ВІД ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК ДО ІННОВАЦІЙНИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР

Тези доповіді

УДК 027:[002.1+004.6]

Шевченко Захар Євгенійович,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-6574-5058,
Аспірант, молодший науковий співробітник,
відділ бібліометрії та наукометрії,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: shevchenkoze@nbuv.gov.ua

ВІД ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК ДО ІННОВАЦІЙНИХ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР

На сьогодні багато бібліотек, університетів і різних інформаційних центрів реалізують багато цікавих та складних проектів цифрової гуманітаристики, розбудовують цифрову інфраструктуру, приділяючи увагу потребам гуманітарних наук. Одним з найяскравіших прикладів розвитку цифрової інфраструктури є бібліотека Гейдельберзького університету (Німеччина). Розглянуто її шлях та що корисного можна запозичити для подальшого розвитку цифрової гуманітаристики в Україні.
Ключові слова: цифрова гуманітаристика, бібліотекознавство, інформаційні технології, бібліотека, електронне видання, цифрове видання.

Початком цифрового розвитку унікальних рукописних фондів бібліотеки Гейдельберзького університету став проєкт «Оцифрування пізньосередньовічних рукописів із Палатинської бібліотеки», здійснений у 2001 та 2002 роках. Метою проєкту було оцифрування 27 ілюстрованих рукописів. Завдяки Інституту історії європейського мистецтва цієї виші проект отримав сильну наукову складову. Крім чистого цифрового відтворення з індексуванням вмісту зображень на основі ICONCLASS (https://iconclass.org). Проіндексовані зображення публікувалися локально в інтернеті як частина того, що тоді було «Віртуальною бібліотекою історії мистецтва», і одночасно пропонувалися через агрегатори, такі як «База даних рукописів».
Спочатку Гейдельберзький університет зосередився на розвитку потужної інфраструктури оцифрування та на створенні власних колекцій. Початковою метою було оцифрування всіх 848 кодексів Палатинської бібліотеки (Bibliotheca Palatina).
Для більш ефективного управління процесом було створено вебсистему цифрового документообігу «DWork – Heidelberg Digitalization Workflow» (https://www.ub.uni-heidelberg.de/Englisch/helios/digi/dwork.html). Поштовхом для розробки цієї системи була необхідність забезпечити якість цифрових копій і пов’язаних з ними метаданих (METS/MODS) відповідно до рекомендацій DFG (https://www.dfg.de) того часу, а також прагнення до привабливої та зручної форми представлення рукописів. Основним завданням DWork залишається досі – підтримка всіх окремих кроків, пов’язаних із оцифруванням, від створення записів зображень до збору метаданих та інтеграції подальших даних наукового індексування до створення вебпрезентації та підготовки до тривалого архівного зберігання. Система з 2008 року постійно розвивається та використовується багатьма установами. Було також додано низку функцій для контекстуалізації цифрових зображень, що роблять результати індексування видимими та сприяють подальшим дослідженням. Додаткову інформацію з будь-якого джерела можна імпортувати в презентацію DWork для кожної сторінки, яка представлена в текстовому або HTML-форматі на спеціальних вкладках, поруч із факсимільним зображенням.
Бібліотека Гейдельберзького університету використовує цю функцію, щоб пропонувати пов’язану каталожну інформацію безпосередньо поряд із цифровими факсиміле колекції папірусів. Це також використовується у великих масштабах для автоматичного доповнення відображення відповідної сторінки інформацією про індексування мініатюр або водяних знаків з мультимедійної бази даних heidICON (https://heidicon.ub.uni-heidelberg.de/search), де вони детально індексуються. Водяні знаки записуються за допомогою сканера з інфрачервоною технологією (ATWISE 5242). Завдяки цій техніці можна зробити лист, написаний залізним чорнилом, майже прозорим і «сховати» його на фотографіях. Це створює надзвичайно чіткі зображення штампів. Потім водяні знаки ідентифікуються та описуються за допомогою відповідних баз даних. На останньому кроці набір даних у heidICON забезпечується зовнішнім посиланням на ідентифікований водяний знак у відповідній базі даних, щоб користувач міг у будь-який час відстежити датування рукопису на основі знахідки водяних знаків. Дані індексування для мініатюр і водяних знаків щодня отримуються з heidICON через інтерфейс OAI-PMH (https://www.openarchives.org/OAI/openarchivesprotocol.html) та імпортуються в презентацію DWork. Тому вони також доступні для повнотекстового пошуку в презентації.
Для ще більшого збагачення факсимільного відображення метаданими дозволяється інтегрувати посилання на спеціальні записи, що зберігаються в heidICON, наприклад, для пошкоджених сторінок або тих, що важко читаються у формі анотацій до цифрової копії. Наразі це включає деякі ультрафіолетові (УФ) фотографії фрагментів середньовічних рукописів, але незабаром також може включати інфрачервоні (ІЧ) фотографії, рентгенівські фотографії тощо. Модуль анотацій і коментарів, який використовується для цього, був розроблений у бібліотеці Гейдельберзького університету на основі рекомендацій W3C «Модель даних вебанотацій» (https://www.w3.org/TR/annotation-model/), як система для анотування різноманітних вебсервісів. Він повністю інтегрований у презентацію DWork, але також використовується в платформах електронних книг і журналів. За допомогою редактора форм, який дозволяє графічно позначати прямокутники, кола та багатокутники на цифрових зображеннях, уривки тексту чи зображення, можливо локалізувати, анотувати та коментувати. Крім того, надається можливість поєднувати вміст цифрових факсиміле з іншою додатковою інформацією, такою як географічні посилання тощо.
До систематично зібраної інформації на основі стандартних даних, наприклад, щодо шрифту чи локалізації, результати, отримані з цифрового факсиміле, можуть бути негайно оприлюднені для обговорення в дослідницькій спільноті у формі мікропублікацій (microPublication). Користувачам надається інтерфейс для коментування, тому протокол наукової дискусії у формі онлайн коментарів може також розташовуватися поряд з цифровою копією історичного джерела.
Щоб зробити анотації доступними для цитування, вони надаються з ім’ям автора, а за потреби можуть бути забезпечені DOI. Надання цифрових копій дає вченим у всьому світі можливість вивчати рукописи, не виходячи з власного робочого місця, не подорожуючи до оригіналу. З додатковою візуалізацією шарових структур, із згаданим вище представленням, розробкою водяних знаків та інтеграцією спеціальних записів, дистанційне використання цифрових матеріалів буде значно поширюватися, зокрема, як важлива складова у наукова дослідженнях. Разом, запропоновані онлайн можливості, утворюють принципово нову інноваційну дослідницьку інфраструктуру, що інтегрує множину відомих технічних рішень, які успішно застосовуються як самостійні інструменти в електронних бібліотеках.
Віхою у видавничій діяльності стало заснування у 2015 році видавництва Гейдельберзького університету та відповідного відділу «Видавничі послуги», який систематично визначає видавничі процеси, розробляє бізнес-моделі та розробляє орієнтовані на майбутнє технічні та робочі процеси в тісній співпраці з Департаментом інформаційних технологій. Подальший потенціал розвитку також полягає у співпраці з консорціумами, які зараз формуються в контексті Національної інфраструктури дослідницьких даних (NFDI). Метою є спільне створення децентралізованої, предметно- та науково-орієнтованої цифрової дослідницької інфраструктури з ресурсами, послугами та інструментами для дослідження культурних цінностей.
На нашу думку, досвід Гейдельберзького університету, зокрема університетської бібліотеки, має велике значення та потенціал для України, який є актуальним у сучасних реаліях, особливо військових дій. Їх структура та система оцифрування, створення метаданих, збереження історичних даних і надання у вільний доступ інноваційної дослідницької інфраструктури є надзвичайно важливим прикладом для українських бібліотек. Тож українським бібліотекарам потрібно і надалі розвивати, досліджувати та вдосконалювати цифрову інформаційну систему власних бібліотек, разом утворюючи національну дослідницьку інфраструктуру, спираючись на великий позитивний досвід зарубіжних колег.

UDC 027:[002.1+004.6]
Shevchenko Zakhar
ORCID https://orcid.org/0009-0009-6574-5058
Postgraduate student, Junior Researcher,
Department of bibliometrics and scientometrics,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: shevchenkoze@nbuv.gov.ua

FROM ELECTRONIC LIBRARIES TO INNOVATIVE RESEARCH INFRASTRUCTURES

Today, many libraries, universities and various information centers implement many interesting and complex projects of digital humanities, develop digital infrastructure paying attention to the needs of humanities. One of the most vivid examples of the development of digital infrastructure is the library of the University of Heidelberg. Let's consider its path and what useful things we can borrow for the further development of digital humanitarianism in Ukraine.
Keywords: digital humanities, library science, information technologies, library, electronic edition, digital edition.