Використання штучного інтелекту в діяльності архівів, бібліотек і музеїв

Тези доповіді

УДК 004.8:007.5:[930.25+021+069(477-100)]-327.7-061.1-061.23/.27

Ковтанюк Юрій Славович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4120-1875,
кандидат історичних наук, старший дослідник,
заступник генерального директора з наукової роботи,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
м. Київ, Україна
e-mail: y.kovtaniuk@gmail.com

Кузнєцов Олександр Юрійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9902-1295,
завідувач відділу наукового комплектування та опрацювання бібліотечних фондів,
Державна науково-технічна бібліотека України,
м. Київ, Україна
e-mail: kuznetsov021@gmail.com

ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
В ДІЯЛЬНОСТІ АРХІВІВ, БІБЛІОТЕК І МУЗЕЇВ

Розглянуто стан нормативно-правового і методичного забезпечення розвитку ШІ на загальному рівні та в архівах, бібліотеках, музеях ЄС і країн світу, а також ініціативи ООН, ЮНЕСКО, ICA, IFLA, ICOM, EAG, CENL, NEMO, NARA, Бібліотеки Конгресу США та SCEaR. Особливу увагу приділено Україні. Наведено перелік доступних технологій, що вже застосовуються в архівах, бібліотеках і музеях, зокрема українських, або можуть бути впроваджені в їхню діяльність у середньостроковій перспективі.
Ключові слова: штучний інтелект, архіви, бібліотеки, музеї, ООН, ЮНЕСКО, ICA, IFLA, ICOM, CENL, NEMO, NARA, LOC, SCEaR.

«Сьогодні штучний інтелект змінює те, як ми живемо та працюємо, викликаючи або великий ентузіазм щодо його можливостей, або великий страх перед його непередбаченими наслідками», – наголошують Лючіана Дюранті та Корін Роджерс.
Протягом останніх п’яти років у світі спостерігається стрімке пожвавлення процесів, спрямованих на розвиток штучного інтелекту (далі ШІ), зокрема, ініціатив щодо напрацювання концептуальних підходів, загальних принципів і правил, стратегій різного рівня та спрямованості відповідно до галузі впровадження ШІ, проведення наукових досліджень різних аспектів щодо використання ШІ, стандартизації таких технологій, нормативно-правового регулювання ШІ як національного рівня, так і міжнародного, зокрема глобалізації управління ШІ (13 пунктів ООН, березень 2024 р.). Констатуємо, що вагомі здобутки за результатами зазначених ініціатив було отримано саме у 2024 р.
Бібліотека Конгресу Сполучених Штатів Америки (LOC) підготувала цікавий звіт про дослідження щодо розвитку ШІ у 61 країні світу та окремо ЄC станом на січень місяць 2019 р.. На жаль, Україна потрапила в пул країн, стан розвитку ШІ в яких не вивчався в межах цього дослідження. Думаємо, це справедливо, зважаючи на історичний розвиток процесів щодо розвитку ШІ в Україні на державному рівні, що розпочався з Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленої розпорядження Кабінету Міністрів України наприкінці 2020 р. Протягом наступних 4 років держава розробила ще 4 документи загального характеру, що, здебільшого, мають рекомендаційний характер. На особливу увагу заслуговує монографія «Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні», підготовлена Інститутом проблем штучного інтелекту під керівництвом А. І. Шевченка у 2023 р. Проте, зазначимо, що жоден документ не містить нічого про використання ШІ в діяльності архівів, бібліотек і музеїв. Такі дослідження здійснювалися лише в ініціативному порядку або в межах тематики науково-дослідних робіт. На жаль, такі напрями не визначені в чинних або оприлюднених проєктах концепцій і стратегій Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Державної архівної служби України.
За результатами згаданого вище дослідження Бібліотеки Конгресу США, зроблено висновок, що використання ШІ в архівній, бібліотечній і музейній справах визначається різними країнами або в окремих документах, які стосуються конкретно архівів, бібліотек і музеїв, переважно, формату стратегій та планів їх реалізації, або про це зазначено в межах загальної стратегії держави щодо розвитку ШІ. За відомостями ЮНЕСКО, з 2016 р. понад 30 країн прийняли закони, в яких прямо згадується ШІ, а в 2024 р. обговорення законопроєктів щодо ШІ в законодавчих органах зросло в усьому світі. Проте, на сьогодні про розвиток ШІ в діяльності архівів, бібліотек і музеїв згадується не в усіх таких документах загального розвитку ШІ окремих країн. Серед таких – Рамкова конвенція Ради Європи про ШІ і права людини, демократію та верховенство права, прийнята на початку вересня 2024 р., і Глобальна програма досліджень ШІ Державного департаменту США, затверджена у першій половині вересня 2024 р.
Вочевидь, архівам, бібліотекам і музеям потрібна власна стратегія застосування ШІ. Основною рушійною силою з подолання цієї проблеми, насамперед, стали ініціативи Міжнародної ради архівів (ICA), Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Міжнародної ради музеїв (ICOM) і Конференції європейських національних бібліотек (CENL). При кожній з цих організацій було створено робочі групи, які розпочали дослідження щодо використання ШІ. Самостійно до розгляду цих питань долучились і Мережа європейських музейних організацій (NEMO) та Європейська архівна група (EAG), що є офіційним органом Європейської комісії. Кожна з цих груп має свої досягнення, що представлені на їхніх офіційних вебсайтах. Усі вони розпочали з консультацій з експертами та фахівцями, а також заходів, що дозволило у 2024 р. їм виявити сильні та слабкі сторони, наявні можливості та загрози в діяльності архівів, бібліотек і музеїв та підготувати рекомендації, насамперед, спрямовані парламентаріям різних кран світу для підготовки дієвих нормативно-правових актів, що дозволять регламентувати розвиток ШІ в конкретних державах або ЄС, до прикладу: https://orda.shef.ac.uk/ndownloader/files/43905486. Зазначимо, що зусиллями EAG була затверджена Стратегія європейських архівів (2025–2030), що передбачає конкретні заходи щодо впровадження ШІ.
На нашу думку, корисним є спеціальний інформаційний бюлетень «Штучний інтелект і документальна спадщина», підготовлений у травні 2024 р. Підкомітетом з освіти та досліджень (SCEaR) програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» за редакцією Л. Дюранті та К. Роджерс. Бюлетень є ґрунтовним науковим дослідженням, що охоплює усі актуальні питання впровадження ШІ для збереження документальної спадщини та надання доступу до неї у цифровій формі, насамперед, в архівній справі.
Розповсюджена думка серед неспеціалістів, що потрібних видатків немає. Проте, вони не допоможуть, якщо не буде чіткого уявлення щодо конкретних кроків використання ШІ в діяльності бібліотек. Таке розуміння може настати, якщо з’являться потрібні фахівці. Їх теж немає, особливо, зважаючи на забезпеченість українських установ гуманітарної сфери. Однак, за висновком мережевої групи «ШІ в бібліотеках» у 2024 р., створеної CENL, щодо загальної тенденції, то «теперішнє розуміння потенціалу штучного інтелекту для бібліотек здається ще низьким». Вважаємо, що це твердження можна сміливо поширити і на архіви та музеї.
На нашу думку, найкращій варіант – виховання власних фахівців у процесі виконання відповідних науково-дослідних робіт та завдань щодо впровадження ШІ. Від розуміння проблеми та шляхів її подолання залежить ефективність витрачання наявних ресурсів і пошук нових для виконання середньо строкового та перспективного планів щодо реалізації стратегічного бачення розвитку бібліотечної справи на підґрунті ШІ. Якщо цього не відбудеться за участі архівів, бібліотек і музеїв, це відбудеться без них, і результати можуть бути неочікуваними для працівників цих галузей.
Отже, на концептуальному рівні було б доцільно об’єднати зусилля українських архівних, бібліотечних і музейних працівників для отримання найкращої теоретичної бази з питань розвитку кожної із зазначених гуманітарних галузей діяльності.
Вагомою підмогою на цьому шляху може стати доробок, що було вже виконано нашими колегами із конкретних архівів, бібліотек і музеїв. До прикладу урядове агентство США Національне управління архівів та документації (NARA) оприлюднило на офіційному вебсайті у вересні 2023 р. перелік напрямів використання ШІ в NARA, що складається з 11 пунктів і визначає найбільш розвинуті на сьогодні технології у світі для їх застосування в архівній справі.
На нашу думку, узагальнений перелік напрямів використання ШІ в діяльності архівів, бібліотек і музеїв на сьогодні може складатися на підґрунті доступних технологічних рішень: удосконалення пошукових можливостей, зокрема за голосовим запитом; каталогізація та створення метаданих; розпізнавання текстів на цифрових зображеннях, зокрема, рукописних; переклади текстів; розшифрування змісту документів, інформація в яких зафіксована за допомогою втрачених писемностей (мов), інших знань і технологій; транскрибування – перетворення аудіо або відео на текст; аналіз бібліотечних колекцій; антиплагіат, зокрема виявлення текстів, створених ШІ; перевірка якості цифрових копій; реставрація цифрових документів, зокрема аудіовізуальних; розпізнавання користувачів і працівників; менеджмент, зокрема розробка планів екскурсій відповідно до тематики, рівня обізнаності користувачів і часових обмежень; підбір літератури за бажанням користувача. Окремою групою визначається генеративний ШІ: чат-боти для роботи з користувачами; написання текстів, у тому числі наукових; створення музики, зокрема дописів відомих незавершених творів; створення зображень за їх текстовим чи голосовим описанням; створення рухомих зображень зі статичних; створення 3D-об’єктів, голографічних інсталяцій і доповненої реальності; використання 3D-маппінгу для оформлення виставок і приміщень.
Доступними технологіями, що широко застосовуються у світі, зокрема в українських архівах, бібліотеках і музеях, є: розпізнавання текстів, зокрема рукописних і стародруків за різними мовними схемами; автоматизоване відтворення описової інформації у різних формах за інформацією з бази даних автоматизованої інформаційної системи; анімація статичних зображень; ідентифікація особи за допомогою сканера обличчя; спостереження за відвідувачами для виявлення їх потреб; застосування чат-ботів; реконструкція пошкоджених або зруйнованих документів; 3D-модулювання.

UDC 004.8:007.5:[930.25+021+069(477-100)]-327.7-061.1-061.23/.27

Yurii Kovtaniuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4120-1875,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Deputy Director General for Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: y.kovtaniuk@gmail.com

Oleksandr Kuznetsov,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9902-1295,
Head of Department,
Department of Scientific Document Processing and Cataloging,
The State Scientific and Technical Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: kuznetsov021@gmail.com

THE USE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE
IN THE ACTIVITIES OF ARCHIVES, LIBRARIES AND MUSEUMS

The state of regulatory and methodological support for the development of AI at the general level and in the archives, libraries, museums of the EU and the countries of the world, as well as the initiatives of the UN, UNESCO, ICA, IFLA, ICOM, EAG, CENL, NEMO, NARA, the Library of Congress of the USA and SCEaR. Special attention is paid to Ukraine. A list of available technologies that are already used in archives, libraries, and museums, including Ukrainian ones, or that may be implemented in their activities in the medium term, is given.
Keywords: artificial intelligence, archives, libraries, museums, UN, UNESCO, ICA, IFLA, ICOM, CENL, NEMO, NARA, LOC, SCEaR.