ШЛЯХИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ФРАНЦА КАФКИ В УКРАЇНІ

Тези доповіді

УДК 821.112.2.09(436+477)

Мегела Іван Петрович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1315-6472,
доктор філологічних наук, професор,
науковий керівник Австрійської біббліотеки,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: imegela@ukr.net

ШЛЯХИ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ФРАНЦА КАФКИ В УКРАЇНІ

Розглянуто питання вивчення творчості Франца Кафки від перших публікацій Д. В. Затонського до нинішнього часу. Доведено, що її засвоєння відбувалося різними шляхами (професійні наукові публікації, навчально-методичні розробки окремих творів за шкільною програмою, есеїстичні інтерпретації). Висвітлено основні принципи і підходи у її вивченні: культурологічний, компаративний, міфопоетичний. Доведено, що вивчення творчості Кафки в Україні відбувалося різними шляхами залежно від чинників та обставин суспільно-політичного і культурно-освітнього життя, розробки вузівських і шкільних навчальних програм. Зроблено висновок, що в Україні ведеться систематичне різнопланове вивчення творчості Франца Кафки, яке базується на широкій науково-теоретичній і навчально-методичній основі.
Ключові слова: творчість Кафки, принципи і підходи, міфопоетика, компаративістика, час і простір, навчально-методичне забезпечення.

Вивчення творчості Франца Кафка в Україні тісно пов’язане з ім’ям Д. В. Затонського – видатного літературознавця, фундатора українського кафкознавства. Статті вченого 1963 і 1983 рр. у журналі «Всесвіт» відкрили вітчизняному читачеві дивовижний світ празького генія, творчість якого всіляко замовчувалася в СРСР. Революціонізуючу роль в оновленні методології радянського літературознавства виконувала книга вченого «Франц Кафка та проблеми модернізму» (1965), його грунтовні передмови до українських перекладів творів Кафки. Праці вченого стали підмурівком науково-теоретичної бази для всеосяжного вивчення творчості Кафки, в них були визначені головні вектори її подальшого дослідження. Під керівництвом Д. Затонського відбувалася підготовка молодих талановитих кафкознавців. Значний внесок вченого в розробку методологічних засад шкільного предмета «Зарубіжна література», у створенні підручників, хрестоматій, посібників.
Новий підхід у вивченні творчості Кафки, відмінний від традиційних прийомів канонізації в дусі історико-літературних досліджень, продемонструвала Є. Волощук у своїй дисертації «Людина і світ у творчості Франца Кафки» (1994). Молода тоді дослідниця залучила цілий комплекс теоретико-методологічних підходів (семантичний, наратологічний, метасемантики, архетипної семантики) і запропонувала власне бачення художньої своєрідності творчої спадщини письменника. Вперше у вітчизняному літературознавстві висвітленні фундаментальні категорії, «універсальні істини» проблематики «людина і світ», принципи творення естетичної реальності, відношення реального та ірреального, «правди життя» і «правди свідомості», особливостей міфологічного письма.

Після набуття Україною незалежності дослідження австрійської літератури, творчості Франца Кафки, зокрема, отримало ширше поле обсервації і вийшло на новий рівень. Прикметна риса досліджень в царині кафкознавства – методологічний плюралізм. Це – міфопоетичний підхід, осмислення літературної творчості з точки зору наявності в ньому функцій міфологічних і фольклорних образів, ситуацій, мотивів; культурологічний принцип – вивчення творчості в контексті категорій культури доби свого розвитку, інтертекстуальне вивчення художніх творів при акцентуванні зв’язків і взаємодії з текстами різних літератур і відповідно до історичних умов.

З’явилися грунтовні монографії Петра Рихла («Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст», 2005), Євгенії Волощук («Чарівна флейта модерну. Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури ХХ ст.. у ліриці Р. М. Рільке, прозі Т. Манна, драматургії М. Фріша», 2008), Івана Зимомрі («Австрійська мала проза ХХ ст. Художня світобудова», 2011), в яких висвітлені широкі блоки проблем: контекст творчості Кафки, ідентичність у художньому просторі, художня світобудова малої прози Кафки. Серед публікацій варто відзначити: «До питання часу у модерністському романі першої третини ХХ століття» Богдани Романцової (Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки, 2017), «Теорія можливих світів у художньому просторі новели Ф. Кафки "Перевтілення"» Наталії Миколайчук, Studia Methodologica, 2014), «Франц Кафка: психологічні особливості творчості письменника» Оксани Самощук (Psychological journal, 2020), «Імагологічні мотиви роману Франца Кафки «Замок» Івана Братуся (АРТ-платФОРМА, 2022). З-поміж більш ранніх – «Особливості створення соціально-історичного зронотопу в романах Ф. Кафки «Процес» і «Замок» Нонни Копистянської (Іноземна філологія, 1997).

Значно поглибили і розширили діапазон обсервації творчості Кафки науково-теоретичні статті українських дослідників, в яких висвітлюються важливі аспекти методології сучасного зарубіжного літературознавства: юдаїзму (Остапенко Л. Чи був Кафка юдейським пророком: контексти та інтерпретації), яка вийшла у 2013 р. у збірнику наукових праць «Література та культура Полісся», серії «Філологічні науки»; герменевтики (Кеба О. Все ясно, але нічого не зрозуміло: феномен герменевтичної поетики Франца Кафки), опублікованої у 2009р.у науковому збірнику «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка у серії «Літературознавство»; французького постструктуралізму (Лозинський В.Франц Кафка та французький постструктуралізм) (Вісник Львівського університету. Серія: Іноземні мови, 2011).

Оригінальним способом інтерпретації творчості Кафки відзначається книга Є. Волощук «Хроника странствий духа: этюды о Франце Кафке» (видавництво Юніверс, 2001) та есе Тимофія Гавриліва «Страхітлива комаха празького ентомолога Франца Кафки» (збірник есеїв «На наш бік», ВНТЛ-Класика, 2015). Праця Є. Волощук – це вільний політ думки, асоціативний зв’язок міркувань про особливості художнього світу Кафки, поетику окремих його творів. Есе Т. Гавриліва – поетикально-інтелектуальна гра між автором і читачем, що визначає рух думки від окремих артефактів до узагальнень, парадоксальних, оригінальних розмірковувань про феномен творчості Франца Кафки.

Вдалим поєднанням високої професійності з доступністю викладу при вивченні творчості Кафки вирізняються тексти, опубліковані в періодичному виданні «Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання». Журнал був створений з ініціативи Д. Затонського і він же очолив міжнародну редколегію. Журнал видавав Центр германістики при відділі світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (до 2005 року – Незалежний центр наукових досліджень зарубіжної літератури при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка), і вважався одним із найавторитетніших літературознавчих видань в Україні. Три випуски «Вікна у світ» присвячені австрійській літературі: в них опубліковані такі засадничі тексти як «Що таке австрійська словесність? «Німецьке й австрійське», «Дискурс австрійської літератури в сучасній германістиці», літературний портрет Франца Кафки, аналіз художньої реальності притчі Ф. Кафки «Залізничні пасажири», систему уроків за новелою «Перевтілення» та щоденниками письменника. Саме тут вперше була опублікована «Хроника странствий духа: этюды о творчестве Кафки» Є. Волощук.

Із затвердженням шкільної програми «Зарубіжна література» в 1991 р. постала гостра потреба у підготовці вчителів-зарубіжників, науково-методичних розробок з вивчення творчості Кафки. Публікації у фахових журналах «Зарубіжна література в школах України», «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» демонструють кваліфіковане поєднання історико-літературних матеріалів з практикою викладання предмету та обміном педагогічним досвідом методистів-ентузіастів.

Суттєвий аспект опублікованих тут матеріалів – компаративне зіставлення творчості Ф. Кафки з художніми системами Г. Маркеса, Т. Манна, творами українських письменників В. Стефаника, М. Хвильового, В. Стуса, зокрема, в плані трагізму світобачення, духовного перетворення людини і т. п.

Ефективним і плідним виявився підхід в адаптації здобутків зарубіжного та вітчизняного літературознавства до практики вивчення творів Франца Кафки у школі за програмою стандартного і профільного рівнів. Йдеться про серію статей вчителів-методистів на тему «Життя і творчий шлях Франца Кафки. Новела «Перевтілення», що оприявлені в рамках курсу «Практичні прийоми формування нестандартного мислення». Ці матеріали сприяють поглибленню і систематизації знання учнів про долю Ф. Кафки, з’ясуванню біографічного підґрунтя творчості письменника, розкриттю причин трагічного світосприйняття; допомагають учням зрозуміти особливості метафоричного світобачення, роль образів-символів у його створенні; розвивають навички аналізу літературного твору і вміння висловлювати та аргументувати власні думки.

Особливої популярності на сучасному етапі у застосунку до вивчення творчості Франца Кафки набули шкільні підручники, хрестоматії, посібники, вузівські історії зарубіжної літератури ХХ ст, з окремими розділами про життя і творчість Кафки, в яких висвітлюються їх зв’язок із загальними ідейно-естетичними шуканнями письменників першої половини ХХ ст.

Вивчення творчості Франца Кафки не припиняється і в умовах війни з Росією, відбувається реформування вузівських і шкільних програм. Створюються кваліфікаційні роботи, проводиться Всеукраїнський конкурс захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії. Все це дає підстави сподіватися на поповнення дослідників творчості Кафки і на появу нових публікацій з сучасним прочитанням творів видатного австрійського письменника.

UDC 821.112.2.09(436+477)
Iwan Megela,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1315-6472,
Doctor of Philological Sciences, Professor,
Research curator of the Austrian Library at the
V. I. Vеrnadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: imegela@ukr.net

THE WAYS OF STUDYING THE WORKS OF FRANZ KAFKA IN UKRAINE

The theses deal with the study of Franz Kafka's works from the first publications of D.V. Zatonsky to the present time. It is proved that its assimilation took place in different ways (professional scientific publications, educational and methodological developments of individual works in the school curriculum, essayistic interpretations). The main principles and approaches to its study are highlighted: cultural, comparative, mythopoetic. It is proved that the study of Kafka's works in Ukraine took place in different ways depending on the factors and circumstances of socio-political, cultural and educational life, the development of university and school curricula. It is concluded that in Ukraine there is a systematic and diverse study of Franz Kafka's works, which is based on a broad scientific, theoretical and educational and methodological basis.
Keywords: works of Kafka, principles and approaches, mythopoetics, comparative studies, time and space, teaching and methodological support.