СТРАТЕГІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ БІБЛІОТЕКИ БРИТАНСЬКОГО МУЗЕЮ У ПЕРЕДВОЄННИЙ І ВОЄННИЙ ПЕРІОД (1930–1940)

Тези доповіді

УДК 025.7/.9:027.54(410)

Стрішенець Надія Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0001-8032-6622,
докторка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
провідна наукова співробітниця,
відділ теорії та історії бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

СТРАТЕГІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ФОНДІВ БІБЛІОТЕКИ БРИТАНСЬКОГО МУЗЕЮ
У ПЕРЕДВОЄННИЙ І ВОЄННИЙ ПЕРІОД (1930–1940)

Про заходи з захисту фондів Британської бібліотеки, що вживалися на державному рівні, напередодні й під час Другої світової війни.
Ключові слова: збереження бібліотечних фондів, бібліотеки в період Другої світової війни, Британські бібліотеки 1930–1940-і роки, Британська бібліотека.

Культурна спадщина, до якої належать і книжкові пам’ятки, є однією з основ формування національної ідентичності, збереження історичної пам’яті, розвитку суспільства. Відтак її захист відноситься до пріоритетних завдань кожної країни, розглядається як складова стратегії її національної безпеки. Нині, в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації проти України проблема збереження культурних надбань набуває особливої ваги. Тому важливо всебічно аналізувати досвід інших країн, котрий може бути використаний нині, в сучасних умовах. Саме таким, вартим уваги і вивчення видається приклад захисту фондів головної бібліотеки Великобританії – Бібліотеки Британського музею (нині Британська бібліотека) напередодні Другої світової війни.

Заснована вона була 1753 р., коли Парламент прийняв Закон про створення Британського Музею і в його складі Відділу друкованих книг. Книжковий фонд швидко зростав, насамперед завдяки обов’язковому примірнику, який у певні періоди надходив, у тому числі, й з основних колоній Британської імперії. Окрім друкованих видань, книгозбірня отримувала і велику кількість рукописів, здебільшого у вигляді дарів. Значним було і її газетне зібрання, для якого у 1932 р. завершили спорудження нового окремого приміщення на півночі Лондона, в Коліндейлі. Таким чином, напередодні Другої світової війни Бібліотека Британського Музею володіла одним з найбагатших у Європі фондів.

Увагу дослідників привертає час початку її підготовки до можливих воєнних дій. Навіть враховуючи уроки, винесені з Першої світової війни, коли Лондон зазнав бомбувань, видається стратегічно дуже далекоглядним рішення керівництва у 1933 р. почати розробляти план евакуації фондів. Адже тоді контури нової війни були ще не надто очевидними. Втім саме того року, невдовзі після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістичної партії на чолі з А. Гітлером, у Британії почали здійснюватися заходи з реалізації державної політики щодо захисту культурної спадщини. Саме у 1933 р., з ініціативи міністра праці почалося обговорення й розробка планів евакуації культурних цінностей, пошук місць для можливої евакуації, зокрема і бібліотечних фондів, на випадок загрози нападу. Було отримано згоду власників великих маєтків на розміщення у них частини зібрань. Маєтки обиралися, керуючись насамперед критеріями безпеки: віддаленість від міст, заводів, аеродромів, військових об’єктів. Британському музею було запропоновано п’ять таких садиб, з яких голова Опікунського комітету обрав дві (Forsdyke J. The Museum in War-Time. The British Museum Quarterly. 1941–1950. Vol. 15. P. 1).

Результатом стратегічного, державницького підходу керівництва Британського Музею та Національної бібліотеки Уельсу до вирішення можливих проблем з безпекою стала угода про використання у разі потреби сховища Бібліотеки в Уельсі. Більше того, хоча містечко Абериствіт, в якому вона розташована, знаходиться на крайньому заході Великобританії і бомбардувальникам нелегко було туди дістатися, Рада Національної бібліотеки Уельсу у 1938 р. вирішила збудувати ще й недоступний для бомб тунель у відрогу скелі, поблизу її приміщення. Для цього Рада звернулася до Бібліотеки Британського музею з пропозицією долучитися власними коштами на таке будівництво, щоб потім мати змогу спільно використовувати нове сховище. Тунель з обігрівом і кондиціюванням повітря був завершений вже 1940 р. Він мав електричний обігрів і вентиляцію, хоча передбачалася й система водяного обігріву і ручної вентиляція на випадок зникнення електрики (Forsdyke J. The Museum in War-Time. The British Museum Quarterly. 1941–1950. Vol. 15. P. 1).

Стратегічне планування серед іншого передбачає і окреслення пріоритетів. Над цим працювали групи бібліотекарів з різних підрозділів. Саме вони визначали й укладали списки пріоритетності видань. До евакуації планувалися насамперед найцінніші видання, рукописи, рідкісні документи, такі як Magna Carta 1215 р., оригінали творів Шекспіра, Мільтона та ін., малюнки Мікеланджело та Леонардо да Вінчі і т. п.

Паралельно тривали пошуки найоптимальніших варіантів пакування та відповідних для цього матеріалів. В результаті було замовлено сотні фанерних ящиків, стінки яких легко розкладалися й закріплювалися за потреби, а у складеному вигляді займали мінімум місця. Для дрібних матеріалів замовлялися картонні коробки. І що дуже важливо, тривала взаємодія керівництва Музею і Бібліотеки з державними органами країни – з Міністерством праці, залізничними службами, Міністерством внутрішніх справ (Home Office). Саме від останнього, 23 серпня 1939 р., надійшло повідомлення про необхідність евакуації. Оскільки все було продумано і підготовлено заздалегідь, то 24 серпня 1939 р. план реалізації евакуації розпочався. Зі сьомої години ранку усі співробітники Бібліотеки були задіяні на пакуванні видань. На кінець першого дня 10 тонн книжок, рукописів, гравюр, образотворчих видань було відправлено до Національної бібліотеки Уельсу, 20 тонн старовинних матеріалів до маєтків Боутон Хаус (Boughton House) і Дрейтон Хаус (Drayton House) (Harris P. R. A history of the British Museum Library, 1753–1973. London, 1998. Vol. XX. P. 552). Обидва знаходилися за понад сотню кілометрів на північ від Лондона. Вологостійкі й менш цінні матеріали перевозили до виділених підземних станцій метро.

На початок війни (1 вересня 1939 р.) у безпечних місцях перебували тисячі книг, рукописів, переважна частина Відділу гравюр та малюнків, понад півтори тисячі інкунабул і т. д. Частину фонду перемістили до інших, безпечніших місць у межах Лондону, переносили й у підвали Бібліотеки. 3 вересня 1939 р. Британія оголосила Німеччині війну. В наступні роки тривала додаткова евакуація фондів. Наприкінці 1940 р. вирішено було шукати додаткові сховища й для цього обрано закинутий підземний кар’єр Вествуд. Після його облаштування, туди почали перевозити і частину фондів Бібліотеки. Водночас вживалися заходи щодо захисту будівель, які включали спостереження за небом, постійне перебування пожежників на території Музею тощо.
І все ж Бібліотека зазнала втрат. Найбільшої шкоди завдала запальна бомба, яка 23 вересня 1940 р. впала на галерею, де знаходилася колекція Королівської бібліотеки, зібрана Георгом III (роки правління: 1760–1820). Було знищено або пошкоджено сотні книг, які ще там залишалися (Edwards A. Destroyed, Damaged and Replaced: the legacy of World War II bomb damage in the King's Library. Electronic British Library Journal. 2013. N. 8. P. 1). А 20 жовтня 1940 р. бомба вразила приміщення газетного відділу, спричинивши значні втрати. Втім найбільшої шкоди було завдано 10 травня 1941 р., коли нічне влучання бомби спричинило пожежу, й тисячі видань постраждали не так від неї, як від вогню і води. Оскільки це були друковані видання, які можна відновити, то майже відразу у Бібліотеці Британського Музею приступили до ремонту пошкоджених видань і пошуку заміни. Для цього використали таку методику: за допомогою топографічному каталогу, який вівся каталогізаторами з «четвертої копії» картки і використовувався для відстеження пересування фонду, укладалися машинописні списки втраченого. Для зручності їх упорядкували за авторами, мовами і т. д. Відтак станом на 1950 р. було знайдено (в інших відділах, інших бібліотеках, придбано) й поставлено на місце близько 40 тис. книжок (Johnston-Wilson, A. F. The Library's Losses from Bombardment. The British Museum Quarterly. 1941–1950. Vol. 15. P. 9). Упродовж 1950–60-х років проводився ремонт пошкоджених будівель. І все ж важливо, що завдяки правильно обраній стратегії, усі найцінніші матеріали зберігалися в безпечних місцях.

Розвитком таких підходів до збереження бібліотечного фонду стало рішення будівництва підземного книгосховища при спорудженні нового, окремого від Музею приміщення книгозбірні. Це відбулося після прийняття Закону про Британську бібліотеку
1972 р. Очевидно, здебільшого це було викликано все ж браком місця у тій частині Лондона, яка межує з Британським Музеєм, і звідки власне й переміщували фонд. Але загалом рішення виявилося дуже далекоглядним, стратегічно правильним з огляду на загрозу, яка існує нині для європейських країн, насамперед з боку Росії.

Іншим нестандартним кроком стало розміщення підрозділів обов’язкового примірника творів друку Сполученого Королівства не в Лондоні, де знаходиться багато важливих установ, які потенційно можуть зацікавити ворога під час нападу, а поблизу містечка Бостон Спа у Йоркширі. Це – понад 300 км на північ від столиці. Там, на території покинутої Королівської фабрики боєприпасів, збудовано великі сучасні сховища для обов’язкового примірника країни і газетного фонду.

Війна з Росією триває, загроза для нашої культурної, зокрема, книжкової спадщини залишається великою. Рішення, прийняті у свій час Британською бібліотекою, можуть допомогти вибудувати власну стратегію її захисту.

UDC 025.7/.9:027.54(410)
Nadiya Strishenets,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0001-8032-6622,
Doctor of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Leading Research Associate,
Department of Theory and History of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: strishenets@nbuv.gov.ua

THE STRATEGE OF PRESERVING THE COLLECTIONS OF THE BRITISH MUSEUV LIBRARY IN THE PRE-WAR AND WAR PERIOD (1930–1940)

About the measures for protection of the British Museum Library collection on the eve and during the Second World War.
Keywords: preservation of library collections, libraries during the Second World War, British libraries in the 1930s–1940s, British Library.