ОСОБЛИВОСТІ ПОШУКУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тези доповіді

УДК 378.046-021.68-051:001.89

Добровольська Вікторія Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0927-1179
доктор наук з соціальних комунікацій, професор,
провідна наукова співробітниця, відділ теорії та історії бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vika_dobrovolska@ukr.net

Литвин Сергій Харитонович,
ORCID http://orcid.org/0000-0003-0010-2675
доктор історичних наук, професор,
кафедра креативних культурних індустрій,
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
Київ, Україна
e-mail: serlytvyn@ukr.net

ОСОБЛИВОСТІ ПОШУКУ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Розглянуто особливості пошуку наукової інформації та основні етапи роботи з інформаційними джерелами. Особлива увага приділяється використанню бібліотечних каталогів, бібліографічних видань та автоматизованих інформаційно-пошукових систем для ефективного збору та систематизації літератури.
Ключові слова: наукова інформація, дисертаційні дослідження, бібліотечні каталоги, бібліографічні видання, інформаційно-пошукові системи, бази даних.

Робота з інформаційними джерелами складна та потребує навичок. Осмислюючи й опрацьовуючи потрібну інформацію, дослідник видає специфічний продукт – якісно нову інформацію. Інформаційний пошук – це сукупність операцій, спрямованих на пошук матеріалів, які потрібні для розкриття теми дисертаційного дослідження. Пошук, обробка та аналіз джерел інформації дають змогу виявити рівень розробки конкретної теми, підготувати огляд літератури з досліджуваної теми, сформувати список використаних в дисертації джерел.
Щоб знайти необхідну інформацію, потрібно знати методи інформаційного пошуку та вміти організувати цей процес. Пошук може бути: ручним та автоматизованим. Для цього слід знати відповідну термінологію. Чітке знання термінів та їх сутності, а також галузей інформації дасть змогу дослідникові оперативно їх знаходити, переробляти, узагальнювати й ефективно застосовувати для виконання відповідних завдань.
Пошук і збір інформації для проведення наукових досліджень передбачає такі етапи: визначення кола питань, що будуть вивчатися; визначення хронологічних меж пошуку необхідної літератури; уточнення можливості використання літератури зарубіжних авторів; уточнення джерел інформації (книги, статті, патентна література, стандарти тощо); визначення ступеня відбору літератури (усієї чи тільки окремі матеріали); участь у роботі тематичних семінарів і конференцій; особисті контакти з фахівцями з певної проблематики; вивчення архівних документів, науково-технічних звітів; пошук інформації в мережі Інтернет; пошук через електронні бібліотеки, консолідований електронний ресурс, зведений каталог електронних видань тощо.
Вихідну інформацію можна знайти в загальній і спеціальних енциклопедіях, а також у списках літератури, які прикладені до тематичних та оглядових робіт, що стосуються теми. У цьому випадку пошук інформації здійснюють в антихронологічному порядку – від більш пізніших джерел до більш ранніх. Такий шлях пошуку швидше приводить до поставленої мети.
Пошук необхідної інформації варто розпочати з довідково-пошукового апарату (бібліотечних каталогів, бібліографічних видань, реферативних збірок, експрес-інформації, інформаційних листків, оглядів). Також потрібно виявити основні періодичні та продовжувані видання з обраної теми. Перегляду повинні підлягати всі види джерел, зміст яких пов'язаний з темою дослідження. До них належать матеріали, опубліковані в різноманітних вітчизняних і зарубіжних виданнях; неопубліковані документи (звіти про науково-дослідницькі й дослідно-конструкторські роботи, дисертації, депоновані рукописи та ін.), офіційні документи.
Визначення стану вивченості теми доцільно розпочинати з ознайомлення з інформаційними виданнями, які містять оперативні систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані). Інформаційні видання, на відміну від звичайних бібліографічних посібників, містять не лише відомості про надруковані праці, а й ідеї та факти, що вони транслюють. Крім оперативності, їх характеризують новизна поданої інформації, повнота охоплення джерел і наявність довідкового апарату, що полегшує пошук і систематизацію літератури.
Інформаційні видання охоплюють усі галузі науки. Їх випускають інститути, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств, деяких наукових установ, центри інформації, бібліотеки. Збір та обробку цих матеріалів в Україні здійснюють Книжкова палата України, Український інститут науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ), Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського й інші бібліотечно-інформаційні й архівні установи загальнодержавного або регіонального рівня. Важливими джерелами наукової інформації також є архівні установи України: державні, відомчі та поточні архіви. Названі вище установи й організації видають довідкову літературу трьох видів: бібліографічну, реферативну та оглядову.
В Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ), яка включає: Український інститут НТІ, галузеві інформаційні центри, інформаційні центри в НДІ, відділи НТІ в НДІ тощо. Поряд з інформаційними виданнями органів науково-технічної інформації для інформаційного пошуку слід використовувати автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази й банки даних, інтернет.
Документальні інформаційні потоки досліджують за допомогою використання банку даних. Банк даних – певна сукупність програмних, організаційних, технічних засобів, призначених для централізованого накопичення і багатоцільового використання інформації, яка систематизована та сконцентрована в певному місці (у пам’яті ЕОМ, бібліотеці, каталогах, картотеці). Його ядром є база даних. База даних – іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері. Функціонування цієї бази забезпечується сукупністю мовних і програмних засобів, що мають назву системи управління базою даних. База даних сприяє формуванню бази знань. База знань – сукупність систематизованих основних відомостей, що належать до певної галузі знань і зберігаються в пам’яті ЕОМ. У ній виокремлюються дві відносно самостійні частини: знання про певну галузь у вигляді термінів і законів; конкретні факти, що описують цю галузь. База знань, своєю чергою, сприяє розвитку бази даних.
Отже, робота з інформаційними джерелами є невід'ємною частиною роботи для здійснення наукового дослідження, що вимагає від науковця чіткого планування, володіння відповідними інструментами пошуку та вміння аналізувати і синтезувати отриману інформацію. Чітке розуміння процесів пошуку, використання ручних і автоматизованих методів, а також знання термінології дозволяють досліднику ефективно знаходити, оцінювати та використовувати інформацію для досягнення поставлених цілей. Це сприяє глибшому розумінню теми дослідження та забезпечує успішне виконання наукових завдань. Використання сучасних інформаційних технологій та баз даних підвищує якість і точність отриманих результатів, що робить інформаційний пошук ключовим елементом у процесі наукових досліджень.

UDC 378.046-021.68-051:001.89

Dobrovolska Viktoriia,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0927-1179
Doctor of Science in Social Communications, Professor,
Department of Theory and History of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vika_dobrovolska@ukr.net

Lytvyn Serhii,
ORCID http://orcid.org/0000-0003-0010-2675
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Department of Creative Cultural Industries,
National Academy of Culture and Arts Management
Kyiv, Ukraine
e-mail: serlytvyn@ukr.net

FEATURES OF SCIENTIFIC INFORMATION SEARCH
FOR THE PREPARATION OF THE DISSERTATION RESEARCH

The peculiarities of searching for scientific information and the main stages of working with information sources are considered. Special attention is paid to the use of library catalogs, bibliographic editions and automated information and search systems for effective collection and systematization of literature.
Keywords: scientific information, dissertation research, library catalogs, bibliographic editions, information and search systems, databases.