Актуалізація архівного наукового надбання академічними архівами Польщі та Чехії

Тези доповіді

Індиченко Ганна Володимирівна,
ORCID 0000-0003-2225-0214,
кандидатка історичних наук, старший дослідник,
завідувачка відділу історії академічної науки,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: Indychenko@nbuv.gov.ua

Актуалізація архівного наукового надбання
академічними архівами Польщі та Чехії

Розглянуто шляхи актуалізації архівної наукової спадщини академічними архівами Польщі та Чехії, які приділяють велику увагу інформативному наповненню власних вебсайтів, є ініціаторами заходів із популяризації архівного наукового надбання. Проаналізовано заходи зазначених архів і можливості застосування досвіду в рамках актуалізації української наукової спадщини.
Ключові слова: академічний архів, Європа, Україна, архівна наукова спадщина, популяризація.

Сучасний науковий архів є багатогранною установою, яка не лише виконує функцію зберігача документальної спадщини, а й активно популяризує наукове знання, що передбачає синергію його традиційної архівної діяльності з культурною та науковою місіями. Тенденції актуалізації архівного наукового надбання академічними архівами пов’язують передусім із використанням інформаційних технологій, які покликані не лише зберігати архівні ресурси, а й забезпечувати суспільство джерелознавчою базою, ретранслюючи її у широкий науковий обіг.
Якщо звернутися до досвіду роботи академічних архівів Польщі та Чехії, то можна відмітити спільні точки дотику в наукових завданнях цих архівів й Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ), який є науково-дослідними підрозділом НБУВ і водночас головним науковим підрозділом у системі НАН України. Подібність функцій простежується у здійсненні функції академічними архівами Польської академії наук (далі – ПАН) і Чеської академії наук (далі – ЧАН) як наукових, науково-дослідних, науково-методичних центрів із питань документознавства та архівознавства в академічних установах. Це зумовлено специфікою організації академічної науки в зазначених країнах, де академії наук є вищими науковими самоврядними організаціями, засновані на державній власності і здійснюють наукові дослідження через науково-дослідні установи, які перебувають в їхньому підпорядкуванні.
Архів ПАН у Варшаві разом з філіями є провідною архівною установою Академії наук, яка володіє архівними ресурсами, збирає та зберігає архівні матеріали підрозділів АН, збирає архівну спадщину вчених, документацію товариств та наукових установ у формі подарунків, депозитів і придбань. Інститут ім. Масарика і Архів ЧАН – державні науково-дослідні установи у складі Академії наук, архівні відділи яких збирають та впорядковують документи АН, особові фонди видатних учених, які працювали на території держави, досліджують процес формування та складу документальних фондів академічних установ, організовують експертизу цінностей документів, забезпечують інформацією державні органи влади, установи та Відділи наук Академії у межах своєї діяльності, популяризують архівні фонди. Стратегії та місії вказаних академічних архівів пов’язані з пошуком і запровадженням ініціатив із задоволення інформаційних запитів як науковців, так і широких верств суспільства. Актуалізація архівної спадщини передусім проводиться шляхом диджиталізації описів фондів і створення програм для їхнього використання, оперативного відображення на вебсторінках архівів нових надходжень, активну участь у національних і міжнародних наукових заходах, наукових проєктах, видавничу діяльність, активності популяризаційного спрямування.
Архів ПАН створений постановою Наукового секретаріату ПАН від 1 грудня 1953 р. Тривалий час він реалізує ініціативи, спрямовані на популяризацію науки та архівної наукової спадщини. Саме її умовно можна поділити за трьома напрямами: архіви наукових установ, які функціонували до створення ПАН і передали документацію Академії наук: Варшавське наукове товариство, фонд Юзефа Мяновського, Польського історичного товариства, Польських наукових конгресів І–ІІІ; документи, що утворилися в діяльності ПАН; архівна спадщина польських учених. Архів також збирає фотографії, медалі, має колекції документів різної тематичної спрямованості – з історії Вільнюського університету, некрологів польських учених, а також мікрофільми, фотодокументи.
Насиченим інформацією є офіційний вебсайт Архіву ПАН у Варшаві, який, за даними 2023 р., відвідало 602 013 788 користувачів. На вебсайті наведено інформацію про особові архівні фонди, що зберігаються в Архіві у форматі: номер фонду, прізвище, ім’я, дати життя науковця, галузь науки, повні тексти описів фондів. Для ознайомлення користувачів представлено перелік ліквідованих підрозділів, що перебували в системі ПАН, і зразки електронних заяв для отримання довідок соціально-правового характеру.
Актуалізація наукових досліджень здійснюється також через власний друкований орган Архіву – «Biuletyn Archiwum polskiej akademii nauk» («Бюлетень Архіву Польської академії наук»). Архів ПАН у Варшаві має бібліотеку, яка відкрита для користувачів і нараховує понад 11 тис. монографій і майже таку ж кількість періодичних видань.
На офіційному вебсайті Архіву розміщено статут Архіву, інформацію про його історію, друковані органи, бібліотеку. Оперативно оновлюється інформація про новини і заходи, які проводить архів, наявні контакти для замовлення необхідних архівних документів в електронному форматі. Вебсайт містить інструктивні документи Архіву та актуальні закони в галузі архівної справи. На сайті також представлено електронний каталог бібліотеки, перелік нагород і медалей, що зберігаються в Архіві. Розміщено інформацію про інші наявні архівні ресурси – фотографії, мікрофільми і фотокопії. Окремі проанотовані фотографії представлено у розділі «Цікаві колекції».
Загальнопопулярним є щорічний захід «Ніч музеїв», який проходить у Палаці Сташиця, де розміщується ПАН. Насичені та різноманітні програми заходів привертають увагу широких верств населення. Це й виставки архівних документів, живопису, мультимедійні презентації, конкурси, концерти, лекції, наукові семінари, програми для дітей та інші активності в рамках заходу не лишають байдужими відвідувачів. Останнім часом здійснюється онлайн-трансляція зазначених заходів, що дозволяє залучити значну кількість зацікавлених осіб.
Ще одна щорічна ініціатива ПАН, приурочена до Міжнародного дня архівів, – Варшавський архівний пікнік. Станом на червень 2025 р. проведено 14 таких заходів за широкої участі польських академічних установ, архівів, закладів вищої освіти, бібліотек і музеїв, творчих колективів. Ця ініціатива ставить за мету у легкій і науково-популярній формі привернути увагу широкого загалу до роботи архівів. Широкій аудиторії пропонуються лекції, які популяризують польську наукову спадщину, й організовуються виставки архівних документів. Останній із таких заходів під назвою «Найцінніші архівні документи» відбувся у Палаці Сташиця 2024 р., який відвідало понад 2 тис. осіб.
Академія наук також бере участь у Польському фестивалі науки, на якому науковці й архівісти виголошують лекції за широкої тематики, популяризуючи документи з архіву АН, розкриваючи їх зміст у цікавому форматі.
Архівом ПАН організовуються наукові конференції та семінари за актуальною тематикою. У 2024 р. увагу вчених привернув семінар «Врятовані клаптики. Знищення варшавських архівів під час Другої світової війни», на якому крім наукових дискусій була репрезентована виставка «Витягнуте з руїн. Врятовані фрагменти довоєнних польських колекцій».
Архів ЧАН був створений 1 січня 1953 р. як державна установа в системі Чехословацького архівного управління; з 1 січня 1966 р. прийнято рішення про статус архіву у складі Чехословацької академії наук. На сьогодні ствердилася сучасна назва установи – Інститут ім. Масарика і Архів ЧАН, яка функціонує у складі семи відділів, чотири з яких – науково-дослідні і два – архівні.
Науково-дослідні відділи установи реалізують роботу за трьома основними напрямами: дослідження життя і діяльності Т. Г. Масарика – першого президента Чехословацької Республіки, державного і політичного діяча, а також дослідження чеської та центральноєвропейської історії в період з 1848 по 1948 рр.; історія Академії наук Чеської Республіки, її попередників і в цілому історія науки і вчених у Чеській Республіці; кодикологічні дослідження, що включають дослідження чеських рукописів Середньовіччя і Нового часу в Чеській Республіці і за кордоном.
Наукова діяльність архівних підрозділів установи сконцентрована в площині вивченні історії наукових установ, життя і діяльності видатних чеських учених, державних і політичних діячів – Т. Г. Масарика, Е. Бенеша, зокрема за архівними документами, пов’язаними з їхньою діяльністю.
Популяризація архівної спадщини здійснюється через друковані органи – «Střed. Časopis pro mezioborová studia střední Evropy 19. a 20. století» («Центр. Журнал міждисциплінарних досліджень Центральної Європи 19 і 20 століть»), «Studie o rukopisech a Práce z dějin Akademie věd» («Дослідження по рукописах і працях з історії Академії наук») і спільно з академічним видавництвом «České moderní dějiny» («Чеська сучасна історія»). Також виходять серії видань, присвячені епістолярній спадщині Т. Г. Масарика, друкуються його мемуари, щоденники тощо.
Установа активно бере участь у грантових проєктах: ЄС, міжнародних, Чеського гранатового агентства, Міністерства культури, Міністерства освіти, молоді та спорту, ЧАН та інших організацій. Електронний пошук документів здійснюється через пошукову систему Vademecum, яка репрезентує усі архівні фонди, колекції та посібники, що зберігаються в установі, зокрема пропонує пошук за назвами фондів і колекцій, прізвищами, тематичним принципом; є можливість повнотекстового пошуку документів.
У системі представлено науково-довідковий апарат до 750 фондів (їх реєстр), 448 описів на справи фондів, 87 328 електронних записів заголовків справ, 52 214 описів фотодокументів.
У діяльності архівів ПАН і ЧАН простежується тенденція до створення інтегрованого архівно-бібліотечного продукту з історії науки своїх країн, що робить можливим ретранслювати архівний ресурс у площину його активного використання соціумом. Досвід створення академічними архівами цифрових продуктів через інтернет знаходять своїх користувачів як в середині країн, так і за кордоном, про що свідчить статистика відвідуваності офіційних сайтів розглянутих нами архівів.
У той же час робота зі створення й наповнення інформаційно-пошукових систем (електронні каталоги, цифрові бази даних, електронні реєстри фондів, меморіальні електронні колекції, присвячені видатним вченим), що є пріоритетною для архівів ПАН і ЧАН, в діяльності архівних установ НАН України ще не дістала належного розвитку.
Варта уваги робота з розробки методів і технологій актуалізації наукового документного надбання, що розглядається архівами як важлива місія з формування історичної пам’яті людини, її національної ідентичності та безперервного інтелектуального розвитку.

Indychenko Hanna,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2225-0214,
Сandidate of Historical Sciences,
Head of Department of History of the Academic Science,
Senior Research Associate,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: Indychenko@ukr.net

Actualization the archival heritage by academic archives
of Poland and the Czech Republic

The ways of actualization of archival scientific heritage by academic archives of Poland and the Czech Republic are considered, which pay great attention to informative filling of their own websites, and are also initiators of a number of initiatives to popularize archival scientific heritage. The activities of of these archives and possibilities of applying experience within the framework of updating Ukrainian scientific heritage are analyzed.
Key words: academic archive, Europe, Ukraine, archival scientific heritage, popularization.