ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ФАХІВЦЯ У ХХІ СТ.

Тези доповіді

УДК 37.091.321:001.102]"20"

Григоревська Олена Вікторівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2099-0000,
докторка наук із соціальних комунікацій,
старша наукова співробітниця,
професорка,
кафедра інформаційних комунікацій,
факультет української філології, культури та мистецтва,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
Київ, Україна
е-mail: o.hryhorevska@kubg.edu.ua

ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ФАХІВЦЯ У ХХІ СТ.

Розглянуто основні підходи до формування та оцінювання цифрової грамотності здобувачів освіти у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи, розвитку цифрових компетентностей фахівців-практиків. Представлено український та зарубіжний досвід оцінювання навичок цифрової грамотності.
Ключові слова: інформаційна освіта, цифрова грамотність, цифрова культура, цифрова компетентність.

Цифровізація суспільно-економічних відносин, розширення меж і сервісів інформаційного бізнесу, розробка моделей стимулювання прийняття цифрових технологій та оцінювання державного впливу на формування цифрової грамотності різних верств населення – усі ці явища знаходяться під посиленою увагою науковців. В межах даного дослідження ми зосереджуємося на сучасних підходах до формування та оцінювання цифрової грамотності у різних сферах діяльності, зокрема в освіті та бізнесі, які варто застосувати до розвитку цифрової компетентності інформаційних фахівців. В основу аналізу покладено матеріали та публікації останніх п’яти років, зокрема статті зарубіжних дослідників С. Десмаріані (Susi Desmaryani), А. Солех (Ahmad Soleh), І. Вьярта (Iqra Wiarta) (2024) та Ф. Лафіфа (Fitria Lafifa), Д. Роcана (Dodan Rosana) (2024), публікації Н. Морзе (2019), І. Воротникової (2019), проєкт опису цифрової компетентності педагогічного працівника (2019), опис рамки цифрової компетентності для громадян України (2021).
На нашу думку, постає питання щодо визначення рамок цифрової компетентності (далі ЦК) інформаційного фахівця. Воно виникає як у дослідницькій, так у практичній площині, зокрема під час вироблення проєкту професійного стандарту «Бібліотекар» (відповідні роботи розпочалися у 2024 р. під проводом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти). Базовими документами, які варто врахувати при виробленні таких рамок, можуть стати напрацювання експертів під керівництвом Міністерства цифрової трансформації України (Опис рамки цифрової компетентності для громадян України, 2021) та вироблений науковою командою під керівництвом Н. Морзе проєкт опису ЦК педагогічного працівника (2019).
Як зазначають розробники рамки ЦК для громадян України, їхні напрацювання можна використовувати, окрім іншого, для внесення доповнень та змін у професійні стандарти і посадові вимоги; створення програм навчання, тренінгів, освітніх ресурсів, спрямованих на підвищення рівня володіння ЦК; створення професійних, більш деталізованих, рамок ЦК основних професійних груп різних галузей економіки, сільського господарства, державних службовців, освітян, медичних працівників, підприємців тощо.
Опис ЦК педагогічного працівника містить п’ять напрямків, в межах яких фахівці здобувають та розвивають власні навички, знання та вміння: вчитель у цифровому суспільстві; професійний розвиток; використання та аналіз цифрових ресурсів; навчання та оцінювання учнів; розвиток цифрових компетентностей учнів. Для фахівців інформаційної сфери можлива екстраполяція чотирьох із вищенаведених напрямків. Зокрема, з урахуванням того факту, що опис ЦК має бути орієнтований на застосування як на всіх рівнях підготовки майбутніх фахівців, так і в системі підвищення кваліфікації, можна запропонувати такі напрямки: інформаційний фахівець в цифровому суспільстві; освіта та професійний розвиток; формування, використання та аналіз цифрових ресурсів; розвиток цифрових компетентностей користувачів бібліотек, архівів, інформаційних центрів.
Важливим складником визначення рівня ЦК є його оцінювання. Освіта і професійний розвиток мають передбачати коректне і стандартизоване оцінювання рівня ЦК, виявлення прогалин та побудову індивідуальної програми розвитку компетентності. У дослідженні Ф. Лафіфи та Д. Роcани (2024), присвяченому інноваціям в оцінюванні навичок цифрової грамотності студентів під час дослідного навчання, запропоновано використання закритих тестів з варіантами відповідей з використанням моделі Раша. Такий тестовий інструмент розроблений на основі п’яти аспектів навичок цифрової грамотності: інформація; спілкування; створення контенту; безпека та вирішення проблем.
В Україні ми маємо можливість послугуватися загальнодоступним ресурсом для оцінювання цифрових навичок інформаційних фахівців шляхом тестування на національній онлайн-платформі «Дія. Цифрова освіта» – «Цифрограм для бібліотекарів» та «Цифрограм 2.0 для громадян». Здобувачі вищої освіти за освітньою програмою «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка вже кілька років поспіль проходять оцінювальне тестування за допомогою цифрограма. Переважна більшість студентів має високий – С1 та С2 результат. Оцінювання стосується таких сфер ЦК як: основи комп’ютерної грамотності; інформаційна грамотність, уміння працювати з даними; створення цифрового контенту; комунікація і взаємодія у цифровому суспільстві; безпека у цифровому середовищі; розв’язання проблем у цифровому середовищі та навчання впродовж життя.
У публікації індонезійських дослідників С. Десмаріані, А. Солех, І. Вьярта (2024) зазначається, що застосування технологій і підвищення цифрової грамотності є важливими стратегіями адаптації та виживання; державна підтримка розвитку ЦК у сфері малого та середнього бізнесу позитивно впливає на цифрову грамотність лише в частині надання засобів та інфраструктури, розширення мереж та ліцензування; потребує створення оптимальних програм цифрового навчання для подолання незручностей і незахищеності. Дослідниками також відзначається, що ефективність отримання цифрових навичок пов’язана з особистими мотиваційними факторами.
Отже, вироблення рамок ЦК інформаційного фахівця має врахувати багаторівневість та багатоаспектність оцінювання знань, умінь та навичок, якими володіє професіонал для використання цифрових технологій з метою комунікації, власного розвитку, творчості, професійної діяльності або здобуття освіти, активної участі у громадському житті.

UDC 37.091.321:001.102]"20"
Olena Hryhorevska,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2099-0000,
Doctor of Science in Social Communications, Senior Research Associate,
Professor,
Department of Information Communications,
Faculty of Ukrainian Philology, Culture and Arts,
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University,
Kyiv, Ukraine
e-mail: o.hryhorevska@kubg.edu.ua

THE DIGITAL COMPETENCE OF INFORMATION SPECIALISTS
IN THE XXI CENTURY

The main approaches to the formation and assessment of digital literacy of students in the field of information, library and archival affairs, development of digital competencies of practitioners are considered. Ukrainian and foreign experience in assessing digital literacy skills is presented.
Keywords: information education, digital literacy, digital culture, digital competence.