Специфіка організації електронних персональних колекцій

Тези доповіді

Данильченко Ірина Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5778-4999,
молодша наукова співробітниця,
відділ інформаційно-комунікаційних технологій,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: danylchenkoiv@nbuv.gov.ua

Специфіка організації електронних персональних колекцій

Розглянуто особливості організації електронних повнотекстових колекцій, присвячених особам, які зробили вагомий внесок у вітчизняну і світову науку та культуру. Наголошено на важливості формування розгалуженої структури персональної колекції та запропоновано орієнтовну категоризацію матеріалів в її межах.
Ключові слова: електронні ресурси, повнотекстові колекції, персоналії, видатні особи, біографічна інформація

В епоху становлення відкритого інформаційного суспільства важливим є забезпечення віддаленого доступу різних цільових категорій користувачів до достовірної, якісної і повної інформації через загальнодоступні електронні бібліотечні ресурси. Як суб’єкт комунікації в сучасному інформаційному просторі, бібліотека має зорієнтувати діяльність на застосування сучасних «цифрових» підходів, забезпечити зручний доступ до різнопланової інформації та рівні права користувачів на її отримання. Актуальним залишається питання створення бібліотеками та представлення у відкритому доступі історико-меморіальних ресурсів, серед яких варто виокремити електронні повнотекстові колекції за персоналіями відомих державних і громадських діячів, визначних представників науки, культури, літератури і мистецтва.
Персональні (біографічні) колекції створюються з метою: цілісного представлення та популяризації життєвого та творчого шляху видатної особистості; збереження культурної спадщини вітчизняного діяча через оцифрування рідкісних та унікальних документів; забезпечення вільного доступу до інформації; підтримки наукових досліджень та освітнього процесу. Ці колекції можуть частково формувати змістове наповнення електронної бібліотеки, яка ефективно інтегрує інформаційні ресурси, забезпечує зручну навігацію в них та є складовою сучасного інформаційного простору. Подібна колекція може бути присвячена будь-якій особистості, яка зробила вагомий внесок у культуру, науку, мистецтво, історію, громадське чи політичне життя: письменнику, науковцю, освітянину, художнику, композитору, краєзнавцю, державному чи громадському діячу, історичній постаті та ін.
Створення електронної колекції передбачає кілька ключових аспектів: опис колекції (мета створення, тематика, наукова цінність, цільова аудиторія, специфіка організації); розроблення структури (категоризація, розподілення матеріалів за розділами, підрозділами); забезпечення зручного пошуку та навігації (пошук за ключовими словами, назвою, типом документа, роком видання та ін. параметрами, система гіперпосилань); надання доступу до метаданих (заголовок, ім’я автора, рік видання, місце видання, видавець, кількість сторінок, серія, том, тип і мова документа, тема, ключові слова, анотація, зміст, формат файлу та ін.); можливість включення мультимедійних матеріалів (аудіокниги, відеоматеріали, документальні та художні фільми, інфографіка, інтерактивні карти, віртуальні виставки); забезпечення підтримки різних форматів для читання документів (PDF, DjVu, JPEG, TIFF, HTML) та зручна система онлайн-перегляду.
Для полегшення пошуку необхідної інформації істотне значення має детально розроблена структури колекції. Правильно сформована структура цілісно презентує життя, діяльність та спадщину видатної особи, забезпечує швидкий пошук потрібних матеріалів через логічно побудовану ієрархію. Документи в колекції можуть бути розподілені за формальними та змістовими ознаками: хронологією, типом, видом, жанром, тематикою. Доцільно згрупувати матеріали за різними категоріями, наприклад:
– твори та/або праці особи (літературні, музичні твори, твори образотворчого, ужиткового мистецтва, наукові, навчальні, публіцистичні праці, статті, переклади, рецензії, хроніки, біографічні матеріали (автобіографії, мемуари, щоденники, листування, подорожні нотатки), винаходи, патенти тощо);
– матеріали про життя і творчість, тобто література про особу (монографії, науково-популярні, критичні і публіцистичні праці, біографічні нариси, збірники праць і статей, довідкові видання, навчальні посібники, методичні матеріали тощо);
– бібліографія (персональні бібліографічні посібники, біобібліографічні покажчики, метабібліографічні посібники, біобібліографічні нариси, бібліографічні пам’ятки, бібліографічні списки у періодичних та продовжуваних виданнях тощо);
– матеріали про вшанування пам’яті (пам’ятники, меморіальні дошки, знаки; вулиці, парки, сквери, музеї, заповідники, культурні та освітні заклади, названі на честь особи; премії, нагороди, які носять ім’я особи; художні твори, образотворчі матеріали, присвячені увічненню пам’яті; ювілеї, конференції та ін.);
– мультимедійні матеріали (аудіо та відео матеріали, віртуальні виставки, інтерактивні меморіальні карти тощо);
– інтернет-ресурси (вебсайти, електронні колекції, виставки, довідники, публікації в ЗМІ, блоги, соціальні мережі).
У межах категорій матеріали можна впорядкувати за певними ознаками, наприклад, за видами діяльності (літературна, мистецька, наукова, культурно-просвітницька, громадська діяльність), періодами творчості, датами створення творів або подій, жанрами (як приклад, для літературних творів – поезія, проза, драма), видами документів (літературно-художні, наукові, науково-популярні, навчальні, довідкові, офіційні та ін.), типами документів (книжкові видання, рукописи, світлини, особисті документи та ін.), датою публікації документів (прижиттєві, посмертні, ювілейні видання) тощо. Запропонована категоризація є умовною, тому її варто розглядати лише як орієнтир при організації подібних колекцій. Наведений приклад структури електронного біографічного ресурсу можна адаптувати залежно від доробку видатної особистості, специфіки її діяльності та наявних матеріалів. Вдало організована колекція з розгалуженою структурою допоможе ознайомити користувачів з життєвим шляхом, творчим доробком, здобутками особи та узагальнити внесок діяча у вітчизняну і світову науку та культуру. В деяких випадках електронна колекція може стати дієвим засобом «реабілітації» діяча, творчість якого була замовчувана, перекручена, заборонена цензурою протягом тривалого часу, а спадщина вилучена із загального, наукового та культурного обігу.
Реалізацію науковими бібліотеками таких історико-меморіальних проєктів як електронні персональні колекції варто розглядати як дієвий інструмент репрезентації біографічної інформації, онлайн-публікації спадщини видатних співвітчизників та присвячених їм матеріалів. Формування подібних колекцій відкритого доступу сприятиме ефективному використанню структурованих знань в науково-дослідницькій, освітній і культурній діяльності, а також осмисленню внеску та популяризації досягнень відомих історичних постатей, визначних діячів культури і науки як в Україні, так і у світі.

Iryna Danylchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5778-4999,
Junior Researcher,
Department of Information and Communication Technologies,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: danylchenkoiv@nbuv.gov.ua

Specifics of organizing electronic personal collections

The peculiarities of organizing electronic full-text collections dedicated to individuals who have made a significant contribution to domestic and world science and culture are considered. The importance of forming a branched structure of a personal collection is emphasized and an approximate categorization of materials within its boundaries is proposed.
Keywords: electronic resources, full-text collections, personalities, prominent individuals, biographical information