ЗБІРКА ФОТОДОКУМЕНТІВ «АРХІВ ПЕТРА КУРІННОГО» ФОНДУ 381 «УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Заявник | Себта Тетяна Миколаївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024) |
Захід | Секція 4. Збереження та популяризація рукописної спадщини України у вітчизняному та світовому просторі |
Назва доповіді | ЗБІРКА ФОТОДОКУМЕНТІВ «АРХІВ ПЕТРА КУРІННОГО» ФОНДУ 381 «УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 77.064(084.12):001.32[(477)+(430)]
Себта Тетяна Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0259-0932,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ джерелознавства новітньої історії України,
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України,
Київ, Україна
e-mail: sebta@ukr.net
ЗБІРКА ФОТОДОКУМЕНТІВ «АРХІВ ПЕТРА КУРІННОГО» ФОНДУ 381 «УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
Збірка фотодокументів під назвою архів Петра Курінного із фонду 381, налічує 1298 одиниць зберігань 1900–1940-х рр. та ще 41 негатив на склі і одне фото перебувають у Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві. Збірка негативів складається з трьох частин: приватні архіви, зокрема Д. Горняткевича; негативи із українського табору переміщених осіб «Реґенсбурґ–Оселя»; негативи з довоєнних зібрань українських закладів науки і культури.
Ключові слова: негативи, Реґенсбурґ, Оселя Ґанґгофер, Дам’ян Горняткевич, Петро Курінний, НМІУ, НМХУ, НЗСК, Інститут археології.
Збірка фотодокументів фонду 381 «Український вільний університет» (далі УВУ) Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі ІР НБУВ), яка неофіційно називається архів Петра Курінного, налічує 1340 фотодокументів.
З них 41 негатив на склі і одне фото (8×6), наклеєне на сірий картон, були передані 27 лютого 2006 р. на реставрацію до Центрального державного кінофотофоноархіва України ім. Г. С. Пшеничного (нині Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів). Наразі у фонді 381 є 1298 фотодокументів (негативи на склі та плівці і три металевих кліше) 1900–1940-х рр. Збірка містить певну кількість різних вказівок на походження окремих негативів: старі конверти з інформацією про негатив (його інвентарні номери, предмет, місце, час, автор зйомки), про його власника; різні записки, куди вкладалися негатив(и); написи на пакувальному папері або на самому негативі тощо.
Архівний комплекс УВУ був переданий Україні в грудні
2001 р. До ІР НБУВ він надійшов через Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України 18 квітня 2002 р., що оформлено актом передачі 28 травня 2002 р. З УВУ до ІР НБУВ надійшли чотири групи матеріалів: 1) архів Петра Курінного (три дерев’яних ящики з фотонегативами на склі та плівці); 2) архів УВУ мюнхенського періоду за 1946–1998 рр.
(1499 аркушів документів, 7 брошур, 7 плакатів, 9 журналів тощо в картонній коробці); 3) видання УВУ (253 примірники в картонній коробці); 4) видання Українського технічно-господарського інституту (далі УТГІ) та бібліотека Григорія Комаринського (1921–2019), в. о. директора УТГІ (404 примірники в чотирьох картонних коробках).
Друковані матеріали передали у відділ зарубіжної україніки, а архівні документи УВУ та фотодокументи архіву П. Курінного сформували у 2012 р. фонд 381 (УВУ у Мюнхені). Нині його документальна частина налічує 470 од. зб., а от фотодокументи були лише попередньо систематизовані для внутрішнього обліку (опис № 2). Нарешті, у 2022–2023 рр. вони були технічно опрацьовані – оцифровані та обліковані. Збірку оцифрувала Світлана Сорокіна, завідувачка сектору «Археологія доби каменю-бронзи» відділу археології Національного музею історії України, а облікувала збірку авторка цих рядків.
Фотодокументи архіву П. Курінного були розділені на
26 одиниць зберігання і розміщені так, як надійшли в ІР НБУВ, –
в коробках для фотопластин або пачках, загорнутих у крафтовий папір, або в розсипу. Нині у ф. 381 налічується 1298 одиниць фотодокументів. Серед них: 1213 негативів на склі, у тому числі
14 битих, 68 негативів на плівці, 13 фрагментів плівки (з 1–4 кадрами на кожному), 3 металевих кліше і один блок з двох зліплених між собою фотопластин.
За результатами дослідження виокремлено споріднені за своїм походженням групи фотонегативів. Найбільшу групу складають фотонегативи приватного характеру, зроблені після Другої світової війни в українському таборі переміщених осіб (displaced persons – ДіПі) «Реґенсбурґ–Оселя» у німецькому місті Реґенсбурґ (Баварія). Їх кількість становить 995 фотонегативів.
Другу групу складають фотонегативи з приватних архівів – художника проф. Дам’яна Горняткевича – 67, офіцера-українця Австро-Угорської армії – 5, з невизначених приватних архівів – 17. Можливо, всі три частини цієї групи пов’язані між собою і походять з одного приватного архіву, а саме Д. Горняткевича.
Третю групу складають негативи з фотозбірок українських закладів науки і культури, що діяли напередодні Німецько-радянської війни (1941–1945) – Центрального історичного музею
ім. Т. Г. Шевченка (нині Національний музей історії України) – 39, Інституту археології АН УРСР (нині НАН України) – 12, Державного музею українського мистецтва (нині Національний художній музей України) – 102, Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» (нині Національний заповідник «Софія Київська») – 22, Київського державного музею російського мистецтва (нині Київська національна картинна галерея) – 4, Центрального антирелігійного музею УРСР (нині Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра») – 2 та інших музеїв України.
Цими трьома різними групами фотодокументів з другої половини 1940-х років опікувався український історик, археолог, музейник Петро Курінний. Вони не були його приватною власністю безпосереднь від моменту створення, а потрапили до кола його інтересів та опіки через низку різних життєвих обставин, обумовлених певними історичними процесами.
UDC 77.064(084.12):001.32[(477)+(430)]
Tetiana Sebta,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0259-0932,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Senior Researcher of Department of Source Studies of the Recent History of Ukraine,
M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies
of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sebta@ukr.net
THE PHOTODOCUMENTARY COLLECTION «THE ARCHIVE
OF PETRO KURINNYJ» FROM THE RECORDS NO. 381
«THE UKRAINIAN FREE UNIVERSITY IN MUNICH»
IN THE MANUSCRIPT INSTITUTE OF THE V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
The collection, which name is also «The records of Petro Kurinnyi», has 1298 items (negatives on glass, film and 3 metal clichés) of the 1900s–1940s. Since 2006 41 negatives on glass and one photo more are in the Central State Audiovisual and Electronic Archives of Ukraine. The collection consists of 3 parts – private records (89), in particular of the painter, art critic prof. Damian Horniatkevych (67); from the Ukrainian displaced persons camp «Regensburg–Oseliar» in Regensburg in Bayern (995); the negatives from pre-war collections of the Ukrainian cultural and scientific institutions (214).
Keywords: negatives, Regensburg, Ganghofersiedlung, Damian Horniatkevych, Petro Kurinnyi, National Museum of History of Ukraine, National Art Museum of Ukraine, St. Sophia of Kyiv, Institute of Archaeology.
Ми в соціальних мережах