Рукописна книга XVII ст. із зібрання Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження та перспективи збереження у сучасних умовах

ЗаявникДобрянська Тетяна Андріївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи» (2025)
Захід5 Секція. Рукописна спадщина України: сьогодення та перспективи.
Назва доповідіРукописна книга XVII ст. із зібрання Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження та перспективи збереження у сучасних умовах
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіЗавантажити статтю


Тези доповіді

Добрянська Тетяна Андріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7162-430x,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: irnbuv@gmail.com

Рукописна книга XVII ст. із зібрання
Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії
у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: дослідження та перспективи збереження у сучасних умовах

Розглянуто рукописні книги XVII ст. із зібрання історичних документів та колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії, що нині зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Проаналізовано історико-культурну цінність рукописів, як джерел духовної та національної спадщини. Особливу увагу приділено їх збереженню в умовах воєнного стану.
Ключові слова: Інститут рукопису НБУВ, зібрання історичних документів та колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії, рукописна книга XVII ст., рукописна спадщина.

Упродовж століть українська книжна традиція формувалася як духовне й культурне надбання народу. Особливе місце в цьому процесі займає рукописна книга XVII ст. (далі – РК XVII ст.), створена на перетині релігійних протистоянь, культурного відродження та боротьби за збереження власної ідентичності.
Зібрання історичних документів та колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії (далі – ЦАМ КДА) є одним із найвизначніших осередків духовної освіти й науки XIX – початку XX ст., що нині зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) у складі фонду № 301 (далі — ф. 301). Фонд містить безцінні артефакти, зокрема РК XVII ст., які мають виняткову історичну та культурну цінність.
У сучасних умовах постає питання їхнього збереження як культурної спадщини. Адже сьогодні ці пам’ятки опинилися під загрозою, зокрема, фізичне знищення внаслідок вибухів, пожеж і руйнування культурної інфраструктури, нестабільність електропостачання, що ускладнюють дотримання відповідного режиму зберігання.
Проте, попри ці виклики, існує низка реальних перспектив збереження рукописних скарбів, зокрема і РК XVII ст. із зібрання ЦАМ КДА. Робота вчених ІР продовжується, передусім – це цифрова архівація рукописів: створення цифрових копій РК з високою роздільністю, електронних та друкованих наукових каталогів і збереження копій пам’яток у хмарних архівах. Велику роль у цьому відіграє також міжнародна підтримка – зокрема, ЮНЕСКО та інші організації з охорони культурної спадщини, які надають ресурси для захисту фондів.
Незважаючи на труднощі, науковці ІР НБУВ активно долучаються до підготовки наукових описів рукописів, зокрема і зібрання ЦАМ КДА (Л. Гнатенко, О. Іванова, О. Гальченко, Т. Добрянська, Л. Петрушко). Ряд рукописів із досліджуваного зібрання вже мають цифрові репродукції, які доступні у відкритому цифровому доступі НБУВ. Серед них: Ірмологій 70–80-х рр. XVII ст. (ф. 301, од. зб. 344п), Празники та Тріодь пісна і цвітна 50–60-х рр. XVII ст. (ф. 301, од. зб. 644п), Збірник 40–50-х рр. XVII ст. (ф. 301, од. зб. 148л) та інші. Цифрові копії можна переглянути у відкритому доступі на офіційному сайті НБУВ за відповідним посиланнями https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe.
Важливим значенням дослідження рукописної книги XVII ст. є те, що вводяться до наукового обігу новітні атрибутивні метадані рукописів, адже до цього часу дослідники послуговувались застарілими відомостями. До роботи залучена археографічна, кодикографічна, палеографічна, текстологічна та лінгвістична інформація.
На початку 2000-х років в ІР НБУВ було створено базу даних «Кодекс», призначену для зберігання описів кириличних рукописних книг. Цей ресурс дозволив розв’язати основні проблеми, пов’язані зі специфікою опису рукописної книги, враховуючи її багатошаровість, варіативність і контекстуальність. Упродовж наступних років співробітники ІР НБУВ розробляли й удосконалювали розгорнуту інформаційну археографічну та кодикологічну модель опису рукописів. З 2014 р. розпочалося заповнення бази даних відомостями про рукописну книгу XVII ст., а згодом до структури БД включено додаткові поля. У 2015 році було отримано свідоцтво про авторське право на базу даних «Кодекс (Рукописні книги»). З цією базою можна ознайомитися за посиланням http://www.irbisn buv.gov.ua/cgibin/irbis_mi/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=RUKOP&P21DBN=RUKOP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=. У базі містяться детальні описи рукописів, зокрема вихідні відомості про дату та місце створення рукопису, імена писців, переписувачів тощо. У багатьох випадках доступні також оцифровані зображення рукописних аркушів, що відкриває нові можливості для дослідження стародавніх текстів без фізичного доступу до оригіналу. Станом на сьогодні робоча версія бази даних налічує рукописи XII–XVII ст. та 475 одиниць описів рукописних книг, з яких 53 – це кодекси XVII ст. із зібрання ЦАМ КДА. Таким чином, база даних «Кодекс (Рукописні книги») – це не просто електронний каталог, а своєрідне поєднання минулого й майбутнього, яке робить українські рукописні артефакти доступними для всіх, хто прагне досліджувати та зберігати національну рукописну спадщину.
Підсумовуючи, варто зазначити, що війна змінює не лише політичну карту, а й ставлення до національної культурної спадщини, яка не підкоряється насильству. Тому збереження рукописних книг XVII ст. із зібрання ЦАМ КДА – це не лише свідчення пам’яті, а й важливий внесок у збереження нашого майбутнього.

Tetiana Dobrianska,
ORCID 0000-0002-7162-430X,
Candidate of Historical Sciences, Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: irnbuv@gmail.com

Handwritten books of the 17th century from the Collection of the Church and Archaeological Museum at the Kyiv Theological Academy in the Holdings of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine: research and preservation prospects under current conditions

This article examines 17th-century handwritten books from the collection of historical documents and manuscripts of the Church and Archaeological Museum at the Kyiv Theological Academy, which are currently preserved in the holdings of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The historical and cultural value of these manuscripts as sources of spiritual and national heritage is analyzed. Special attention is given to the challenges and prospects of preserving these unique materials under martial law conditions.
Keywords: Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, collection of historical documents and manuscripts of the Church and Archaeological Museum at the Kyiv Theological Academy, 17th-century manuscript book, manuscript heritage.