», вперше розкривали красу українських золотарських оправ.
Вчений подав описи та короткі відомості про оправи, які на той час зберігалися в київських музеях та наочно демонстрували високий рівень ювелірного мистецтва на українських землях. Авторський текст доповнили фотографії. Дослідник вважав, що зібрано надто мало інформації про українські оправи, щоб остаточно визначитись з їхньою оригінальністю, проте вже можна міркувати про візантійський та західноєвропейський впливи, а також почасти – мусульманський. Він звернув увагу на конструкцію металевої оправи, зокрема роль корінця, вказуючи, що суцільний корінець за технологією оздоблення – це суцільна металева пластина (прорізна, суцільна карбована, гравірована) або кольчуга. Останню як окремий тип відзначив саме Д. Щербаківський. Він писав також, що на оформлення окладів українських видань пізнього часу впливали гравюри із стародруків.
У фонді відділу рідкісних і цінних видань Вінницької ОУНБ імені В. Отамановського зберігається примірник публікації цієї праці, що є відбитком з журналу «Бібліологічні вісті» Українського наукового інституту книгознавства. Книга надійшла до фонду Вінницької філії Всенародної бібліотеки України при ВУАН, що підтверджується характерним топографічним шифром. Вочевидь керівництво філії потурбувалось про набуття відбитку, попри наявність передплаченого журналу.
На бібліотечному примірнику виявлено також відбиток овальної печатки: «Вінницька / бібліотека / ім. Коцюбинського», який засвічує подальшу долю друку. Після ліквідації філії на її базі планувалося створення бібліотеки імені М. Коцюбинського. Цей етап відбився на титульному аркуші примірника, який надалі зберігався вже в нашій обласній бібліотеці.
Відбиток має добрий стан збереженості, оригінальна обкладинка збереглася, хоча її згин потребує реставраційного втручання. Традиційно малий тираж відбитків змушує уважніше ставитися до кожного збереженого примірника, тим більш такого бурхливого часу, як перші роки радянської влади.

Natalya Stoyko,
ORCID https://orcid.org/,
Leading bibliographer of the department of rare and valuable publications,
Vinnytsia Regional Scientific Library named after V. Otamanovsky,
Vinnytsia, Ukraine
e-mail: stouko.n.g@gmail.com

Danylo Shcherbakivskyi "Treasure bookbinding in the 16th–19th centuries in Ukraine" on the example of a copy from the collection of the Department of Rare and Valuable Editions of the Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentyn Otamanovskyi

The article presents a historical and bibliographic analysis of treasure bookbinding in the 16th–19th centuries in Ukraine, published by Shcherbakivskyi in 1924. The features of the Vinnytsia copy from the fund of rare and valuable editions of the regional library are considered.
Keywords: Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentyn Otamanovskyi, Department of Rare and Valuable Editions, Danylo Shcherbakivskyi, treasure bookbinding, metal.