ТРАДИЦІЙНІ ТА НОВІТНІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЗАВДАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ

Тези доповіді

УДК 001:002

Степченко Ольга Петрівна,
ORCID https:// orcid.org/0000-0002-5991-6692,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
директорка,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: olg.stepchenko@gmail.com

ТРАДИЦІЙНІ ТА НОВІТНІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО У СУЧАСНИХ УМОВАХ: ЗАВДАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ

Представлено основні завдання Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, зокрема збереження і засоби популяризації рукописної спадщини, та умови їх виконання під час російської агресії.
Ключові слова: Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, збереження рукописної спадщини, проблеми ІР НБУВ.

Від часу свого заснування Інститут рукопису НБУВ був і залишається унікальним структурним підрозділом Бібліотеки, спеціалізований фонд якого є найціннішою частиною її історико-культурних фондів. Унікальність фондів Інституту для історії, культури України та всього світу засвідчена тим, що фонди Інституту рукопису внесені до переліку писемних пам’яток, які становлять національне надбання України, та до Національного архівного фонду України.

Перед Інститутом рукопису як найбільшим за обсягом, а це понад 600 тис. од. зб., і одним з найбагатших за складом та змістом архівних фондів сховищем світового рівня стоїть першочергове завдання – зберегти рукописну спадщину та підтримувати високий імідж України у тому, щоб безперебійно і на гідному науковому рівні виконувати користувацькі запити з метою донесення правдивої інформації як до вітчизняної, так і до зарубіжної аудиторії.
Отже, основне завдання та місія Інституту рукопису – «Взяти, зберегти і воскресити» (за словами Бориса Іваненка), тобто відібрати важливі і цінні документи, забезпечити їх збереженість та надати доступ до унікальної інформації, яка міститься в цих документах. Через повномасштабне вторгнення Росії плани Інституту рукопису, як і плани всієї країни, змінилися. Але всупереч війні, науковий процес не зупинився. Співробітники продовжують виконувати плани у рамках відомчої науково-дослідної роботи, метою якої є збереження національної культурної спадщини, дослідження теоретичних питань місця і ролі рукописної спадщини в національній культурі України та системі соціальних комунікацій, а також оперативне забезпечення користувачів належною інформацією.

Організація обслуговування читачів у воєнний час – це, безумовно, новий виклик, новий досвід для всіх бібліотечних працівників, який потребує, зокрема, навички спілкування – тут кожний співробітник має бути дипломатом. Зрозуміло, що оптимальна і найбезпечніша форма організації процесу за таких умов – дистанційна. ІР активно взаємодіє з користувачами в соціальних мережах, суттєво збільшився обсяг наданих дистанційних послуг, користувачі отримують наукові консультації у телефонному режимі, електронною поштою та через мережу Фейсбук, співробітники надають усні консультації та готують письмові довідки різного характеру, висвітлюють науково виважену інформацію про відомих представників вітчизняної науки і культури тощо. До Інституту рукопису звертаються як українські дослідники, так закордонні науковці, зокрема з Польщі, Греції, Канади, Великобританії, Німеччини, Франції, Ізраїлю, Фінляндії, Латвії, Болгарії, Чехії та інших країн.
Але нині потрібен особливий підхід до вибору пріоритетних напрямів діяльності Інституту та вдосконалення методів прогнозування й планування його роботи. Виклики часу перевели на воєнні рейки і такі традиційні завдання Інституту як комплектування та опрацювання архівних фондів. Цей напрямок розвивається, але через постійні відключення світла, часті сирени, зменшення бюджетного фінансування та дистанційну форму роботи співробітників значно уповільнилось описування рукописних фондів та введення їх до наукового обігу.
Неодмінним пріоритетом діяльності Інституту залишається збереження рукописної спадщини; впровадження новітніх досягнень європейської та світової практики у дослідницькій, інформаційній та видавничій роботі; удосконалення комунікації між дослідниками; розбудова електронних ресурсів та популяризація рукописної спадщини. Інститут, разом з іншими структурними підрозділами НБУВ, багато робить для того, щоб не доступні раніше українські документи стали невід’ємною частиною світового спадку – з урахуванням національних інтересів та дослідницьких потреб. У рамках проєкту оцифрування ІР готує свої електронні видання, поліпшує якість надання користувачам електронних послуг, розвиває міжнародні професійні зв’язки та популяризує свої фонди, але і тут є проблеми, зокрема через нестачу і застарілість комп’ютерної техніки.

Сьогодні є велика потреба в ознайомленні широкого загалу з рукописними документами шляхом, зокрема, презентацій, екскурсій, виставок – традиційних та електронних, адже відчуття від перегляду оригіналів рукописних пам’яток нашої історії особливо яскраві. Ось деякі відгуки у Книзі відвідувань ІР з цього приводу, де Інститут називають «храмом людської мудрості», «храмом рукопису історії людських душ», і висловлюють свої почуття від побаченого, зокрема: «Зарядились енергією щастя»; «Величезна подяка за можливість доторкнутись до історії»; «Величезне враження особливого світу знань та історії»; «Відчули історичне надбання нашої України»; «Ви відкрили нам скарби»; «Завжди дуже приємно працювати в ІР – надихає робота з рукописами, які потрібно вивчати і популяризувати в сучасному соціумі», – та багато інших. Інститут рукопису надає необмежені можливості як вітчизняним, так і зарубіжним науковцям доторкнутися до унікальних скарбів, які раніше не залучалися до наукового обігу; саме тут можна осягнути шлях людства від клинописних, пергаменних записів до сучасних можливостей зберігати ці скарби шляхом оцифрування із доступом для широкої громадськості.
Велике значення для збереження рукописної спадщини має завчасна реставрація рукописних документів, яка у нас мала б бути вагомішою. Що потрібно зробити, щоб реставрація рукописної спадщини стала більш дієвою? Принаймні виокремити групу реставраторів, яка б постійно працювала тільки з рукописними фондами. Це питання у нас болюче.
Особливо зараз, у цей драматичний час, знаючи про значні руйнівні дії російських загарбників (понад 200 бібліотек зруйновано повністю, понад 400 пошкоджені, біля 2 млн. бібліотечного фонду знищено), ми повинні зосередити увагу на збереженні рукописних фондів і ресурсів, хоча й маємо багато інших невирішених проблем та завдань, зокрема для зберігання нових надходжень потрібні нові приміщення та теки, а для рукописів великого формату – відповідні шафи, значна кількість співробітників без комп’ютерів та багато іншого. Ці завдання і проблеми потребують подальшого розгляду та вирішення, але ми маємо подолали їх і дбати про збереження рукописної спадщини.

Одне із головних таких завдань – оцифрування, тобто створення електронного ресурсу як окремий аспект організації системи збереженості рукописних фондів та як складова формування відкритого цифрового ресурсу історико-культурної і наукової спадщини. Це питання порушувалось, зокрема, на цьогорічних загальних зборах Конференції європейських національних бібліотек у Польщі, де ключовими питаннями були правова охорона цифрових публікацій та заходи щодо запобігання загрозам для культурної спадщини. Із доповіддю на зборах виступила і генеральний директор НБУВ Л. А. Дубровіна.

Під час війни роль науковців та бібліотекарів у суспільстві незмінно зростає не лише тому, що ми зберігаємо культурну спадщину, а й через те, що для науковців головним інструментом у боротьбі України проти військової агресії Росії є правдива інформація, яку потрібно доносити до прийдешніх поколінь. Ми не маємо права все це забути, ми зобов’язані враховувати уроки минулого і докладати всіх зусиль, щоб зберегти нашу історичну пам’ять. Зрозуміло, що є втома, насамперед психологічна, різні емоції, страх, моральне виснаження і упадок духовних сил, але як би нам не було важко, ми маємо пам’ятати, що важче, ніж на передовій нашим захисникам, не може бути. Заради перемоги ми маємо бути згуртованими і сильними, бо саме на долю нашого покоління випало зберегти унікальний спадок наших пращурів, нашу історію, інтелектуальне і духовне надбання нашого народу.

UDC 001:002
Olha Stepchenko,
ORCID https:// orcid.org/0000-0002-5991-6692,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Fellow,
Director,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olg.stepchenko@gmail.com

TRADITIONAL AND MODERN INFORMATION RESOURCES
OF THE MANUSCRIPT INSTITUTE OF THE NATIONAL LIBRARY
OF UKRAINE NAMED BY V. I. VERNADSKY IN MODERN CONDITIONS: TASKS AND PROBLEMS

The main tasks of the Manuscript Institute of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskyi are presented, in particular the preservation and means of popularizing the manuscript heritage, and the conditions for their implementation during the Russian aggression.
Keywords: Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,