Пріоритетні напрями оцифрування фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

УДК 004.738
Коваль Тетяна Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9207-7512,
кандидатка історичних наук,
завідувачка відділу джерелознавства,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: ktvbon@ukr.net

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ОЦИФРУВАННЯ ФОНДІВ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Розглянуто основні напрями створення цифрових копій рукописних документів з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, визначено критерії відбору матеріалів на оцифрування.
Ключові слова: оцифрування, рукописи, цифрові копії, Інститут рукопису, документи.

Фонд Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського є важливою частиною історико-культурної спадщини України. В умовах сьогодення пріоритетним напрямом діяльності ІР стає збереження унікальних рукописів шляхом створення цифрового фонду рукописних документів. Технологія оцифрування дає змогу створити не тільки високоякісну копію рукописів, але й забезпечити можливість багаторазового копіювання документа без втрати якості та гарантувати доступність навіть у випадку втрати оригіналу. Важливим моментом є також забезпечення віддаленого користувацького доступу до цифрових копій.
Протягом останніх років ІР розробляв стратегічні напрями оцифрування фондів та критерії відбору документів на оцифрування. Передусім, це рукописи, що входять до переліку рукописних пам’яток України, документи з високим ступенем руйнування основи чи згасання тексту, рукописи підвищеного попиту. Оцифрування здійснюється відповідно до затвердженого плану роботи Інституту з урахуванням національних інтересів та потреб користувачів Бібліотеки. В першу чергу були створені цифрові копії слов’янських рукописів, які займають, безперечно, центральне місце у фондах ІР. Серед них загальновідомі Київські глаголичні листки ІХ–Х ст., Оршанське Євангеліє ХІІІ ст. – одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності з чудовими мініатюрами, Пересопницьке Євангеліє 1556–1561 рр., на якому присягають на вірність українському народу президенти України, рукописні кириличні книги XVI ст. староукраїнською та церковнослов’янською мовами різних мовних редакцій тощо. На сьогоднішній день триває активна робота з оцифрування рукописів XVIІ ст., зокрема оцифровуються Решетилівське учительне Євангеліє 1670 р., Євангеліє учительне (1611–1625), Октоїх та піснеспіви Обиходу, Мінея святкова. Стихири святкові нотовані, Мінея службова на червень, Ірмологіони та ін.
При відборі документів на оцифрування відстежуються найбільш використовувані документи та враховуються читацькі запити. Останніми роками, після збільшення обсягу дистанційних послуг, значно зросла і кількість оцифрованих документів за користувацькими вимогами. Зокрема, за віддаленими запитами користувачів ІР, як вітчизняних, так і зарубіжних, було створено низку цифрових копій рукописів, які включали повне чи часткове оцифрування документів: «Повесть о великомъ и преславномъ милосердіи о святомъ Григоріи Папе римскомъ» кінця XVIII ст., «Сборникъ XVIII ст.», «Філь Ю. П. Звіт про діяльність Кам’янець-Подільського при ВУАН товариства» та ін. Окрім затвердженого плану оцифрування рукописних фондів, існують й інші чинники, які суттєво скорегували роботу зі створення цифрових копій. Реалізація спільних наукових та історико-культурних проєктів з провідними українськими та зарубіжними установами спонукала до створення нових цифрових колекцій. Так, співпраця з Кіпрським інститутом сприяла формуванню цифрового ресурсу подорожніх записів українського ченця і паломника Василя Григоровича-Барського, які зберігаються в ІР. Підсумком спільного проєкту з Інститутом історії імені Тадеуша Мантейфеля Польської академії наук стало наукове дослідження та цифрова публікація дванадцятитомного Географічно-статистичного опису парафій Королівства Польського, видатного польського військового картографа XVIII ст. Кароля де Пертеса (1740–1815), який служив при дворі короля Станіслава Августа Понятовського. Проєкт «Електронний архів і корпус текстів Бориса Грінченка “Грінченкознавство”» присвячено дослідженню наукової спадщини письменника та оцифруванню його архівних документів. Метою співпраці ІР та Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України є створення цифрової колекції «Рукописна спадщина Києво-Могилянської академії: пам’ятки освітнього процесу XVII–XVIII ст.». Результатом співробітництва з Національним архівом Швеції, Центром дослідження і відродження Волині, Видавництвом «Горобець» та іншими організаціями стало створення повнотекстових цифрових копій багатьох інших рукописних пам’яток.
Значне місце в процесі створення цифрових копій займають електронні виставки та виставкові проєкти. Для наповнення цифрових експозицій проводиться оцифрування документів окремих фондів.
Спільні виставкові проєкти з музейними закладами України, а особливо з зарубіжними установами, вимагають ґрунтовної, копіткої підготовки. Серед заходів, які включені до переліку обов’язкових при підготовці рукописів для тимчасової передачі на відповідальне зберігання до інших установ, є створення страхової цифрової копії. Плідна співпраця з Національним музеєм історії України, Національним заповідником «Софія Київська», Національним художнім музеєм України, Національним культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький Арсенал», Українським Музеєм у Нью-Йорку, Національним шведським музеєм військової історії та іншими установами сприяла створенню цілої низки страхових та читацьких цифрових копій рукописних документів. Зокрема, було оцифровано Чернігівського намісництва топографічний опис з коротким географічним й історичним описом А. Шафонського; Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи із зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу разом зі статистикою кожного села, їх виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи де ля Фліза; Літопис Самійла Величка 1760–1770 рр.; Літопис Григорія Грабянки та ін.
Створені цифрові копії з фондів ІР розміщені на сайті НБУВ, що сприяє популяризації унікальних документів та спрощує доступ до рукописів для дослідницької роботи.

UDC 004.738
Tetiana Koval,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9207-7512,
Candidate of Historical Sciences,
Head of Department of Source Study,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: ktvbon@ukr.net
PRIORITY DIRECTIONS OF DIGITIZATION OF MANUSCRIPT FOUNDATIONS OF THE MANUSCRIPT INSTITUTE OF THE V.I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
The main directions of creating digital copies of handwritten documents from the funds of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine were considered, and the criteria for selecting materials for digitization were determined.
Key words: digitization, manuscripts, digital copies, Manuscript Institute, documents.