КНИЖКОВІ КЛУБИ ЯК ЧИТАЦЬКА ПРАКТИКА: ЕВОЛЮЦІЯ, ВИДИ, ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тези доповіді

УДК 316.7:[ 379,8]

Половинчак Юлія Миколаївна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4903-5434,
доктор наук із соціальних комунікацій,
керівник Національної юридичної бібліотеки,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: nub@nbuv.gov.ua

КНИЖКОВІ КЛУБИ ЯК ЧИТАЦЬКА ПРАКТИКА:
ЕВОЛЮЦІЯ, ВИДИ, ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження присвячене книжковим клубам, що розглядаються як одна із сучасних читацьких практик. Визначено їх видову різноманітність та охарактеризовано найбільш поширенні види книжкових клубів; проаналізовано основні функції. Наголошено на еволюції цієї читацької практики під впливом соціальних медіа.
Ключові слова: книжкові клуби, читацькі практики, соціальні медіа, книжковий ринок, книжкова культура.

Читацькі практики, дослідженню яких присвячено цю розвідку, розглядаються як складова ширшого поняття культурних практик, а саме тих, що пов’язані з книгою та читанням. У науковому дискурсі концептуалізація поняття «культурні практики» припадає ще на останню третину ХХ ст. і досить ґрунтовно висвітлена у цілій низці досліджень, що стосуються феномену масової культури, залишаючись при цьому актуальним науковим концептом з огляду на потребу досліджень нового рівня масовізації культурних явищ під впливом соціальних медіа. Аналіз наукових підходів до поняття «культурні практики» дозволяє виокремити основні складові, що його визначають. До таких належать: індивідуальні інтереси, організованість, регулярність і стійкість, процесуальність, належність до культури повсякдення, осмислення і концептуалізація, інтерпретації та конструювання смислів, спільний соціальний досвід, стабільні групові уявлення.
Відтак читацькими практиками визначатимемо сукупність повторюваних та свідомих соціальних дій та навичок повсякденного культурного (власне книжкового) споживання та пов’язану з ними соціальну взаємодію, що є одним із способів самовизначення і самореалізації особистості. У цьому контексті важливою залишається ідея осмислення текстів як читацької потреби, і реалізується вона на різних рівнях: від індивідуального (читацькі щоденники, цитатники, різноманітні блоги, що є, як правило, монологічними у своїй основі, попри інтерактивність блогінку як практики), до колективних рефлексій. В останньому випадку привертає увагу таке досить поширене і різнопланове явище як книжкові або ж читацькі клуби.
Відзначимо тут побіжно також і тривалість цієї практики: так, американські науковці відносять світські товариства для спільного читання та обговорення книг ще до початку ХІХ ст., причому цікавим є дослідницький наголос на ролі жінок у цих процесах, відтак – компенсаційному характері книжкових клубів в силу маргіналізованості жіноцтва як групи, що потребувала інтелектуальної самореалізації. На сучасному етапі поняття «книжкові клуби» охоплює досить різні явища, об’єднані простою константою: це спільнота людей, що згуртовуються для спільного читання (певна група за домовленістю читає одну і ту ж книгу протягом визначеного часу) та обговорення прочитаного. При цьому дуже різноманітною залишається природа читацьких клубів (навчальна, розважальна, психологічно-рефлексивна, комерційна та ін..); їх статус (офіційно організовані навчальними закладами, бібліотеками, складова медійних проєктів, неформальні товариські зустрічі тощо); чисельність, формалізованість, вплив на книжковий ринок і т.д. Різноманітність явища відбивається і в практиці називання: окрім уже згаданих варіацій «книжковий / читацький» можуть зустрічатись уточнення «книжковий дискусійний клуб» або назва «група обговорення книг» і аналогічні. Загалом вважаючи на таку синонімію природною, для зручності наукових досліджень будемо використовувати надалі сталу назву «книжковий клуб».
В силу різноманітності проявів клубної читацької активності далеко не завжди є можливою фіксація інформації про книжкові клуби, значна частина невеликих товариських груп залишається поза публічним інфопростором. Тому пропонована тут систематизація базується на спостереженні за великими медійними проєктами (детальніше про них далі), низці публікацій у спеціалізованих українських виданнях, що презентують клуби за коментарями / інтерв’ю засновниць або учасниць, згадках про книжкові клуби в українській блогосфері, сторінках клубів у соцмережах (за умови їх наявності). Така джерельна база, хоч і не вичерпна, проте вважаємо її досить репрезентативною для спостережень щодо цієї читацької практики на сучасному етапі.
Отже, відомішими і певною мірою еталонними (в силу впізнаваності і відтак – впливу) проєктами останніх десятиліть є медійні, або як їх називають у англомовних текстах «трансляційні» книжкові клуби. На сьогодні вони мають вже другу, а за деякими оцінками, і третю генерацію (газети, телебачення або радіо / спеціальні веб-сайти та інтернет-форуми або подкасти / соціальні медіа), що різняться, як видно, рівнем залученості аудиторії. На нинішньому етапі найбільш відповідним і поширеним визначенням таких проєктів є «онлайн клуби». Еволюцію наймасштабніших на сьогодні (як за охопленням аудиторії – тут логічніше говорити саме про аудиторію, а не учасників, так і за резонансністю та впливом) онлайн-клубів можна прослідкувати на прикладі все ще найвпливовішого з них – книжкового клубу американської телеведучої Опри Вінфрі: започаткований як сегмент у телешоу, клуб після 15 років був перезапущений у форматі «2.0» і продовжує успішно функціонувати майже 30 років. Окрім згаданого Oprah's Book Club серед впливових і тривалих книжкових онлайн клубів можна відзначити проєкти актрис Різ Віверспун та Емми Вотсон – відповідно Reese's Book Club та Our Shared Shelf із сторінками в Instagram та на Goodreads, а також багатьох інших знаментитостей.
Найбільшим українським онлайн-клубом є «Вовчиці» (на честь письменниці Марко Вовчок). Засновниці клубу блогерки Емма Антонюк та Яна Брензей зустрічаються онлайн раз на місяць в форматі трансляції на Youtube каналі «Палає», обговорюють визначену за місяць до цього книгу, глядачі мають можливість коментувати у чаті. Спеціалізовані книжкові медіа неодноразово фіксували в результаті вибору «Вовчиць» так званий «ефект Опри» - вплив популярних та масових книжкових клубів на ринок продажів. Такий ефект відзначали для видань «За лаштунками імперії», «За перекопом є земля» та ін. Інколи, наприклад, у випадку книжкових клубів започаткованих медіа або видавництвами, книгарнями, як от Книжкові клуби книгарні «Сенс», Клуб бібліофагів в Урбані (2021 р., видавництво «Комора», засновниця О. Забужко) зустрічі і обговорення транслюються наживо або оприлюднюються в записі, набуваючи, таким чином, характеру онлайн клубів.
Втім, природі книжкових клубів, у основі яких – спільне читання і обговорення, де для учасників важливою є паритетність висловлювання, більше відповідають камерні групи, з обмеженим колом учасників (в межах 10-15), що забезпечує і психологічний комфорт, і можливість висловитись.
Таким вимогам відповідають невеликі – або товариські книжкові клуби, або інституційні (бібліотечні, клуби видавництв, «іменні» авторські або блогерські). Загалом більшість клубів, що не працюють на широку аудиторію, а основані на зустрічах (онлайн або офлайн – тут серйозні корективи у практики внесли як карантинні обмеження, так і воєнні реалії), обмежують кількість учасників для комфорту зустрічей. Не рідкістю є варіанти платної участі – так працюють, наприклад, книжкові клуби медіа-компанії The Ukrainians або Книжковий клуб «Текстура» та деякі інші.
Отже, книжкові клуби як читацька практика базуються на читацькій потребі рефлексії, висловлювання про прочитане, емоційної співзвучності і комфорту. Загалом на особистому та груповому рівні книжкові клуби виконують функції соціалізації, комунікативну та когнітивну (обмін знаннями, досвідом, вироблення смислів), самовираження та самореалізації та низку інших. Водночас читацькі спільноти і практика книжкових клубів у ній впливає на загальнонаціональні культурні процеси – популяризації книги і читання, підтримки, вивчення і поширення національної культури та світоглядних цінностей. Ці та інші аспекти заслуговують на детальніше вивчення, відтак дослідницька проблема читацьких практик залишається актуальною для подальших напрацювань.

UDC 316.7:[ 379,8]
Yuliia Polovynchak,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4903-5434,
Dr. Sci. (History), Senior Research Associate,
Director of National Legal Library,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: nub@nbuv.gov.ua

BOOK CLUBS AS READING PRACTICE:
EVOLUTION, SPECIES, APPROACHES TO RESEARCH

The study is devoted to book clubs, as one of the modern reading practices. The main types of book clubs are defined and characterized. The main functions of this practice are analyzed. The evolution of book clubs under the influence of social media is emphasized.
Keywords: book clubs, reading practices, social media, book market, book culture.