Особливості міжнародних комунікацій для формування підтримки України державами Глобального Півдня

ЗаявникХилько Максим Миколайович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025)
Захід12 Круглий стіл. Інститут президентства в Україні: особливості реагування на сучасні виклики та світовий контекст.
Назва доповідіОсобливості міжнародних комунікацій для формування підтримки України державами Глобального Півдня
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 355.451:327(477)
Хилько Максим Миколайович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6365-339X,
кандидат філософських наук, старший науковий співробітник,
завідувач Інформаційно-аналітичного відділу,
Фонд Президентів України,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: khylko@ukr.net

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОМУНІКАЦІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВАМИ ГЛОБАЛЬНОГО ПІВДНЯ

Проаналізовано роль комунікацій Президента для формування і посилення підтримки України країнами «Глобального Півдня» заради досягнення справедливого миру в контексті російсько-української війни.
Ключові слова: Президент України, Глобальний Південь, Третій Світ, міжнародні комунікації, міжнародні відносини, російсько-українська війна.

Тривалий час «Глобальний Південь» у міжнародних відносинах розглядався як альтернатива терміну «Третій світ» часів Холодної війни, маючи на увазі країни, що розвивалися, вплив яких на світову політику був доволі обмеженим. Втім, реалії змінилися, і сьогодні Глобальний Південь суттєво відрізняється від того, як його сприймали в попередні десятиліття. Недаремно колишній державний секретар США Ентоні Блінкен називає Африку як континент з найбільшою кількістю країн Глобального Півдня, серед головних геополітичних сил, що будуть формувати майбутнє. А відомий професор Джон Ікенберрі з Принстонського університету називає Глобальний Південь, поруч із Глобальним Заходом та Глобальним Сходом, серед трьох світових центрів, які прагнуть формувати глобальні правила та інституції. Зростаючий вплив Глобального Півдня на міжнародні відносини посилює конкуренцію за підтримку його країн між США та ЄС з одного боку, і КНР та РФ з іншого.
Важливою є позиція Глобального Півдня і для України, адже голоси цих держав становлять більшість в Генеральній Асамблеї ООН, а також від них значною мірою залежить ефективність дотримання антиросійських санкцій. Під час голосування за Резолюцію Генасамблеї ООН ES-11/4 12 жовтня 2022 р., яка засуджує спробу незаконної анексії чотирьох регіонів та вимагає виведення всіх російських збройних сил з території України, 143 країни проголосували «за», у тому числі більшість країн Глобального Півдня. Щоправда, і серед тих тридцяти п’яти держав, що утрималися, і десяти, які не голосували, більшість представляли Глобальний Південь. Окрім того, більшість країн Глобального Півдня, хоча політично і підтримують Україну, проте утримуються від приєднання до антиросійських санкцій. Тож працювати українській дипломатії є над чим, і значну роль в цій роботі відіграють комунікації Президента.
Значною мірою на позицію країн Глобального Півдня впливає їх загалом скептичне сприйняття політики держав Заходу, сформоване як колоніальним минулим, так і деякими нещодавніми військовими інтервенціями, зокрема в Іраку, Афганістані та Лівії. Підживлює цей скептицизм російська пропаганда, яка вкладає чималі ресурси у вплив на аудиторії Глобального Півдня. Зокрема, лише іспаномовні версії телебачення RT та радіо «Спутнік» мають постійну аудиторію в понад 30 мільйонів. Важливим орієнтиром для формування позиції Глобального Півдня є проросійський «нейтралітет» Китаю, який є найважливішим торговельним партнером та інвестором у розвиток інфраструктури держав Глобального Півдня. Наприклад, Китай обігнав США як найбільший торговельний партнер Бразилії ще в 2009 р., а в 2000-2022 рр. китайські кредитори надали понад 170 мільярдів доларів 49 африканським урядам та 7 регіональним установам, що становить 64% від суверенних позик Світового банку Африці.
Позитивним моментом для України є той факт, що російській владі не вдалося отримати чіткої підтримки навіть від своїх партнерів у БРІКС – організації, створеній за участю важливих гравців Глобального Півдня, включаючи Бразилію, Індію, Китай та Південну Африку. Згідно з опитуваннями, з моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 р. підтримка Росії громадською думкою в глобальному масштабі знизилася, зокрема серед громадян країн Глобального Півдня, і навіть у державах-членах БРІКС Бразилії та Індії більшість у війні співчуває Україні.
У контексті скептицизму багатьох країн Глобального Півдня щодо сучасного світового порядку, який вони вважають недостатньо справедливим, важливо, що Президент України постійно наголошує на важливості Статуту ООН та включив до мирного плану, як перші кроки, положення, корисні для спільного блага всієї міжнародної спільноти, такі як радіаційна та ядерна безпека, включаючи заборону ядерного шантажу; продовольча безпека, включаючи безпечний експорт зерна до країн Глобального Півдня; та енергетична безпека, включаючи заборону на перетворення енергетичних ресурсів на зброю. Важливим кроком став запуск гуманітарної продовольчої програми «Зерно з України», яка постачала українське зерно до низки країн Африки та Азії, що зіштовхуються з проблемами недоїдання.
Численні візити українських посадовців до столиць країн Глобального Півдня та двосторонні зустрічі на вищому рівні, а також інтерв'ю для ЗМІ та відеозвернення Володимира Зеленського до політичних та академічних кіл Глобального Півдня демонструють серйозність, з якою Київ сприймає необхідність заручитися підтримкою цих країн. Також показовим стало те, що половина двосторонніх зустрічей на вищому рівні, проведених Президентом України під час Глобального мирного саміту у Швейцарії 15-16 червня 2024 р., була проведена з лідерами країн Глобального Півдня, а саме: Аргентини, Чилі, Кот-д'Івуару, Гани, Кенії та Палау. У своєму виступі на Глобальному мирному саміті Володимир Зеленський наголосив, що справедливе завершення війни Росії проти України має означати перехід до справедливого застосування Статуту ООН та міжнародного права для кожної країни світу, очевидно маючи на увазі й країни Глобального Півдня.
Після повномасштабного вторгнення українська дипломатія за безпосередньої участі Президента активно працює над отриманням справді глобальної підтримки. Про прогрес у залученні підтримки з боку країн Глобального Півдня свідчить той факт, що з 87 держав, які підписали Спільне комюніке щодо мирної угоди за результатами Глобального мирного саміту у Швейцарії 2024 р., 36 підписів поставили представники країн Глобального Півдня. Причому, попри відсутність Бразилії, Індії, Китаю та Південної Африки, список підписантів включає таких важливих регіональних гравців, як Аргентина, Кенія, Туреччина і Філіппіни. Врахування посилення ролі Глобального Півдня у світовій політиці, а також пошук переконливої аргументації для цих держав є важливою запорукою руху України до встановлення справедливого миру.

UDC 355.451:327(477)
Maksym Khylko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6365-339X,
PhD in Philosophy, Senior Researcher,
Head of the Information and Analytical Department, Fund of the Presidents of Ukraine,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: khylko@ukr.net

PECULIARITIES OF INTERNATIONAL COMMUNICATIONS TO BUILD SUPPORT FOR UKRAINE IN THE GLOBAL SOUTH

The role of the President's communications in shaping and strengthening the support of Ukraine by the countries of the “Global South” for the sake of achieving a just peace in the context of the Russia-Ukraine war is analysed.
Keywords: President of Ukraine, Global South, Third World, international communications, international relations, Russia-Ukraine war.