ФРАНЦ КАФКА. СЛОВА, ЯКИХ ВІН НІКОЛИ НЕ ГОВОРИВ

ЗаявникФілімончук Леся Олександрівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідКруглий стіл. Рецепція творчості Франца Кафки у бібліотечних зібраннях (до 100-річчя від дня смерті)
Назва доповідіФРАНЦ КАФКА. СЛОВА, ЯКИХ ВІН НІКОЛИ НЕ ГОВОРИВ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 821.112.2.09 (436)Кафка
Філімончук Леся Олександрівна,
ORCID https://orcid.org/0009-0006-9436-4308,
молодша наукова співробітниця,
відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: filimonchuk@nbuv.gov.ua

ФРАНЦ КАФКА. СЛОВА, ЯКИХ ВІН НІКОЛИ НЕ ГОВОРИВ

Розглянуто напрацювання сучасних європейських дослідників творчості Франца Кафки, основну увагу сфокусовано на феномені виникнення та розповсюдження псевдоцитат, приписуваних письменнику. Франц Кафка належить до тих особистостей, яких дуже часто цитують неправильно, або приписують їм слова, яких вони ніколи не говорили. Значна кількість популярних цитат, приписуваних Кафці стала відома з книги Густава Яноуха «Бесіди з Кафкою», що вийшла з друку в 1951 р. і розглядається низкою дослідників творчості письменника як недостовірне джерело.
Ключові слова: Франц Кафка, Густав Яноух, «Бесіди з Кафкою», псевдоцитати
Сьогодні Кафку читають у всьому світі. Його твори читають в рамках шкільних та університетських програм з літератури в різних країнах. Широко відомим Кафка став у 50-70-ті роки ХХ ст. Творчий спадок письменника складається з 10 об'ємних томів. Окрім романів, новел, притч, афоризмів до них належать «Щоденники 1910–1923», «Листи 1902–1924», «Листи до Мілени», «Листи до Феліції». За кількістю видань і праць про нього, Кафка став одним із найпопулярніших письменників у світі. Публікацій про нього надто багато, щоб порахувати, і важко встежити за посібниками з тлумачення його творчості для викладачів і студентів, які постійно перевидаються в нових варіантах.
У вибраному колі класичних письменників Кафка займає дивовижне становище. З одного боку, він розглядається як особливо складний, глибокий, часто загадковий автор. З іншого боку, однак, жоден інший автор 20-го століття не заінтригував і не надихнув стільки творчих людей, не тільки в царині літератури, але й художників, режисерів, композиторів, акторів.
Оповідання та романи Кафки стали частиною канону світової літератури, ними надихаються митці, письменники посилаються на Кафку у своїх романах і вважають його одним із найважливіших сучасних авторів 20-го століття. Так, колумбійський письменник та лауреат Нобелівської премії Габріель Гарсіа Маркес навіть сказав, що саме читання роману Кафки «Перевтілення» надихнуло його на написання власних книг.
Українською мовою твори видатного австрійського письменника вперше вийшли окремим виданням у перекладі Івана Кошелівця 1989 р. у Мюнхені у видавництві «Сучасність» та були перевидані в Україні як своєрідна пам’ятка українського перекладу. Переклади творів Кафки здійснювали такі знані майстри перекладу, як Євген Попович, Олекса Логвиненко, Петро Таращук, Юрко Прохасько, Наталка Сняданко та ін. Життя та творчість празького автора протягом десятиліть займали багатьох літературознавців. Так, в Україні одним з кращих дослідників творчості Франца Кафки був видатний літературознавець академік Дмитро Затонський.
Багато висловлювань з творів Кафки були розібрані на цитати, або перетворилися на афоризми. А деякі набули настільки лякаючої актуальності, що, побачивши їх поза контекстом, можна припустити, що вони написані зараз. Та разом з цим Франц Кафка належить до тих особистостей, яких дуже часто цитують неправильно, або навіть приписують йому слова, яких він ніколи не говорив. Австрійський літературознавець Джеральд Крігофер (Gerald Krieghofer) з 2014 року веде блог, у якому викриває псевдоцитати, які нібито належать відомим людям (https://falschzitate.blogspot.com). Він зазначає, що майже кожна відома людина приваблює прихильників, які намагаються заробити на його славі. Так було з Францом Кафкою та Густавом Яноухом (Gustav Janouch), який опублікував в 1951 році книгу «Бесіди з Кафкою» (Gustav Janouch: Gespräche mit Kafka. Anmerkungen und Erläuterungen Alma Urs. S. Fischer, Frankfurt am Main: 1951). «Багато популярних цитат Кафки відомі саме з цієї книги, але Яноух придумав їх лише через 20 років після смерті Кафки», – зазначає Крігофер. Більше того, Яноух ніколи не вів щоденника цих розмов, що спонукало дослідників засумніватися в їхній достовірності. Але псевдоцитати Кафки продовжують з’являтися і в сьогоденні. Як приклад наведемо одну відому цитату нібито Кафки: «Усі розмови марні, якщо немає довіри» (“Alles Reden ist sinnlos, wenn das Vertrauenfehlt”). Ця приписувана Францу Кафці цитата з’являється лише через 70 років після смерті письменника, який помер у 1924 році, і її неможливо знайти в його листах і творах. Цю цитату, очевидно, вперше нав’язали Францу Кафці в травні 2001 року на річних зборах однієї з політичних партій Німеччини, цитата послужила девізом цих щорічних загальних зборів. Буквально через місяць цей афоризм нібито Франца Кафки був процитований на стоматологічній конференції, а через десятиліття він вже був поширений в німецьких газетах і книгах, навіть у підручниках. Популяризації псевдоцитати, безперечно, сприяло те, що вона була включена до багатьох інтернет-добірок цитат. Або, наприклад, Кафка начебто знайшов дуже ясні слова для характеристики політичних партій: «Ідіот є ідіот. Два ідіоти – це два ідіоти. Десять тисяч ідіотів становлять політичну партію» («Ein Idiot ist ein Idiot. Zwei Idioten sind zwei Idioten. Zehntausend Idioten sind eine politische Partei»). Але чи справді ця цитата належить Кафці? Це твердження неможливо знайти ні в текстах, доступних у цифровому форматі, ні в друкованих виданнях творів Кафки. Згідно з дослідженням Крігофера, це твердження, ймовірно, належить італійському гумористу на ім'я Лео Ланганезі. На початок 2000-х цитата вперше була приписана Кафці у сатиричній статті, решту взяв на себе Інтернет, і сьогодні цитата про ідіотів, яку створив не Кафка, циркулює різними мовами по всьому світі та є дуже популярною. Біограф Кафки Райнер Стах (Reiner Stach) також зазначає: "Звичайно, ця цитата не належить Кафці. Він ніколи не робив жодних коментарів щодо когось подібним чином». Професор Харальд Ноймайєр (Harald Neumeyer) із Університету Ерлангена - Нюрнберга, який досліджує творчість Кафки, запевняє, що ніколи не зустрічав цю цитату в жодному з текстів Кафки, які він читав. Крім того, на його думку, цей вислів не відповідає його виразу, «бо відсутній момент перетворення на парадокс, який справді властивий Кафці». Крім того, такого висловлювання про ідіотів та політичні партії та інших хибних цитат нібито Кафки не знайти в творчому надбанні письменника. Цитату легко викрити як неправдиву, якщо її приписують людині, яка ще не народилася на момент першої появи цитати. Справи стають складнішими, коли йдеться про вигадані цитати з літературних творів і саме тут допомагають бібліотеки, зазначає Крігофер. Збереглися численні фрагменти текстів, листів (восени 2024 р. у видавництві “Fisher” вийде довгоочікуваний останній том листів Кафки) та щоденників, які є ключем для більш глибокого розуміння творів Кафки. Листи та щоденники були оцифровані, і їх можна знайти на веб-сайті Віденського університету та Національної бібліотеки Ізраїлю. Національна бібліотека Ізраїлю оцифрувала рукописи, особисті листи, малюнки письменника, які протягом багатьох років були недоступні для громадськості та надала безкоштовний і відкритий доступ до них для науковців та мільйонів прихильників Кафки по всьому світу.

UDC 821.112.2.09 (436)Кафка
Lesia Filimonchuk,
ORCID https://orcid.org/0009-0006-9436-4308,
Junior Researcher,
Department of International Information and Foreign Relations,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: : filimonchuk@nbuv.gov.ua

FRANZ KAFKA. WORDS HE NEVER SAID

The works by modern European researchers of Franz Kafka's literary heritage are considered, the main attention is focused on the phenomenon of the emergence and distribution of pseudo-quotes attributed to the writer. Franz Kafka is one of those personalities who are very often misquoted or credited with words they never said. A significant number of popular quotes attributed to Kafka became known from the book "Conversations with Kafka" by Gustav Janouch published in 1951 and considered by a number of researchers of the writer's literary heritage as an unreliable source.
Keywords: Franz Kafka, Gustav Janouch, "Conversations with Kafka", pseudo-quotes