Проектна діяльність як фактор накопичення культурного капіталу мистецьких вишів України в умовах сьогодення

Тези доповіді

Шман Світлана Юріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6658-1288,
Кандидатка культурології, декан факультету музичного мистецтва,
Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтва,
Київ, Україна
e-mail: cv_mku1234@ukr.net

Шульгіна Валерія Дмитрівна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6007-2901,
Докторка мистецтвознавства, професорка кафедри історії музики,
Київський муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра,
Київ, Україна
e-mail: vdshulgina@gmail.com

Проектна діяльність як фактор накопичення культурного капіталу мистецьких вишів України в умовах сьогодення

Вперше розглядається проблема проектної діяльності у дискурсі культурології, як фактор розвитку культурного капіталу. Визначається поняття проектна діяльність, на основі дослідження тієї галузі Н. Араї Берріос (Івановської), В. Шульгіної та О. Яковлева. Розглядаються інтерполяційні підходи до визначення поняття «культурний капітал» на основі аналізу досліджень європейських та українських вчених ХХІ століття. В якості прикладу збагачення культурного капіталу та його розвитку засобами проектної діяльності наводиться спільний проект Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, а саме «Діалог мистецько-педагогічних поколінь України середини ХХ – першої чверті ХХІ століть».
Ключові слова: культурний капітал, дискурс, культурологія, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, циркове мистецтво.

В сучасній науці представлені різні підходи до дослідження проектної діяльності, розроблені вітчизняними авторами, які працюють в сфері філософії, культурології, мистецтвознавства, лінгвістики, соціології, тощо. Ключовою в контексті нашого дослідження стала колективна робота авторів Н. Араї Берріос (Івановської), В. Шульгіної та О. Яковлева «Соціокультурне проектування в мистецтві: теорія та практика» (2018), в якій автори аналізують теорію та практику соціокультурного проектування в культурних індустріях, спираючись на погляди українських наукових та творчих діячів.
Як зазначають автори «основні фундаментальні принципи соціального проектування розробляли Я. Дітріх, Т. Тіорі, Д. Фрай, П. Хіллош та інші дослідники. На пострадянському просторі перші ідеї про проектування соціальних систем були висловлені в роботах О. Генісаретського, В. Дубровського, І. Ляхова, А. Раппопорта, В. Розіна, Б. Сазонова, Г. Щедровицького. З точки зору соціального управління ці проблеми розглядали В. Афанасьєв, І. Бестужев-Лада, П. Лебедєв. Власне теоретичні основи соціального проектування були проаналізовані в роботах Н. Аітова, Г. Антонюка, Н. Лапіна, А. Пригожина, Ж. Тощенко, Н. Харитонова, а також у дослідженнях Ю. Крючкова, О. Яницького й ін. Значний інтерес представляють публікації, присвячені розробці теоретико-методологічних основ соціокультурного проектування таких науковців, як: Г. Бірженюк, С. Зуєв, А. Марков, Е. Орлова й ін.
Н. Арая Берріос (Івановська), В. Шульгіна та О. Яковлев констатують, що «стратегічне завдання проектування на державному та регіональному рівнях полягає в підтримці соціально-культурного середовища проживання людини, яке самоорганізовується, у створенні системи умов, що сприяють саморозвитку та самоорганізації культурного життя території. Таким чином, культура як об’єкт програмування являє собою складне й багаторівневе явище. У технологічному плані об’єктом проектування є не галузь з відповідними установами, а культура взагалі та мистецтво, зокрема як універсальний компонент, що пронизує всі елементи та рівні життя» (Івановська Н. В., Шульгіна В. Д., Яковлев О. В. Соціокультурне проектування в мистецтві: теорія та практи-ка : підручник. Київ, 2018. 196 с. с.22).
Американський вчений Л. Харрісон (Harrison, 2012) розпочинає одну зі своїх робіт тезою «Культура має значення», яку присвячує вивченню ролі культурного капіталу на добробут країн світу. Важливість культурного капіталу в економіці вперше продемонстрував німецький соціолог М. Вебер, у своїй праці «Протестантська етика і дух капіталізму» (1905) він показав, що існує пряма залежність економічного життя суспільства від культурного капіталу. Важливий внесок у розуміння ролі культурного капіталу в соціально-економічному розвитку зробив американський соціолог і економіст Г. Беккер (G. Becker) у своїй праці «Людський капітал» (Human Capital). У своїй праці він зазначає, що знання, навички та здібності індивідів, набуті завдяки освіті, в кінцевому підсумку приносять значну користь як окремій людині, так і нації в цілому.
Філософи американсько-японського походження Д. Ікеда та Ф. Фукуяма стверджують, що культурний капітал є фундаментом економічного зростання країн та запорукою сталого розвитку нашої цивілізації і наступних поколінь. У другій половині ХХ ст. французький філософ і соціолог П. Бурдьє у роботі «Нарис теорії практичної дії» ґрунтовно аналізує поняття «культурний капітал», сповідуючи соціальний підхід до цього явища.
Зі свого боку, ми можемо констатувати, що всі існуючі форми капіталу можуть бути конвертовані в економічний капітал, в тому числі і грошові форми. Циркуляція може відбуватися між будь-якими формами капіталу, і весь капітал має здатність до взаємної трансформації. Оскільки ця концепція є міждисциплінарною, вона стає особливо помітною в емпіричних дослідженнях, коли соціологи, економісти, філософи та мистецтвознавці використовують різні терміни для позначення однієї й тієї ж речі. Кожна людина може вимірювати культурну цінність різних об'єктів, і для певного об'єкта оцінка його культурної цінності кожною людиною збігається. Якщо це так, то необхідність введення питання культурного капіталу в проблемне поле культурології, на яке тісно впливають філософські, історичні, соціологічні та мистецтвознавчі аспекти.
Як приклад наводимо спільний проект Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, а саме роботу над колективною монографією «Діалог мистецько-педагогичних поколінь України середини ХХ – першої чверті ХХІ століть», що вийшла під пильним оком членів редакційної колегії у складі А. Скорик, М. Копиці, І. Антіпіної, Т. Гусарчук, О. Маркової, О. Путятицької, Л. Путятицької, С. Шман, О. Яковлева, а також редакторів Л. Гнатюк, О. Таранченко, О. Волосатих, О. Давидової, І. Дружзі, О. Дерев’янченко, рецензентів В. Бондарчука, І. Савчука і В. Черкасова. У згаданому збірнику представлені дослідження видатних вчених мистецтвознавців та культурологів старшого покоління Б. Буяка, Л. Ванюги, В. Виткалова, Г. Карась, О. Комісарова, О. Маркової, О. Олійника, Я. Петрівського, В. Чернеця та їх учнів Н. Араї Берріос (Івановської), М. Киреї, Л. Микуланинець, О. Спольської, М. Тимошенка, С. Шман, О. Фрайт. Діяльність яких є складовою наукового та культурного капіталу сучасної України.
В умовах сьогодення одним з дієвих інструментів накопичення культурного капіталу стала проектна діяльність в Україні. В статті зібрано та систематизовано джерелознавчий і фактологічний матеріал за обраною темою. На конкретному прикладі спільного проекту Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв, а саме видання колективної монографії «Діалог мистецько-педагогичних поколінь України середини ХХ – першої чверті ХХІ століть» продемонстровано як проектна діяльність сприяє формуванню культурного капіталу в умовах сьогодення.

Svitlana Shman,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6658-1288,
Candidate of cultural studies,
Acting Dean of the Faculty of Kyiv Municipal Academy Variety and Circus Arts,
Kyiv, Ukraine
e-mail: cv_mku1234@ukr.net

Valeriya Shulgina,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6007-2901,
Doctor art studies, professor.
Department of History of Music of Kyiv municipal academy music named after R. M. Gliera,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vdshulgina@gmail.com

Project activity as a factor of accumulation of cultural capital of art universities of Ukraine in today's conditions.

For the first time, the problem of project activity is considered in the discourse of cultural studies as a factor in the development of cultural capital. The concept of project activity is defined, based on the research of that field by N. Araya Berrios (Ivanovska), V. Shulgina and O. Yakovlev. Interpolation approaches to the definition of the concept of «cultural capital» are considered based on the analysis of research by European and Ukrainian scientists of the 21st century. As an example of the enrichment of cultural capital and its development by means of project activities, the joint project of the P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine and the Kyiv Municipal Academy of Variety and Circus Arts, namely «Dialogue of artistic and pedagogical generations of Ukraine in the middle of the 20th - the first quarter of the 21st centuries».
Keywords: cultural capital, discourse, culturology, P. I. Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine, circus art.