ІНКЛЮЗИВНИЙ БІБЛІОТЕЧНИЙ ПРОСТІР: НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Тези доповіді

УДК 021.89:338.22(4)

Василенко Ольга Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1235-1452,
кандидатка історичних наук,
директорка Інституту бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vasylenko@nbuv.gov.ua

ІНКЛЮЗИВНИЙ БІБЛІОТЕЧНИЙ ПРОСТІР:
НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ

Розглянуто основні напрями та завдання, визначені в контексті інклюзивної політики України та європейських документів про бібліотечне законодавство та політику в Європі, аргументовано необхідність розроблення концептуальних засад та державної підтримки щодо формування інклюзивного бібліотечного простору.
Ключові слова: інклюзивний простір, інклюзивна бібліотека, безбар’єрний простір, особа з інвалідністю, наукова бібліотека, інклюзивні проєкти.

Реалізація євроінтеграційних прагнень України зумовила низку системних реформ в українському суспільстві, зокрема й у напрямі інклюзивної політики держави, пріоритети якої визначаються загальноцивілізаційними принципами: повага до людської різноманітності, встановлення принципів безпеки та солідарності, що забезпечує захист та повне інтегрування у соціум усіх верств населення. У цьому контексті особливу увагу було приділено захисту прав та суспільній інтеграції особам з інвалідністю.

Значимою подією у цьому зв’язку була ратифікація (2009) Україною Конвенції про права осіб з інвалідністю, метою якої було визначено «заохочення, захист й забезпечення повного й рівного здійснення всіма особами з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод, а також заохочення поважання до притаманної їм гідності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text). По набранню чинності Конвенції (2010) до низки нормативно-правових документів було внесено зміни та поправки в контексті поглиблення соціалізації інвалідів, зокрема можливості «ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина» відповідно до індивідуальних можливостей, а також запобігання будь-якої дискримінації в усіх сферах життєдіяльності. Потому в різних сферах соціально-економічної діяльності реалізовувалися інклюзивні проєкти, спрямовані на залучення до них та участь інвалідів. Так, за підтримки Українського культурного фонду з 2017–2020 рр. було здійснено понад 150 різноаспектних інклюзивних проєктів та культурних ініціатив, спрямованих на розвиток інклюзивності в Україні, які втілювалися у межах програм «Сприяння міжкультурному діалогу та підтримки культурного розмаїття», «Забезпечення дотримання культурних 4 прав: рівного доступу до культурних ресурсів і рівних можливостей для особистісного розвитку та самореалізації для всіх громадян та спільнот, незалежно від культурних, мовних, етнічних, регіональних, соціальних, гендерних та інших особливостей чи розбіжностей»; «Інклюзивне мистецтво»; «Мистецька освіта без обмежень» тощо. Деякі заходи організовувалися й на базі публічних бібліотек.

Цього року (2024) Кабінетом Міністрів України було схвалено Національну стратегію розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року. Однак концептуального документа щодо інклюзивної політики в сфері культури та бібліотечного справи на рівні державного управління поки не маємо, хоча у реаліях воєнного стану це було б доцільно й забезпечило певною мірою законодавчу й фінансову підтримку, міжбібліотечну координацію та методичне забезпечення розвитку інформаційно-ресурсної бази інклюзивного бібліотечного простору (далі ІБП). Або ж виокремити у межах нормативно-методичного документа, спрямованого на адаптацію настанов Ради Європи, задекларованих у «Рекомендації CM/Rec(2023)3 Комітету міністрів державам-членам про бібліотечне законодавство та політику в Європі» (https://eblida.org/wp-content/uploads/2024/07/EBLIDA-Council-of-Europe-Recommendation-Approved-2023-ukr.pdf). У документі наголошується, що бібліотеки повинні сприяти досягненню спільних цілей, визначених у Порядку денного у сфері сталого розвитку ООН на період до 2030 р., а саме: соціальна інтеграція, якісна освіта, мир, справедливість і міцні інституції. У цілому виконання настанов Рекомендацій може підсилити загальноєвропейські зусилля, спрямовані на створення добре поінформованого, інклюзивного і демократичного суспільства.

Розгортання інклюзивної діяльності на сьогодні є важливим завданням для бібліотечно-інформаційної сфери. Війна з рашистськими загарбниками зумовила в українському суспільстві незворотні втрати та збільшення людей з інвалідністю. Тому особливу увагу треба зосередити як на створенні й формуванні інклюзивного бібліотечного простору, так і рекламі можливостей бібліотечно-інформаційних установ щодо участі у процесах соціального відновлення інвалідів війни, забезпечення їхньої соціальної інтеграції та повернення до повноцінного життя, зокрема й професійної діяльності.

Інклюзивний бібліотечний простір наукової бібліотеки визначаємо як структурно-функціональну систему, складники якої забезпечують задоволення інформаційно-знаннєвих потреб різних категорій і груп користувачів, сприяють науково-інформаційній комунікації у професійній і освітній діяльності, надають можливості культурної соціалізації та особистісного саморозвитку.

Публічні бібліотеки територіальних громад залежно від своїх можливостей і фінансової підтримки певною мірою створили чи формують окремі елементи ІБП, залучають інвалідів та ветеранів війни до соціально-культурних заходів, краєзнавчих та волонтерських проєктів, здійснюваних бібліотекою. Від спеціалістів наукових бібліотек інформація такого роду більш скромна, але тут треба враховувати специфічні особливості їх сьогоднішнього функціонування. Проте необхідно зважати, що чимало науковців і аспірантів з початком повномасштабної війни встали у лави українського війська. Точної статистики наразі не маємо, але вже відомо про 147 учених, котрі загинули під час війни (https://novynarnia.com/2024/09/19/ rosiyany-vbyly-147-ukrayinskyh-naukovcziv-za-25-roky/). (Відомостей про поранених і травмованих на сьогодні не оприлюднено). Крім того маємо брати до уваги й потенційних користувачів, які свою мирну професію пов’яжуть з дослідницькою діяльністю та інтелектуальним навантаженням, що потребуватиме задоволення інформаційно-знаннєвих потреб у доступній для користувача формі. І це має забезпечити на якісному рівні наукова бібліотека.

Вже на початковому етапі інклюзивного обслуговування науковій бібліотеці потрібно мати пристрої для читання з екрану, клавіатури зі спеціальними можливостями, персональні комп’ютери, програми для голосового введення, аудіогарнітуру тощо. Бібліотекарі мають володіти асистивними технологіями, що включають різноманітні допоміжні засоби та послуги й призначені для ефективного функціонування та автономність АРМу користувача, що має інвалідність чи інші обмеження по здоров’ю, сприяючи повноцінній реалізації бібліотечно-інформаційних послуг.

Формування ІБП в умовах цифровізації суспільства розглядаємо у контексті адаптації до клієнт-орієнтованої моделі комплексного бібліотечно-інформаційно-обслуговування, базисом його функціонування є нормативно-правове, науково-методичне, матеріально-технічне, програмно-технологічне, фінансове, кадрове забезпечення. Розбудові поліфункціонального ІБП науково-інформаційного середовища значною мірою сприятиме інтеграція ресурсної бази на основі координації роботи наукових бібліотек різних систем і відомств.

UDC 021.89:338.22(4)
Olga Vasylenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1235-1452,
Candidate of Historical Sciences,
Director of Institute,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine (Kyiv, Ukraine)
e-mail: vasylenko@nbuv.gov.ua

INCLUSIVE LIBRARY SPACE:
REGULATORY AND METHODOLOGICAL ENSURE OF FUNCTIONING

The main directions and tasks defined in the context of the inclusive policy of Ukraine and European documents on library legislation and policy in Europe are considered, the need to develop conceptual foundations and state support for the formation of an inclusive library space is argued.
Keywords: inclusive space, inclusive library, barrier-free space, disabled person, scientific library, inclusive projects.