Ретрокаталогізація як інструмент збереження національної культурної спадщини

Тези доповіді

УДК 027.54:025.3-047.76](477):[008:316.752:002](477)-047.76

Ткаченко Олександра Петрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2193-5596,
молодша наукова співробітниця,
відділ комплексного опрацювання документів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail : tkachenko@nbuv.gov.ua

Ретрокаталогізація як інструмент збереження національної культурної спадщини

Розглянуто значення ретрокаталогізації книжкової культурної спадщини, вплив цифровізації на бібліотечні процеси. Розкрито роль бібліотек у збереженні національної культурної спадщини.
Ключові слова: книжкова культурна спадщина, тематична рекаталогізація, ретрокаталогізація книг, інформаційні технології

Визначну роль в житті кожного народу, його духовності має культурна спадщина. Книжкова культурна спадщина є важливою частиною загальної культурної спадщини народу і потребує збереження для майбутніх поколінь. Її збереження і вивчення допомагає краще зрозуміти минуле, цінувати сучасне і формувати майбутнє. Книжкова культурна спадщина – це сукупність писемних джерел, рукописних та друкованих книг, а також інших видів писемності, що мають культурну, історичну, наукову або художню цінність.
Бібліотеки є невід’ємною частиною культурного життя суспільства, сприяють розвитку освіти, науки та збереженню національної пам’яті. Бібліотеки відіграють ключову роль у збереженні книжкової культурної спадщини, виступають як центри збирання, зберігання, опрацювання та надання доступу до різноманітних джерел інформації, серед яких є книги, рукописи, періодичні видання та інші матеріали.
Одним із головних бібліотечних фондів України, безумовно, є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Основний напрямок діяльності НБУВ – збирання, збереження та популяризація наукового і культурного національного документного надбання. Бібліотека НАН України має вже більш ніж столітню історію, тож сучасне цифрове опрацювання її фондів набуває особливого значення в контексті збереження національної культурної спадщини.
З огляду на необхідність зміцнення позицій української науки та культури у глобальному цифровому середовищі, особливо під час військової агресії росії проти України, провідні фахівці НБУВ вживають різноманітних заходів, що мають сприяти популяризації величезного доробку українських вчених та діячів культури. Одним з них є здійснення ретроспективної каталогізації у максимально повному обсязі.
Ретроспективна каталогізація (ретрокаталогізація) книг – це процес створення або оновлення каталожних записів для книг, які були надруковані до впровадження сучасних стандартів каталогізації. Метою ретрокаталогізації є зробити старі видання доступними для пошуку та використання в сучасних бібліотечних системах. Ретрокаталогізація має велике значення для збереження національної культурної спадщини, оскільки вона дозволяє ідентифікувати, документувати та каталогізувати історичні матеріали, забезпечуючи їх збереження для майбутніх поколінь. Вона сприяє систематизації та доступності інформації про культурні цінності, що важливо для різнобічних досліджень, освіти та культурного розвитку.
Розвиток бібліотечної справи, як і усіх сфер сучасного життя, знаходиться під впливом цифрових технологій. Тож, ретроспективна каталогізація з часом теж набуває нових технологічних, сервісних та продуктивних рівнів, мета яких – створення максимального інформаційного комфорту для користувачів. Сучасна ретрокаталогізація допомагає виявити та задокументувати об’єкти культурної спадщини, які можуть бути втрачені або забуті. Вона забезпечує систематизований підхід до збору та організації даних про культурні цінності, що полегшує доступ до інформації. Ретроспективна каталогізація допомагає зберегти знання про минуле, традиції та культуру, які можуть бути використані для освіти та культурного розвитку. Систематизована інформація робить культурну спадщину доступною для дослідників та інших зацікавлених осіб.
Збереження та популяризація культурної спадщини через ретроспективну каталогізацію сприяє формуванню та збереженню культурної ідентичності та самобутності. Каталогізація та документування дозволяють виявити ризики для культурної спадщини та вживати заходів для її збереження, запобігаючи втратам.
Першою ластівкою тематичної ретрокаталогізації у відділі комплексного опрацювання документів (ВКОД) стала участь у проєкті Інституту інформаційних технологій НБУВ «Інформаційний портал «Наука України : доступ до знань», започаткованому ще 2016 року. У межах проєкту фахівці відділу каталогізації долучилися до опрацювання документального масиву «Перші академіки України». До електронного каталогу НБУВ було внесено записи на масиви документів академіків В. І. Вернадського, Д. І. Багалія, М. М. Боголюбова, М. Ф. Кащенка, М. В. Птухи, Ф. В. Тарановського, С. П. Тимошенка, М. І. Туган-Барановського, П. А. Тутковського, Б.Є.Патона, А. Г. Загороднього.
Рекаталогізація масиву документів «Перші академіки України» дозволяє реконструювати знання про історію академічної науки
в Україні шляхом створення та систематизації бібліотечно-інформаційного ресурсу, присвяченого видатним науковцям України, які свого часу започаткували як розвиток національної науки, так
і саму національну Академію наук.
З 2020 року здійснюється тематична рекаталогізація частини масиву колекційного зібрання «Реабілітована література», присвячена українському письменству 20-х–30-х років ХХ століття. Роботу над цим проєктом можна визначити як пріоритетний напрямок подальшого опрацювання книжкової культурної спадщини. Паралельно з роботою над цим проєктом фахівці ВКОД здійснюють тематичну ретрокаталогізацію масивів документів «Т. Г. Шевченко», «А. Ю. Кримський». Опрацювання документів здійснюється de visu, що дає найкращий результат, хоча й вимагає значних витрат часу. Записи супроводжуються авторитетними файлами, що максимально підвищує інформативність бібліографічних ретрозаписів.
Зважаючи на культурну та історичну цінність цих документів, керівництво НБУВ знайшло можливість для фінансування їх оцифровки. Таким чином повнотекстові електронні версії видань української художньої літератури як невід’ємна частина культурного книжкового надбання, поповнюють «Цифрову бібліотеку історико-культурної спадщини». Ознайомитися з нею можна на сайті НБУВ [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=NAV&P21DBN=ELIB].
Здійснення таких масштабних проєктів – це завжди командна робота, до якої залучені фахівці та науковці основних бібліотечних структур. Її проведення у ВКОД не обмежується звичайним створенням бібліографічного запису в електронному каталозі. Рекаталогізація містить в собі цілу низку процесів, які передують оцифруванню першоджерела і внесення бібліографічних відомостей про нього до е-каталогу НБУВ.
Ланцюжок процесів, з яких складається рекаталогізація,
у відділі комплексного опрацювання документів виглядає наступним чином:
- На підставі карток Генерального алфавітного каталогу неперіодичних книжкових видань, надрукованих кириличним шрифтом (ГАК) складається «Акт..» на приблизно 20 одиниць зберігання, в якому відображено як перші, так і всі дублетні примірники одного і того ж видання.
- Співробітники відділу фондів (ВООФ) підбирають за «Актом» книги та передають у ВКОД.
- Фахівець ВКОД ретельно звіряє шифри, інвентарні номери, дублетність тощо перш ніж розпочати вносити бібліографічний запис до е-каталогу. За потреби інвентарні номери додатково перевіряють за інвентарними книгами фахівці Відділу комплектування бібліотечних фондів (ВКБФ).
- Складання і внесення бібліографічного запису на книжковий примірник, формування авторитетного файлу фахівцем ВКОД.
- Присвоєння індексів УДК та ББК першому примірнику у Секторі систематизації ВКОД та внесення індексів до бібліографічного запису відповідного примірника.
- Перша і четверта сторінки обкладинок документів, які опрацьовані і внесені до е-каталогу, скануються у ВКОД для подальшої візуалізації з відповідним бібліографічним записами.
- Співробітник ВКОД здійснює ідентифікацію новостворених бібліографічних записів із відповідними зображеннями імідж-каталогу.
- На примірники опрацьованих документів, які безумовно
є частиною книжкової культурної спадщини, наклеюють антикрадіжні ярлики в якості безпекових заходів.
- Разом із супровідним «Актом» документи передають до Відділу технології оцифрування фондів (корпус по вул. Володимирській, 62), де їх оцифровують.
- Після здійснення рекаталогізації опрацьовані примірники повертають у ВОООФ, на місця зберігання.
Як бачимо, цифровізація, розвиток бібліотечних інновацій вплинули і на процес рекаталогізації, надали йому нових можливостей, розширили межі. У сучасному світі, де інформація швидко змінюється, бібліотеки адаптуються до нових умов, використовуючи цифрові технології для збереження та поширення культурної спадщини.
НБУВ є невід’ємною частиною культурного та наукового простору України, відіграючи важливу роль у збереженні, популяризації та розвитку національної культурної спадщини. Діяльність Бібліотеки сприяє зміцненню національної ідентичності та формуванню гордості за українську культуру.

Oleksandra Tkachenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2193-5596,
Junior Researcher,
Department of integrated processing of documents,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: tkachenko@nbuv.gov.ua

Retrocatalogization as a tool of preservation of national cultural heritage

The publication theses consider the significance of retrocataloging of book cultural heritage, the impact of digitalization on library processes. The role of libraries in preserving national cultural heritage is revealed.
Keywords: book cultural heritage, thematic recataloging, retrocataloging of books, information technologies