Бібліотечні фонди як сфрагістичне джерело (на прикладі ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)

Тези доповіді

Голій Роман Валентинович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8149-2470,
кандидат історичних наук,
науковий співробітник,
відділ наукових досліджень спеціальних видів документів,
Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника,
Львів, Україна
e-mail: romanholij84@gmail.com

Бібліотечні фонди як сфрагістичне джерело (на прикладі ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)

На прикладі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, проаналізовано такі форми комплектування і дослідження печаток: виділення окремого бібліотечного фонду сфрагістики, до якого можуть бути включені прилади для опечатування, гіпсові муляжі, відтиски і фотографії печаток; дослідження сфрагістичних пам’яток на документах, що зберігаються в інших фондах бібліотеки; опрацювання печаток на оцифрованих копіях архівних документів.
Ключові слова: сфрагістика (сигілографія), печатка, матриця, штемпель, відбиток, бібліотечні фонди, Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника.

Сфрагістика (від грецького «σφραγις» – печатка) – допоміжна історична дисципліна, яка вивчає печатки. Сфрагістичні пам’ятки зберігаються на численних документах в архівних, бібліотечних, музейних фондах, а також у приватних колекціях.
У бібліотечних установах зазвичай не виділяють окремий фонд сфрагістики. Проте чимало таких установ містять печатки як інтегровану частину рукописних чи друкованих документів. Відтак вивчення та публікування сфрагістичних пам’яток, які зберігаються у бібліотеках, зазвичай пов’язане з дослідженням архівних матеріалів чи рукописної спадщини.
У фондах Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника зберігається значна кількість давніх і новочасних печаток. Деякі з них вже введені до наукового обігу саме під кутом зору сфрагістичного дослідження. В одному з підрозділів бібліотеки виділено навіть окремий фонд сфрагістики (близько 3 тис. од. збереження). Проте цей фонд ще не інвентаризовано та не удоступлено дослідникам.
Фонд містить 50 штемпелів, толок, матриць (тобто приладів, які використовують для відтиснення печаток). Із них 21 од. датована новим часом (до 1918 р.), 4 од. – 1920–1930 рр., 9 од. – 1941–1944 рр. (поштові та облікові печатки періоду німецької окупації), радянських штемпелів – 12, сучасних українських матриць – 4.
Значна частка штемпелів стосується діловодства Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника та колишніх закладів, фонди яких були передані бібліотеці (зокрема печатка адміністрації Музею князів Любомирських в Інституті ім. Оссолінських, печатка колекції Ґвальберта Павліковського тощо).
До найдавніших матриць (ХІХ – початок ХХ ст.) належать штемпелі приватної коедукційної гімназії в Турці над Стриєм, печатка повітового уряду в Дембиці, печатка колегіату з гербом Королівства Галичини і Лодомерії. У бібліотеці також зберігаються толоки печаток польського Самоврядного тимчасового ліквідаційного відділу у Львові (кінець 1918 р.), регіонального інспектора коней у Львові (1920–1930 роки), Товариства поміщиків (1920–1930-ті роки).
Також фонд сфрагістики містить близько 600 од. гіпсових відливів (муляжів). Значна частина цих муляжів – копії польських королівських і магнатських медалей. Колекція гіпсових відливів, ймовірно, датується першою половиною ХІХ ст. і, можливо, належала до колишньої збірки Юзефа Максимільяна Оссолінського. Принаймні такий висновок зробив працівник Національного закладу ім. Оссолінських Р. Форисяк-Вуйцінський, який у 2012 р. оглянув фонд та підготував відповідний звіт щодо джерелознавчого потенціалу сфрагістичних пам’яток львівської біблотеки.
Найчисельнішу група пам’яток фонду складають відбитки печаток на папері та фотографії печаток – приблизно 2 тис. од. Серед них є репродукції печаток на середньовічних і новочасних документів. На думку Р. Форисяк-Вуйцінського, ці відбитки у 1920–1930 рр., можливо, були підготовлені для публікування.
З огляду на названі групи пам’яток, які зберігаються у фонді сфрагістики, можна зробити висновок, що інвентаризації фонду може мати певні труднощі. Адже кожен різновид сфрагістичного матеріалу (штемпелі, муляжі, відбитки на папері, фотографії печаток) варто опрацьовувати за відповідною схемою опису; а частину муляжів, які є гіпсовими відливами медалей, доцільно перенести до фонду пам’ятних медалей (бібліотечний фонд медалей вже інвентаризований).
Крім того, значний масив сфрагістичних матеріалів бібліотеки перебуває поза її фондом сфрагістики: печатки на документах у фонді рукописів, печатки на матеріалах фонду фотографій, печатки на пам’ятках образотворчого мистецтва (зокрема у фонді графіки) тощо.
Так, серед масиву фотоматеріалів бібліотеки було виявлено альбом, виготовлений у Стрию до 30-ліття митрополичої праці Андрея Шептицького. Ювілейний альбом містить фото храмів, підписи парохів і парафіяльні печатки деканатів Стрийського протопресвіреату. Упорядкував альбом катехит зі Стрия Йосиф Савицький у 1930 р.
Велику кількість печаток українських населених пунктів збережено на документах ХІХ ст., зібраних у «Теках Антонія Шнайдера» (фонд 144 відділу рукописів). Частина ІІІ цієї збірки («Матеріали, дотичні до геральдики і сфрагістики галицьких міст») складається з кількох десятків томів.
2019 р. Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника передано цифрові копії документів архіву Наукового товариства імені Шевченка, який зберігається у Національній бібліотеці Польщі у Варшаві та бібліотеці Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві. Ці копії сьогодні удоступлені на сайті львівської бібліотеки, хоча оригінали документів все ще перебувають у Варшаві і Вроцлаві. Збірка включає документи Уряду Західноукраїнської Народної Республіки, Української Галицької Армії, Армії та Уряду Української Народної Республіки, Українського Повстансько-партизанського Штабу при Головній Команді військ УНР, Української Парламентської Репрезентації, Українського національно-демократичного об’єднання, окремих корпусів Українських Січових Стрільців, Народної Організації Українців у Львові, Товариства «Просвіта» у Львові та інших громадських, політичних і наукових товариств.
До колекції включені книги і брошури 1729–1944 рр., часописи українських політичних партій, кореспонденція та матеріали редакцій низки українських періодичних видань, а також архівні документи багатьох громадських і політичних діячів України. Попри джерелознавчу важливість цього архіву, він є мало досліджений, зокрема, не розкритий його інформативний потенціал як сфрагістичного джерела.
Отже, на прикладі ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, показано, що бібліотечні фонди та колекції можуть бути важливим джерелом для сфрагістичних досліджень. Проте реалізація цих розвідок можлива лише після вирішення низки методичних питань, пов’язаних із обліком та інвентаризацією сфрагістичних пам’яток.

Roman Holii,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8149-2470,
Candidate of Historical Sciences,
scientific researcher,
Department of Scientific Research of Special Kinds of Documents,
Institute of Research of Library’s Art Resources,
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv,
Lviv, Ukraine,
e-mail: romanholij84@gmail.com

Library funds as a sphragistic source (on the example of the resources of the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv)

Using the example of the Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv, the following forms of collecting and studying seals were analyzed: allocation of a separate library fund for sphragistics, which may include sealing devices, plaster casts, impressions and photographs of seals; research of sphragistic monuments on documents in other library funds; processing of seals on digitized copies of archival documents.
Keywords: sphragistics (sigillography), seal, seal matrix, stamp, impression, library funds, Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv.