З ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ РУКОПИСНОГО ЗІБРАННЯ НІЖИНСЬКОГО ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Тези доповіді

УДК 027.02 (477) 091.3 «20»

Сохань Світлана Валентинівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4352-5996,
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: sv.sokhan@gmail.com

З ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ РУКОПИСНОГО ЗІБРАННЯ НІЖИНСЬКОГО ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Проведено огляд архівних джерел, які висвітлюють процес передачі рукописного зібрання Ніжинського історико-філологічного інституту до бібліотеки Всеукраїнської академії наук (нині НБУВ). Подано характеристику рукописних надходжень.
Ключові слова: рукописне зібрання, історія формування, Ніжинський історико-філологічного інститут князя Безбородька

Одним із актуальних напрямів сучасної історичної науки є дослідження з історії створення і комплектування рукописних зібрань як незамінної джерельної бази для проведення досліджень історико-культурної спадщини України. Залучені до наукового обігу нові архівні джерела про документально-інформативний потенціал рукописного зібрання бібліотеки Ніжинського історико-філологічного інституту (НІФІ, НПІ, НІНО) з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського доповнюють невідомі сторінки історії формування цього цінного зібрання.
Свідчення архівних документів ІР НБУВ (ф. 432, оп. 1, спр. 44, арк. 170–175; 246–265) вказують на те, що передача зібрання НІФІ відбувалася за актами приймання-передавання від 20–21 жовтня та 27 листопада 1934 р., складеними завідувачем бібліотекою НПІ В. К. Пухтинським, заступником голови Ліквідкомісії Ніжинського музею імені Гоголя В. П. Лапою та науковим співробітником бібліотеки Всеукраїнської академії наук (ВУАН) О. А. Назаревським. Цінною частиною актів про надходження є додатки, які містять перелік рукописів, книг та інших предметів зібрання НІФІ під час передачі до відповідних структур на зберігання у фондах бібліотеки ВУАН. На основі відомостей з додатків відомо, що Ліквідкомісією Ніжинського музею імені Гоголя передала експонати, що стосувалися життя і творчості М. В. Гоголя та М. К. Заньковецької за №№ інвентарної книги Гоголівського музею без назви і детального опису. Згідно з розпорядженням Ради міністрів УРСР від 20 березня 1950 р. матеріали М. К. Заньковецької (фотографії, вітальні адреси, подарунки, вирізки з рецензій) були передані для використання в експозиції Київського державного музею театрального мистецтва.
Важлива частина рукописної збірки бібліотеки НПІ надходила окремими рукописними групами. Перша група була сформована за каталогом М. Н. Сперанського. Другу групу рукописів представлено за описом І. П. Козловського, який міститься у 32-му томі «Известия Нежинского историко-филологического института кн. Безбородко» (1918 р.). У третю групу входили рукописи і книги, що не були описані М. Н. Сперанським. Архівні джерела, які містять дані про колекцію «Гоголіана» у Гоголівському музею при НІФІ, розкривають історію поповнення зібрання автографами та листами М. В. Гоголя, документами Полтавського повітового училища (1819 р.), рідкісними друкованими виданнями, картинами та різноманітними експонатами, пов’язаними з М. В. Гоголем. Останні надходження до фондів бібліотеки ВУАН з бібліотеки НПІ у 1934 р. включали друковані видання XIX ст. англійською, німецькою і польською мовами, а також неопрацьовані матеріали з приватних архівів професорів В. В. Новодворського, Й.-Е. А. Леціуса та М. М. Бережкова.
Особливу увагу заслуговують неописані рукописи і цінні друковані видання, що надійшли після 1906 р., зокрема богослужебні книги, серед яких Євангеліє апракос ХVIІ ст. Рукописна книга у форматі фоліанта розміром 320х200 мм обсягом 285 арк. з дерев’яною оправою в зеленому оксамиті. В оправі присутні середники та косинці, але застібки втрачені. Обрізи в книзі золоті з гравіровкою. Текст написаний уставом у два стовпці церковнослов’янською мовою української редакції. Рукопис знаходився у Ніжинській Богословській церкві і надійшов до зібрання НІФІ у 1927 р. від аспіранта Науково-дослідної кафедри історії культури і мови при НІНО В. А. Фесенко через М. М. Бережкова. Інформативні за змістом дві рукописні книги, які надійшли від настоятеля Густинського Троїцького монастиря ієромонаха Гервасія. Це збірник з різних книг Святого Письма «Вопросы и ответы из ветхаго и новаго завета» і опис будівель, майна, церковного начиння, богослужебних книг, записи грошових витрат з прибутково-витратних книг Густинського Троїцького монастиря за 1790–1806 рр.
Особливе місце серед надходжень займають літературні матеріали XIX ст. Заслуговує на увагу рукопис поеми М. В. Гоголя «Мертвые души» (гл. 1–5, ч. 2–3), написаний двома почерками переписувачів. Книга має картонну оправу із назвою твору на шкіряному корінці. На форзаці передньої частини оправи є напис: «[Никиты Петренка, Алексій]». Відзначимо ще два збірника українських пісень, віршів і байок «На вічну пам’ять Котляревському», записаних Ф. М. Гужовським, які висвітлюють зацікавленість у збиранні та вивченні української народнопоетичної творчості в НІФІ.
Інформативний комплекс становлять наукові праці та курси лекцій викладачів НІФІ, зокрема статті та робочі матеріали професора грецької словесності С. М. Жданова, викладача грецької мови М. С. Кирилова, курси лекцій з римської історії Л. Ланґе, з історії грецької комедії Ф. В. Річля, що викладалися у Лейпцизькому університеті в 1874–1876 рр., римської словесності А. М. Фогеля.
Слід зазначити, що значна частина надходжень до бібліотеки НІФІ складали дари від викладачів та студентів. Своєю чергою благодійники і меценати відіграли видатну роль у формуванні рукописного зібрання. Так, у зібранні НІФІ, відклалися рукописи XVII–XІX ст. з приватної колекції В. М. Фальковського, благодійника, статського радника, дійсного члена Церковно-історичного і археологічного товариства при Київській духовній академії. За період 1873–1899 рр., перебуваючи на службі справником Новозибківського повіту Чернігівської губернії, він захоплювався колекціонуванням старожитностей, зокрема предметів релігійного характеру, що були дотичні до історії старообрядства. За 27 років зібрав унікальну колекцію із 128-ми одиниць старообрядницьких ікон та інших предметів релігійного культу XVII–XІX ст., які у 1901 р. передав до Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. Не забував він і бібліотеку НІФІ. У 1873 р. передав до бібліотеки книгу переписну з ревізьких «сказок» розкольницьких слобідок Стародубського і Чернігівського полків 1729 р., у 1900 р. – збірник канонів, молитов і тропарів XVIII ст. у 1906 р. – опис маєтностей у Ніжинському полку 1777 р.
Таким чином, можна стверджувати, що архівні документи, представлені у розвідці, мають унікальні можливості відтворити процес формування рукописного зібрання НІФІ.

UDC УДК 027.02 (477) 091.3 «20»
Svitlana Sokhan,
ORCID 0000-0002-4352-5996,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: sv.sokhan@gmail.com

ON THE HISTORY OF THE FORMATION OF THE MANUSCRIPT COLLECTION OF THE PRINCE BEZBORODKO NIZHYN HISTORICAL AND PHILOLOGICAL INSTITUTE IN THE EARLY 20TH CENTURY

The review of archival sources that reveal the history of the formation and organization of the manuscript collection of the Prince Bezborodko Nizhyn Historical and Philological Institute is conducted. The process of transferring the collection to the library of the All-Ukrainian Academy of Sciences is highlighted. The description of handwritten receipts is provided.
Keywords: manuscript collection, formation history, Prince Bezborodko Nizhyn Historical and Philological Institute.