НЕОПИСАНІ ПАПЕРИ ПРОТОІЄРЕЯ ПЕТРА ЛЕБЕДИНЦЕВА У ФОНДІ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Тези доповіді

УДК 016:091(477)

Калініч Ганна Юріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4525-8908
кандидатка історичних наук,
наукова співробітниця,
відділ фондів юдаїки,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: a.kli@ukr.net

НЕОПИСАНІ ПАПЕРИ ПРОТОІЄРЕЯ ПЕТРА ЛЕБЕДИНЦЕВА У ФОНДІ ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ПРИ КИЇВСЬКІЙ ДУХОВНІЙ АКАДЕМІЇ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Представлено не описані раніше папери історика, кафедрального протоієрея Києво-Софійського собору Петра Гавриловича Лебединцева у складі фонду Церковно-археологічного музею, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: Петро Гаврилович Лебединцев, Київська єпархія
XVIII–XIX ст., Софія Київська, Інститут рукопису НБУВ, архівна справа.

У фонді 301 (Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії) Інституту рукопису НБУВ зберігається справа 690Л – папери протоієрея Петра Гавриловича Лебединцева, у 1904 р. передані до Музею його зятем по племінниці, Миколою Стасіневичем. Це справа із трьох папок, дві з яких описані Олександром Лебедєвим, а ще одна – впорядкована, наскрізно пагінована, але до опису О. Лебедєва не ввійшла. Представляємо неописані папери протоієрея Петра Лебединцева зі справи № 690Л фонду 301 ІР НБУВ.

Петро Гаврилович Лебединцев – кафедральний протоієрей Києво-Софійського собору (1868–1896) і дослідник його історії й архітектури, розписів, дослідник історії Православної церкви
в Україні та зокрема Київської єпархії, археолог, публіцист, педагог, громадський, єпархіальний і церковний діяч.

Значна частина неописаних паперів, а це 49 документів, стосується церковно-практичних питань та службових або особистих службових справ Петра Лебединцева, однак більша частина паперів стосується його дослідницького інтересу, історії. Документи не впорядковані ані тематично, ані хронологічно, і розбиті абсолютно штучно, наприклад, всередину зігнутого навпіл аркуша вкладено інші документи і в такому вигляді пагіновано. Більшість паперів рукописні, однак є і друковані – відтиски статей і номери газет із рукописними примітками на полях матеріалів, цікавих П. Лебединцеву.

Документи службового характеру стосуються діяльності Петра Лебединцева у церковному управлінні та його особистої кар’єри, а також це матеріали аналітичного чи публіцистичного характеру.
До останніх належать три тематично споріднених документи (кожен без початку і два – без кінця) про матеріальне забезпечення сільського духовенства, про будівництво причтових будинків і про співпрацю із Губернським будівельним комітетом. Вони стосуються діяльності П. Лебединцева як члена губернського присутствія із забезпечення сільського духовенства (з 1864 р.) та губернського церковно-будівельного присутствія (з 1868 р.), проте відносяться, більш ймовірно, приблизно до 1863–1864 рр., тобто Петро Лебединцев приступив до служби у присутствіях вже з власною візією проблеми.

Ще один матеріал – про церковноприходські школи. Це полемічна стаття проти діяльності інспектора народних училищ М. А. Тулова. Як засновник масової церковноприходської школи Петро Гаврилович відстоював її актуальність і практичну доцільність, здатність конкурувати зі школами від Міністерства народної просвіти.

Два документи зі згаданих – питомо аналітичного характеру, ще два, зокрема й про школи, ближчі до публіцистичного, проте ототожнити їх з матеріалом у Київських єпархіальних відомостях (далі – КЄВ) чи із «програмними» статтями Петра Лебединцева
в інших виданнях нам не вдалося.
Найбільша частина документів – укази консисторії згідно розпоряджень синоду: про нагородження П. Лебединцева та призначення його на посади, різноманітні приписи і роз’яснення. Рішення, зафіксовані в цих документах, або поставлені до відома прот. П. Г. Лебединцева, або стосуються його діяльності.

Ще одна група документів – це листи до Петра Гавриловича як благочинного або члена консисторії щодо грошових чи підслідних справ. Привертає увагу і неофіційний службовий матеріал – відомості про окремих священників Київської єпархії почерком
П. Г. Лебединцевим.

Наукові історичні матеріали становлять левову частину неописаних паперів справи. Здебільшого вони стосуються Києво-Софійського собору, а окрім них – давньоруської історії, історії Київської єпархії, зокрема й у відносинах з греко-католиками, та окремі довідкові записи з інших найрізноманітніших тем.

Тут є три оригінальних документи XVIII ст.: план Білоцерківської місцевості, підписаний дияконом білоцерківської Петропавлівської церкви Василієм Філосевичем (1729 р.); документ військового змісту (1766 р.) та вкладення до книги із півуставним написом від митрополита Київського Гавриїла (1773 р.; атрибуція почерком Петра Лебединцева).
Решта документів – витяги з книжок і архівних справ, бібліографічні конспекти та довідкові записки.

Матеріали про Києво-Софійський собор стосуються його історії, архітектури та богословської ідеї Софії як Премудрості Божої. Один з них – написаний французькою мовою чужим почерком; найімовірніше, це текст французького візантиніста Шарля Кайє (Charles Cahier); його праці були відомі Петру Лебединцеву, проте не доступні. Споріднений із цим документ – витяг зі статті О. Уварова «О резной иконе “Премудрость созда себе дом”».
Привертають увагу два варіанти перекладу опису Софії Київської Павлом Алепським, обидва із посиланням на одну сторінку (тобто й на одну книжку), один із яких переписаний почерком Петра Лебединцева, а інший – із цікавим заголовком невідомим почерком: «Бестолковый перевод с бестолкового арабского текста»; «Рады стараться для Вашего Высокопреподобия. Только погладьте нас по головке», – атрибутований як почерк А. М. Муравйова. Опис Києва, Софійського собору та Київщини Павлом Алепським був опублікований у КЄВ у 1872–1874 рр. у перекладі з англійського перекладу.

Ті відомості, які нині здаються хрестоматійними, у 1860–1870-х роках іще потребували прояснення й систематизації, і Петро Лебединцев робив їх для власного використання: паралельні хронології перебування на Київській кафедрі митрополитів та правління світських володарів; бібліографічні нотатки про митрополита Кишинівського Гавриїла (Бенулеску-Бодоні); перелік давньоруських святих, які були історичними діячами, відомості про церкву Спаса на Берестові, про Московський університет, про зміни у католицькому богослужінні й церковному укладі тощо.

Окремий блок матеріалів стосується православної Київської єпархії XVIII ст., зокрема у взаєминах з греко-католицькою ієрархією. Деякі з цих документів – очевидно, витяги із архівів духовних правлінь, які Петро Гаврилович вивчав у 1850-ті роки, деякі – очевидно, результати роботи у Петербурзі, в архівах і Публічній бібліотеці у 1870–1871 рр. Є кілька виписок із книг, що стосуються більш давньої історії.

Загалом неописані матеріали зі справи 690Л здаються, з одного боку, робочими замітками, що не мають історичної цінності для зберігання при Церковно-археологічному музеї; а з іншого боку, дуже подібними до внесених О. Лебедєвим до опису, тож постає питання, чому, залишивши ці документи фізично, укладач все ж не описав їх.

Деякі матеріали вже наприкінці життя П. Лебединцева були опубліковані повністю (переклад Подорожі патріарха Макарія, перевидання Supplementum synopsis); деякі матеріали опублікував сам Петро Гаврилович у КЄВ у 1870-х роках, тож ці документи втратили свою наукову новизну і цінність для сучасників. Та водночас комплекс цих документів є свідченням про діяльність
й інтереси Петра Гавриловича Лебединцева, якого на початку ХХ ст. у церковному середовищі Києва згадували як напівміфічного діяча, тож, напевне, О. Лебедєв залишив їх вже як пам’ятку про видатну людину.

Ці документи, разом з усією справою 690Л та іншими паперами прот. П. Г. Лебединцева у фонді 301, є важливим джерелом для дослідження наукової, педагогічної, видавничої, адміністративної діяльності Петра Лебединцева. Докладніше зі змістом паперів, не описаних О. Лебедєвим, можна ознайомитися у довідці, доданій до справи.

UDC 016:091(477)
Hanna Kalinich,
Candidate of Historical Sciences,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4525-8908,
Research Fellow,
Department of the Jewish Founds,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: a.kli@ukr.net

UNDESCRIBED PAPERS BY THE ARCHPRIEST PETRO LEBEDYNTSEV AT THE FOUND OF THE CHURCH-ARCHAEOLOGICAL MUSEUM AT THE KYIV THEOLOGICAL ACADEMY IN THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF THE V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

It is presented the undescribed papers of the Cathedral Archpriest of the Kyiv-Sophia Cathedral Petro Havrylovych Lebedyntsev as part of the fund of the Church-Archaeological Museum, kept in the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.
Key words: Petro Gavrylovych Lebedyntsev, Kyiv Diocese of the XVIII–XIX centuries, Sofia of Kyiv, Institute of Manuscripts of the NBUV, archive activity.