Біографічні проєкти в епоху кліпової свідомості: техніки утримання уваги в аудіоформаті
Заявник | Гиріна Тетяна Сергіївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025) |
Захід | 6 Секція. Українська біографіка: пошук відповідей на виклики часу. |
Назва доповіді | Біографічні проєкти в епоху кліпової свідомості: техніки утримання уваги в аудіоформаті |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Текст доповіді | не завантажено |
Тези доповіді
Гиріна Тетяна Сергіївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1587-8767,
докторка наук із соціальних комунікацій, професорка,
завідувачка кафедри соціальних комунікацій, словесності та культури,
факультет соціально-гуманітарних технологій, спорту та реабілітації,
Державний податковий університет,
Ірпінь, Україна
e-mail: hirinatetyana@gmail.com
Біографічні проєкти в епоху кліпової свідомості:
техніки утримання уваги в аудіоформаті
Висвітлено особливості створення й поширення біографічних подкастів у контексті феномену кліпової свідомості. Окреслено й обґрунтовано найбільш ефективні техніки утримання уваги слухачів: наративні прийоми; кліфхенгер; персоналізація контенту; інтерактивність; якісний звуковий дизайн і оптимальна тривалість епізодів. Наведено приклади біографічних подкаст-проєктів з України, Польщі, США.
Ключові слова: біографічні подкасти, кліпова свідомість, аудіоформат, сторітелінг, медіакомунікації.
Сучасна культура характеризується явищем «кліпової свідомості» – фрагментованого, мозаїчного сприйняття інформації, що сформувалося під впливом прискореного потоку медіакліпів. Дослідники пов’язують появу цього феномену зі стрімким розвитком цифрових технологій і надлишком різнорідного контенту. Кліпове мислення проявляється в скороченні глибини уваги, уривчастості знань і поверховому перегляді матеріалів замість їхнього послідовного осмислення. Наприклад, надмірне споживання коротких відео (TikTok, Reels тощо) корелює зі зниженням самоконтролю й концентрації, а «залежність» від коротких відео ослаблює виконавчі функції уваги в мозку. Отже, «кліповість» стала нормою цифрової епохи – з її негативними рисами (роздробленість сприйняття, втрата аналітичності) та навіть певними адаптивними плюсами (захист від інформаційного перевантаження, здатність до багатозадачності).
Водночас практика показує, що попит на змістовні історії нікуди не зник – навпаки, в умовах інформаційної перенасиченості аудиторія цінує контент, який надає зв’язний сюжет і сенс. Біографії видатних особистостей якраз виконують цю функцію: через історії життя вони допомагають зрозуміти контекст епох, мотиви вчинків, навчитися на чужому досвіді. Медіатренди останніх років підтверджують інтерес до глибокого контенту: навіть молодша аудиторія подкастів прагне «занурення» в історії: тематичні блоки «суспільство і культура», «історія», «документалістика» набули популярності поряд із новинами.
Аудіоподкасти стали одним із провідних медіаформатів для біографій у цифрову еру. Цьому сприяють кілька чинників, серед яких: гнучкість прослуховування, інтимність і залученість аудіо, епізодичність і серіальність подкастів та ін. У цілому, подкасти переживають бум популярності, а їхня аудиторія на глобальному рівні щороку зростає на десятки відсотків.
Перенесення біографії в аудіоформат диктує низку труднощів, пов’язаних із розсіяною увагою сучасної публіки. Автори подкаст-біографій мають врахувати, що слухач, оточений кліповими стимулами, може швидко втратити інтерес без постійного утримання його уваги. Ключові виклики, які стоять перед авторами такого контенту, включають концентрацію сюжету, фрагментоване споживання, конкуренцію з коротким контентом, технічні й продакшн-завдання. Враховуючи перепони подібного плану, підкастерам-біографам доводиться освоювати не лише письменницьку майстерність, а й режисуру звуку, тому що їхній контент має бути конкурентним з іншими форматами й типами медіазмісту.
На основі аналізу практики успішних подкастів можна виділити низку прийомів, які допомагають подолати вказані виклики та втримати інтерес кліпово мислячої авдиторії:
сторітелінг і драматургія. Жива розповідь з елементами сюжету перетворює біографічні факти на захопливу історію. Використання діалогів, опис сцен з життя героя, відтворення конфліктів роблять подкаст схожим на аудіокнигу або радіоп’єсу;
сliffhanger (кліффгенгер). Закінчення епізоду на інтригуючому моменті – перевірений спосіб стимулювати слухача повернутися до наступної серії;
персоналізація й ефект присутності формують відчуття близького знайомства з героєм і самим сторітеллером. Емоційна залученість слухача зростає, якщо він відчуває особисту причетність, що підсилює інтимність аудіоформату;
інтерактивність аудиторії. Новітні тенденції подкастингу передбачають усе активнішу участь слухачів у створенні контенту. Ідеться про «соціальний подкастинг», коли аудиторія може впливати на випуски: ставити питання; пропонувати теми; брати участь в обговореннях на платформах; слухати подкасти наживо з можливістю фідбеку;
звуковий монтаж і дизайн. Звуки виконують роль «якорів» уваги: вони урізноманітнюють подачу, не дають слухачеві занудьгувати від монотонного голосу. Монтаж із вирізанням пауз, зайвого матеріалу підтримує динамічний темп оповіді. Дотримання оптимального темпу (не надто повільно, щоб не розсіяти увагу, але й не надто швидко, щоб було комфортно стежити за думкою) – важлива складова. Фактично, монтажер у подкасті виконує роль режисера ритму: варіюючи тривалість сцен, вставляючи перебивки, він формує свого роду аудіомонтаж кліпів всередині довшої розповіді;
короткі серії й міні-епізоди оптимально тривалістю 15–20 хв.
Професійним і змістовним прикладом цього є подкаст від Суспільного «Український культ» (Україна), у якому ведучі в розмовах з експертами досліджують знакові постаті української культури та їхній зв’язок із європейським і світовим контекстом. Кожен, приблизно годинний епізод, присвячений окремому діячу (наприклад, письменнику, журналісту й громадському діячу Іванові Франку, художниці Тетяні Яблонській, авангардистці Соні Делоне), чиє життя й творчість аналізуються захопливо й глибоко. Мета проєкту – відкрити слухачам багатство української культурної традиції через історії її видатних представників та зруйнувати міф про «провінційність» нашої культури.
«Podcast Biograficzny» (Польща) – авторський біографічний подкаст Якуба Германовича, що запрошує слухачів до «gawędy o ludziach niezwykłych» – розповідей про незвичайних людей. Кожен випуск хронометражем 30–60 хв. – це окрема біографія, часто маловідомої або забутої постаті. Наприклад, є епізоди про Євгенію Левицьку – піонерку фізичного виховання в Польщі, про князя Генрика XI П’яста, про маршала Жана-Батіста Бернадота. Ведучий захопливо переповідає життєвий шлях героїв, поєднуючи історичні факти з цікавими деталями й легендами. Подкаст належить до жанру історичного просвітництва в легкій формі й дозволяє відкрити для себе яскраві особистості різних епох. Слухати обидва проєкти можна на базових платформах і на Spotify, Apple Podcasts.
Проведений аналіз показує, що успішна медіастратегія в сфері біографій базується на поєднанні глибокого змісту з формою, дружньою до «кліпового» сприйняття. Ключові елементи такої стратегії включають сюжетність і емоційність, тобто, подачу біографії як захопливої історії з використанням драматургії, що захоплює увагу з першої хвилини й тримає через емоційні «гачки». Серіалізація й сегментація в контексті розбиття на епізоди або тематичні блоки, які легше спожити за один раз; застосування кліфхенгерів для підтримання інтересу між епізодами. Полісенсорність аудіо з точки зору активного використання можливостей звуку: музики, шумів, різних голосів, що створюють багатошарове аудіовидовище і не дають слухачеві «відключитися». Інтерактивний і персональний підходи обумовлюють конструювання навколо подкасту спільноти, звертання до слухача як до співрозмовника, стимулювання зворотного зв’язку. Біографічний наратив у такій обгортці стає сумісним із кліповою культурою, оскільки він подає глибокі знання в розважально-динамізованій формі, що відповідає очікуванням нетерплячої аудиторії, не жертвуючи змістом. Важливо й те, що аудіоформат сам по собі певною мірою вирішує проблему уваги тому, що подкаст дозволяє поєднувати прослуховування з іншими справами, вписуючи біографічні історії в розклад сучасної людини.
Tetiana Hyrina,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1587-8767,
Doctor of Science in Social Communications, Professor,
Head of the Department of Social Communications, Literature and Culture,
Faculty of Social and Humanities, Technologies, Sports and Rehabilitation,
State Tax University,
Irpin, Ukraine
e-mail: hirinatetyana@gmail.com
Biographical Projects in the Era of Clip Consciousness:
Techniques for Maintaining Attention in Audio Format
The features of the creation and distribution of biographical podcasts in the context of the phenomenon of clip consciousness are highlighted. The most effective techniques for keeping listeners' attention are outlined and substantiated: narrative techniques, cliffhanger, content personalization, interactivity, high-quality sound design and optimal episode duration. Examples of biographical podcast projects from Ukraine, Poland and the USA are given.
Keywords: biographical podcasts, clip consciousness, audio format, storytelling, media communications.