Досвід каталогізації колекції рідкісних видань Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського до створення спеціального відділу (2000 р.)

Тези доповіді

Кароєва Тетяна Робертівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5012-9513
докторка історичних наук,
професорка,
кафедра культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін,
Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського
Вінниця, Україна
e-mail: tetiana.karoieva@vspu.edu.ua

Досвід каталогізації колекції рідкісних видань Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Валентина Отамановського
до створення спеціального відділу (2000 р.)

Публікація висвітлює практики каталогізації колекції рідкісних видань обласної універсальної наукової бібліотеки імені В. Отамановського від її зародження як міської публічної бібліотеки (1907) до створення в її структурі спеціального відділу рідкісних і цінних видань (2000).
Ключові слова: стародрук, колекція, рідкісні видання, цінні видання, каталогізація, Вінницька ОУНБ ім. Валентина Отамановського.

На перший погляд, колекціонування рідкісних видань – це розвага захоплених історією осіб або довготривала інвестиція. Можна також розмірковувати про цінність культурної спадщини людства, і тоді тут музеї та бібліотеки відіграють особливу роль. Обидві інституції зобов’язані надавати доступ до таких книг, а для зручнішої орієнтації у зібраннях створювати картотеки. І на цьому етапі вже простежується різниця у підходах до каталогізації видань в цих різних за призначенням закладах. У свою чергу в бібліотечному середовищі попри стандартизацію бібліотечних процесів також формуються різні практики каталогізації, адже кожний заклад вирішує конкретні завдання, які постають перед ним. Вінницька ОУНБ ім. Валентина Отамановського є закладом з найбільшим фондом рідкісних і цінних видань на Поділлі. Він охоплює близько 40,5 тис. прим., з яких 29,2 тис. книжок та 11,2 тис. періодичних видань, надрукованих з 1497 р. і до сьогодення. Створення спеціального відділу в 2000 р. було закономірним кроком не лише через наявність рідкісних стародруків, а й логічним продовженням траєкторії розвитку бібліотеки, зокрема її каталогізаційних практик.
Коли у 1907 р. відкривалась Вінницька міська публічна бібліотека ім. М. В. Гоголя (нині – ВОУНБ ім. В. Отамановського), то було прийнято рішення, що одна з її кімнат буде відведена для зберігання міських старожитностей. Місто ще не мало власного музею, але була група місцевих ентузіастів на чолі з «міським історіографом», як його називали, о. Іоанном Шиповичем (1857–1936), що хотіла зберегти артефакти, пов’язані з міським самоврядуванням та історією міста. Серед наявних предметів були цехові книги міських ремісників, грамоти про самоврядування. Бібліотекарі були тут скоріше комірниками, ніж дослідниками, але у такий спосіб закладалася традиція зберігання рідкісних книг.
За революційних часів постало питання порятунку книжок з розграбованих поміщицьких маєтків, будинків емігрантів, націоналізованих більшовиками бібліотек. За це взявся музейний співробітник Юрій Семенович Александрович (1884 – після 1950), який опинився у Вінниці під час евакуації музейних колекцій з Кам’янця-Подільського у 1915 р. У 1920 р. за підтримки В’ячеслава Арсеновича Камінського (1869–1938), відрядженого з Всенародної бібліотеки України при УАН (тепер – НБУВ НАН України) для вивчення «книжкових багатств» Поділля, він зумів проштовхнути ідею створення Вінницької філії ВБУ при УАН, де осіли врятовані книги. Співробітники загального відділу філії на чолі з Миколою Білінським (1852–1937), опрацьовуючи фонд, формували колекцію стародруків і рукописів, почали її опис, хоч скоріше інвентарного характеру. Згодом на її базі зробили ювілейну виставку до 350-річчя початку українського друку (1924), а потім й Музею друку (1929). На жаль, з ліквідацією філії усі дії щодо цієї колекції призупинили на кілька десятиліть. Книги перейшли до фонду обласної бібліотеки, де кілька разів переобліковувалися, причому каталогізація відбувалася на рівні фіксації обов’язкових елементів бібліографічного опису відповідно до рівня підготовленості конкретного каталогізатора.
У 1957 р. бібліотека провела спеціальний переоблік фонду дореволюційної літератури. Його зберігання, а також книг, надрукованих до 1940 р., організували в окремому книгосховищі. Для опрацювання іноземної частини стародруків запросили Володимира Михайловича Страшкевича (1875–1962), доцента Вінницького педінституту. Замолоду він був учасником українського національного руху. Згодом вже у радянський час працював у ВУАН. У 1929 р. був заарештований та засуджений у справі Спілки визволення України. З відновленням діяльності педінституту у 1944 р. був запрошений для роботи у Вінниці.
Володимир Михайлович вивчив фонд стародрукованої книги латинським шрифтом і відібрав 57 одиниць для спеціального зберігання. Під час роботи він консультувався з Я. Д. Бірюком, головним бібліотекарем відділу рідкісних та цінних видань Державної публічної бібліотеки АН УРСР (тепер – НБУВ). Про кожне видання він підготував невеличку історичну довідку книгознавчого характеру, що містила узагальнену інформацію з титульного аркушу, звернень до читача, передмов та післямов, присвят автора або видавця книги, а також доступної спеціальної та довідкової літератури. Сьогодні його рукописні довідки частково зберігаються у робочій документації відділу рідкісних і цінних видань ВОУНБ імені В. Отамановського, частково в особовому фонді В. М. Страшкевича у справі «Библиографические выписки из старопечатных книг библиотеки им. К. Тимирязева» (спр. 108) в Інституті рукопису НБУВ (ф. 140). Ним були складені каталожні картки українською мовою з довільною фіксацією додаткової інформації. Наприклад, такий текст: «Гваріні Баттіста. Пастух Фідо, трагікомедія-пастораль. В тій же оправі вірші автора. Місце видання не зазначено. р. 1639. 280+158 стор. Мініатюрного формату. Мова італійська». Пізніше, з огляду на датування бланка каталожної картки, після 1986 р. частина його рукописних карток була передрукована зі збереженням лише обов’язкових елементів бібліографічного опису. Наприклад, картка Страшкевича містила: «Паціан Петрус. Трактат про відкупний договір (locatio) і наймання (conductio). Рим, 1677 р. Друкарня Тінассія Н. Фоліант. Основа тексту 656 стор., покажчики 174 стор. Висвітлює питання контракту, зокрема – про договірний відкуп праці». Натомість друкована картка мала такий вигляд: «Паціан Петрус. Трактат про відкупний договір і найм. Рим, 1677. Мова лат.». Тобто такий підхід до каталогізації носив скоріше обліковий характер.
До В. М. Страшкевича бібліотека зверталася за консультаціями і пізніше. Збереглося його листування 1959 р. з фахівцями академічної бібліотеки, що готували до друку каталог інкунабул. Згодом у 1960 р. керівництво обласної бібліотеки задумало зробити виставку з історії книгодрукування, до праці над якою також було залучено вченого, який рекомендував книги для розділу «Рідкісні старовинні видання книг в країнах Європи».
Бібліотекарями було відібрано для спеціального зберігання стародруки кириличного шрифту. Для цього масиву в 1980-х рр. був розроблений бланк короткого паспорту книги, що містив такі рубрики: шифр, інвентарний номер, автор, назва, місце та рік видання, кількість сторінок, окремих листів, ілюстрацій, карт, схем, том, частина, випуск, конволют, примітка (у жодному бланкові ніяких тут відомостей не вписали).
Отже, до 2000 р., коли був організований відділ рідкісних і цінних видань з чіткими завданнями, бібліотека мала традицію збереження профільного фонду, певні напрацювання щодо його вивчення, спроби каталогізації, скоріше облікового характеру, але сталої практики не виробила, врешті-решт обмежилась лише констатацією обов’язкових елементів бібліографічного опису. За браком фахівців та окремо організованого фонду вона уникала дієвих кроків. Нині ситуація змінилася. Можна констатувати, що на сучасному етапі головним є створення баз даних, де значна увага приділяється атрибуції всіх провенієнцій. З’ясування історії побутування старої книги на теренах Східного Поділля є важливим для розуміння модернізаційних процесів в регіоні.

Tetiana Karoieva,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5012-9513
Dr (History), Professor,
Department of Culture, Methods of Teaching History and Auxiliary Sciences of History,
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University,
Vinnytsia, Ukraine
e-mail: tetiana.karoieva@vspu.edu.ua

Experience of cataloging the rare book collection of the Vinnytsia Valentyn Otamanovsky Regional Universal Scientific Library prior to the establishment of a specialized department (2000)

The publication highlights the cataloging practices of the rare book collection at the Vinnytsia Valentyn Otamanovsky Regional Universal Scientific Library from its origin as a municipal public library (1907) to the establishment of the specialized department for rare and valuable editions (2000).
Keywords: early printed books, collection, rare editions, valuable editions, cataloging, Vinnytsia Valentyn Otamanovsky Regional Universal Scientific Library