ЕМОЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОНОГРАФІЇ «“БЛАЖЕНИ ПЛАЧЮЩЕИ…”: СЛЬОЗИ І ПЕЧАЛЬ У КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ ПАТЕРИКУ»

Тези доповіді

УДК 94(477) : 2-29

Петрушко Людмила Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7175-9143,
кандидатка історичних наук,
наукова співробітнця,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: liudmyla1991@ukr.net

ЕМОЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОНОГРАФІЇ «“БЛАЖЕНИ ПЛАЧЮЩЕИ…”: СЛЬОЗИ І ПЕЧАЛЬ У КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ ПАТЕРИКУ»

Презентовано першу в українській історіографії монографію з історії емоцій.
Ключові слова: історія емоцій, Києво-Печерський патерик, Києво-Печерський монастир, українське Середньовіччя.

В українській історіографії тема емоційного світу людини минулих епох, а особливо такої унікальної та відмінної від нашої, як Середньовіччя, є надзвичайно важливою і одночасно мало вивченою. Тож книга стала однією з перших спроб долучення української історіографії до перспективного напряму світової гуманітаристики – історії емоцій. У ній представлено реконструкцію емоційного світу людини східноєвропейського Середньовіччя, представленого
у джерелах тієї доби: його ідеальну складову, його уявлення, пов’язані з емоційним світом, ті його культурні механізми, ті етичні основи людських переживань, які становили важливу частину ментальності тогочасної людини і могли впливали на реальні прояви емоційної сфери.
Для дослідження було обрано один аспект емоційного світу – сльози і печаль, які, за словами французького історика Ж. Мішле, можна вважати характеристикою тієї доби.

Розвідка стосується монашої общини найзначнішої православної обителі, що відіграла виняткову роль у християнізації Русі, у становленні монашества, в розвитку духовності, у виборі святості як ідеалу середньовічного соціуму, була духовним центром українських земель, а також мала надзвичайно високий статус у суспільстві. Вивчення світогляду Преподобних отців Києво-Печерських, «дає змогу глибше усвідомити та об’ємніше сприймати історію не лише раннього Києво-Печерського монастиря, а й загалом усієї багатовікової історії Русі-України».

Маючи власну самодостатню цінність, дослідження візії емоційного світу названої спільноти значиме ще й з наступних міркувань. Через вивчення її погляду на сльози і печаль ми наближаємося до розуміння того, яким було бачення смутку і плачу іншими представниками середньовічного соціуму. З одного боку, це пов’язано з тим, що через печерських пострижеників, які запрошувалися на ігуменство в інші обителі і ставали єпископами (Печерський монастир давав домонгольській Русі по одному єпископу в середньому кожні три роки: близько 50 єпископів того часу були вихідцями з Печерської обителі), а також через текст Патерика (який можна вважати джерелом регулятивних механізмів емоцій), надзвичайно популярного в середньовічну добу, ментальні установки печерської спільноти могли ставати ментальними установками інших спільнот східноєвропейського Середньовіччя.
З іншого боку, факт популярності Києво-Печерського патерика свідчить, що його моральний ідеал, невід’ємною складовою якого було правильне ставлення до смутку та плачу, був близьким читачам.

Згадані представники східноєвропейського середньовічного соціуму, імовірніше, так само, як і представники інших східнохристиянських суспільств, входили разом із печерською спільнотою до однієї текстуальної спільноти: читали/слухали одні і ті ж тексти християнської традиції, насамперед біблійні, богослужбові, агіографічні, повчальні. У цьому контексті важливим є залучення до дослідження джерел, що представляють візію сліз і печалі
у східноєвропейській та східнохристиянській традиціях.

Хронологічно дослідження причетне до ХІ–ХVІ ст. Це зумовлене часом життя героїв та авторів аналізованих джерел, тобто тих осіб, з якими пов’язані згадки емоцій; а також часом створення текстів, що увійшли до складу Києво-Печерського патерика, і побутування останнього, включно з появою аналізованого списку Касіянівської другої редакції (1553–1554 рр.).
Географічний ареал студій охоплює територію проживання героїв основного джерела, а також побутування Києво-Печерського патерика у вказаний період, тобто йдеться про Київ та його околиці, зокрема й про Києво-Печерський монастир, а також терени Київської митрополії означеної доби і середньовічну Східну Європу загалом.

Монографія складається з п’яти розділів. Перший з них присвячений огляду основних напрямів дотичних досліджень і знакових праць, характеристиці джерельної та теоретико-методологічної бази. У другому розділі на основі перекладних текстів – Святого Письма й літератури єгипетсько-палестинського монашества (Скитського і Синайського патериків, Лествиці прп. Іоанна Синайського, Житія прп. Сави) – охарактеризовано візію сліз і печалі у східнохристиянській традиції. Третій розділ стосується актуальних для печерської спільноти обставин смутку і плачу, згідно з Києво-Печерським патериком. Наведений у ньому матеріал верифікується і порівнюється з інформацією інших текстів, пов’язаних з общиною Києво-Печерського монастиря (Повчання і молитва прп. Феодосія, Повчання свт. Серапіона, Послання свт. Симона до духовної доньки Анастасії-Верхуслави). Погляд печерських отців на актуальні обставини сліз і печалі розглядається в загальному контексті східнохристиянської та східноєвропейської (через джерела писемні – Слово про закон і благодать, Слова і повчання свт. Кирила Турівського, Повчання Володимира Мономаха, Сказання про свв. Бориса і Гліба, Ходіння ігумена Даниїла, Повість времінних літ, Київський літопис ХІІ ст., Галицько-Волинський літопис, – та джерела зображальні – мініатюри Радзивіллівського літопису) традицій. Здійснено спробу віднайти в Печерському Отечнику потенційні згадки сліз і печалі (такі, які могли б бути, але їх немає) та латентні повідомлення про нерадісні емоції (звістки, що вказують або можуть вказувати на скорботу). З огляду на актуальні обставини смутку і плачу реконструйовано ціннісні орієнтири монашої спільноти та мирян (як їх розуміли чорноризці).

У четвертому розділі на основі аналізу тексту Києво-Печерського патерика розкриваються оціночне ставлення до тих чи інших проявів (не)радісно-емоційного світу, а також ментальні моделі, пов’язані з печаллю та сльозами – в порівнянні зі східнохристиянською та східноєвропейською традиціями, а також іншими текстами печерського походження. Приділено увагу цитатам та алюзіям у патерикових повідомленнях про емоційний світ. П’ятий розділ представляє печерську візію (за текстом Отечника) трьох інших важливих і значних за чисельністю аспектів емоційного світу – радості, страху та гніву, що включає обставини, оцінки та ментальні моделі. Для полегшення сприйняття матеріалу основні моменти візуалізовано в таблицях, наведених у додатках до роботи.

У монографії на широкій джерельній базі вперше комплексно досліджено один з найважливіших аспектів візії емоційного світу печерської емоційної спільноти в контексті східнохристиянської та східноєвропейської традицій; на вітчизняних матеріалах застосовано і апробовано метод Барбари Розенвайн, пов’язаний з концептом емоційних спільнот; вироблено ефективну методику вивчення конкретного аспекту візії емоційного світу та верифіковано її релевантність; на оригінальних руських джерелах здійснено спробу виявити релігійно-етичні основи людських переживань емоційного світу середньовічного соціуму; детально розкрито сприйняття сліз і печалі християнським соціумом українського Середньовіччя; виявлено та комплексно проаналізовано мініатюри Радзивіллівського літопису, що зображають печаль та плач. У монографії уточнено історіографічні оцінки інформаційного потенціалу Києво-Печерського патерика та інших оригінальних текстів для вивчення внутрішнього світу людини східноєвропейського Середньовіччя.

У дослідженні набули подальшого розвитку наукові знання про Києво-Печерський патерик як цінне джерело до реконструкції ідеальної сфери емоцій руської доби; параметри зв’язку першої пам’ятки руської патерикографії з перекладними текстами; уявлення про значимість сліз для середньовічного соціуму.

UDC 94 (477) : 2-29
Liudmyla Petrushko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7175-9143,
Candidate of Historical Sciences,
Research Fellow,
Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: liudmyla1991@ukr.net

EMOTIONS OF THE UKRAINIAN MIDDLE AGES: PRESENTATION OF THE MONOGRAPH «“BLESSED ARE THOSE WHO MOURN...”: TEARS AND SADNESS IN THE KYIV-PECHERSK PATERIK»

The first monograph on the history of emotions in Ukrainian historiography is presented.
Keywords: history of emotions, Kyiv-Pechersk paterik, Kyiv-Pechersk monastery, Ukrainian Middle Ages.