СЛОВНИКИ ТА ДОВІДНИКИ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ – ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Тези доповіді

УДК 355:001.4]:030]-021.412](477)"364"

Солоіденко Галина Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1326-0034,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, провідна наукова співробітниця,
відділ науково-методичної роботи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: soloidenko@ukr.net

СЛОВНИКИ ТА ДОВІДНИКИ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ – ВАЖЛИВИЙ РЕСУРС ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Представлено досвід розроблення допоміжних матеріалів для правдивого і достовірного висвітлення подій, пов’язаних з війною, створення словників та довідників військової лексики та термінології як установами так і окремими громадянами.
Ключові слова: російсько-українська війна, культурна спадщина, збірники матеріалів, рекомендації, словники та довідники військової термінології.

Російсько-українська війна призвела до численних жертв, руйнації військових, цивільних та інфраструктурних об’єктів. Окупанти намагаються знищити нашу історію, мову, духовність та ідентичність. З перших днів війни ЗМІ активно повідомляють про культурні втрати нашої держави, руйнування яких зазнали заклади освіти, бібліотеки, музеї з їхніми фондами та безцінними колекціями. У квітні 2022 р. Український культурний фонд запустив інтерактивну мапу культурних втрат України. На карті в режимі реального часу можна побачити, яких руйнувань завдали російські окупанти нашій культурній спадщині.

У цей надскладний час низка державних установ розробила допоміжні матеріали для правдивого і достовірного висвітлення подій, пов’язаних з війною. Зокрема, Комісія з журналістської етики за сприяння Міністерства оборони України підготувала рекомендації щодо коректного висвітлення збройної агресії Росії проти України, а також створила рекомендації щодо словника воєнного часу, за допомогою якого варто висвітлювати події російсько-української війни. Фахівці Українського інституту національної пам’яті видали збірник матеріалів, рекомендацій і документів щодо виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки разом з Інститутом масової інформації розробили рекомендації і застереження щодо вживання термінології стосовно подій та явищ російсько-української війни. Рада національної безпеки і оборони України опублікувала глосарій термінів та понять, що стосуються окупації української території російською федерацією.

Тема воєнного протистояння, нав’язаного Україні ззовні, знайшла відображення у нових реаліях життя і, відповідно, у нових словах, словосполученнях, породила цілу низку неологізмів.
У 2022 р. фахівцями Інституту соціальної та політичної психології видано «Термінологічний словник російсько-української війни». Як зазначають укладачі словника, це –перша спроба відтворення семантичного простору російсько-української війни, впорядкування смислів, термінів, назв, подій, символів, за допомогою яких ця війна може осмислюватися українським суспільством. До словника вміщено 111 термінів, що описують реальність війни за чотирма основними категоріями: учасники (сторони) війни; події та локації війни, які є осередками найбільшого емоційного напруження; психологічні феномени та психологічні наслідки війни; приклади спонтанної міфо- та мемотворчості українського суспільства, що виконує аутотерапевтичну функцію.

Нині військова лексика особливо помітна в різних сферах суспільного життя, тому деякі аспекти її дослідження та поширення набувають значної актуальності, зокрема це видання довідників та словників військової лексики та термінології. У 2023 р. фахівці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Наукової бібліотеки імені М. Максимовича уклали «Словник російсько-української війни: бібліографічний огляд термінів». Матеріал бібліографічного огляду містить чотири розділи: терміни, що набули поширення під час російсько-української війни (28 термінів); мемотворчість українського суспільства – новотвори, крилаті вислови (37 термінів); військовий сленг (9 термінів); список посилань на повнотекстові інформаційні інтернет-джерела (110 описів).

Вихід військових термінів та позначень за межі їх початкового застосування й проникнення в повсякденне мовлення простих людей говорить не лише про загострення російсько-української війни, а й про формування нових пластів лексики (неологізмів) які стрімко поповнюють лексичні ресурси сучасної військової сфери є вагомим складником української мови. Військова лексика – це система лексичних засобів, що відбивають різноманітні військові поняття та поняття вживані в загальнонародному і спеціальному спілкуванні.

Не залишилися осторонь, щодо розроблення словників російсько-української війни і наші небайдужі громадяни. Зокрема, А. Дробович у статті «Зневага з малої літери» наголосив, що абсолютна більшість назв, які ми сьогодні читаємо про росіян, не виникли штучно десь у мозкових центрах офіційних органів влади, ці назви – це народний креатив від абсолютно різних людей – від толкіністів до любителів історії та філології (https://www.pravda.com.ua/columns/2022/05/15/7346243/).
Кореспондент АрміяInform Є. Букет уклав словник воєнних неологізмів. Автор зауважує, що він не претендує на вичерпність адже новотвори з’являються та виходять з ужитку майже щодня (https://armyinform.com.ua/2022/07/20/armiyainform-predstavlyaye-slovnyk-neologizmiv-ukrayinskoyi-movy/).

А. Гиря у матеріалі «Які слова характеризують 10 років російсько-української війни: від АТО до Щекавиці» повідомив про те, що підготував словник – це 117 слів які характеризують роки російсько-української війни (https://thepage.ua/ua/politics/slovnik-rosijsko-ukrayinskoyi-vijni
На сайті «Читомо» зібрані нові слова, відомі вислови та актуальні терміни, що увійшли до широкого вжитку українців з початком повномасштабної російсько-української війни та представлено «Абетку війни» інстаграм проєкт, українського дизайнера Євгена Вєтрова (https://telegraf.design/news/ukrayinskyj- dyzajner-stvoryv-abetku-vijny/).
У військовій справі існує своя неофіційна мова – сленг. Нею користуються військові лише між собою. Мінісловник військового сленгу на сайті АрміяInform представив А. Маркевич (https://armyinform.com.ua/2019/08/20/minislovnyk-vijskovogo-slengu-muha-pokemon-ulitka/).
Десятикласниця із Чернігівщини Карина Бевзюк уклала
й захистила в Малій академії наук «Словник новітнього воєнного сленгу», про це розповідається в сюжеті К. Коцан (https://shotam.info/na-chernihivshchyni-sklaly-slovnyk-novitn-oho-voiennoho-slenhu/).

Меми та неологізми російсько-української війни стають і своєрідним надбанням західної культури. Так популярний онлайн-словник «Urban Dictionary» фіксує такі слова як bavovna, palyanytsya, Ukrainian Tractor Pull, Ukrainian farmer, Ukrainian Smoothie, Russism, Russophobia, Ukrained. Як наголошує чеський лінгвіст О. С. Дьолог не лише українських науковців цікавлять зазначені неологізми та повідомляє, що нещодавно в британській газеті The Guardian вийшла стаття, присвячена новим українським словам, що з’явилися від початку війни, а історик Тімоті Снайдер надрукував в американській газеті New York Times статтю на цю тему.

UDC 355:001.4]:030]-021.412](477)"364"
Halyna Soloidenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1326-0034,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Leading Research Associate,
Department of Scientific and Methodical Activity,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: soloidenko@ukr.net

DICTIONARIES AND REFERENCES – INFORMATION WEAPONS OF WARTIME

The experience of developing auxiliary materials for the truthful and reliable coverage of events related to the war, the creation of dictionaries and handbooks of military vocabulary and terminology by both institutions and individual citizens is presented.
Keywords: the Russian-Ukrainian war, cultural heritage, collections of materials, recommendations, dictionaries and handbooks of military terminology.