РІДКІСНЕ ВИДАННЯ – ПАЛЕОТИП «TESTAMENTUM NOVUM» (ЛІОН, 1545) ІЗ КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ КНИГИ І ДРУКАРСТВА УКРАЇНИ: ОЦИФРУВАННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ПЕРЕАТРИБУЦІЯ

ЗаявникБочковська Валентина Григорівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідСекція 9. Українське книговидання ХVІ–ХІХ ст. в європейському контексті: 450 років сталої традиції «духовні зерна по світу розсівати»
Назва доповідіРІДКІСНЕ ВИДАННЯ – ПАЛЕОТИП «TESTAMENTUM NOVUM» (ЛІОН, 1545) ІЗ КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ КНИГИ І ДРУКАРСТВА УКРАЇНИ: ОЦИФРУВАННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ПЕРЕАТРИБУЦІЯ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

У публікації розглянуто проблему переатрибуції експонатів колекції Музею книги і друкарства України в рамках проєкту «Віртуальний портал Музею книги і друкарства України» на прикладі дослідження рідкісного видання «Testamenti Novi editio vulgata», надрукованого в Ліоні в 1545 р. В результаті проведеної наукової роботи уточнено основні вихідні дані, здійснений кодикологічний опис, уведено в науковий обіг невідоме в бібліографії видання.
Ключові слова: палеотип, Testamentum Novum, переатрибуція, невідоме видання, Музей книги і друкарства України, Бальтазар Арнуле, Ґійом Руйє, Антуан Константан.

В колекції Музею книги і друкарства України зберігається понад 600 стародруків, які презентують не лише вітчизняне, але і європейське друкарство. Збірка формувалася впродовж 50-ти років із часу заснування музею в 1972 р., на сьогодні більшість описів інформаційно застарілі, а деякі видання потребують переатрибуції, глибокого наукового дослідження та введення в науковий обіг. Ця мета була визначена нами як одна з основних під час реалізації проєкту «Віртуальний портал Музею книги і друкарства України» у 2023 р., під час якого було оцифровано 124 видання з музейної колекції манускриптів і стародруків, складено каталог цих видань із новими детальними описами.
У цій доповіді ми зосередимо свою увагу на одному рідкісному виданні з музейної колекції, а саме: палеотипі «Testamenti Novi editio vulgata», надрукованому у Ліоні в 1545 р., його переатрибуції та дослідженні. Наукова експертиза книги-експонату ґрунтується на первинних музейних інвентарних документах, вивченні примірника de visu та зарубіжній бібліографії, присвяченій його видавцям Бальтазару Арнуле, Антуану Константану та Ґійому Руйє.
Книга надійшла до музейної колекції у 2002 р. як подарунок від С. Мадяра. Основні вихідні дані, внесені до наукового паспорта, зафіксували, що її було видано в 1545 р. у місті Лейден (Нідерланди) в друкарні Бальтазара Арнуле. Проте цей опис експонату містить суттєву помилку, адже місцем видання книги є французьке місто Ліон (Lugduni). У процесі дослідження була здійснена переатрибуція та з’ясовано, що книга надрукована на замовлення Ґійома Руйє та Антуана Константана у друкарні Бальтазара Арнуле.
Таким чином, новий опис книги виглядає так: Назва книги: [Biblia]. Testamenti Novi editio vulgata. Титул: Lugduni: Apud Gulielmum Rouilium, 1545. Колофон: Excudebat Balthazar Arnoullet impensis Honestissimorum virorum Guilielmi Rouili & Antonij Constantini (перед покажчиком).
Вірогідно це перше видання книги. Вона надрукована у мініатюрному форматі – 12° (розміри 12,5 x 8 см). Її склад: Євангелія, Діяння Апостолів, Апокліпсис, покажчики. Мова латинська. Кодикологічний опис книги: 1–178, 145, 180–480; 1–316 с. (Послання Павла); [1–18] c. Колонтитули без прикрас. Пагінація у верхніх кутах. Примірник повний.
На багатьох аркушах примірника містяться примітки коричневим чорнилом. На верхньому форзаці є записи кількома почерками, які стосуються датування книги: 1773-1545=228; 1819-1545=274; 1838-1545=293.
Книга походить із колекції відомого книгознавця, професора Григорія Коляди. На нижньому форзаці читається його запис: «24/V.32 Київ на Сінній площі у малоінтелігентної жінки з «бывших» заплатив 10 (десять) крб.». Підпис Г. Коляди. Цей запис теж знаковий, оскільки маркує попередню власницю – з «бывших», однак хто вона – питання, на яке у нас поки що немає відповіді.
Оправа книги суцільношкіряна, кришки картонні. Нижній форзац із пергаменту з друкованим текстом. Корінець напівзакруглений, частково пошкоджений. На верхній та нижній кришках блінтове орнаментальне тиснення. Інвентарний номер: CД-668.
На титульному аркуші видання розміщена друкарська марка Ґійома Руйє із сюжетом тріумфуючого орла на вершині земної кулі на постаменті, який оточений зміями з переплетеними хвостами. Книга цікаво проілюстрована 96 текстовими сюжетними гравюрами-дереворитами, деякі з яких повторюються. Імена художників-ілюстраторів невідомі, проте, поза сумнівом, рівень виконання гравюр надзвичайно високий.
Упродовж XVI ст. Ліон став важливим центром видання ілюстрованих книг. Місцеві художники та гравери перебували під впливом творчості видатного художника Ганса Гольбейна (бл. 1497–1543), який часто надсилав свої дереворити з Базеля до Ліона. У 1550 р. Бальтазар Арнуле надрукував Біблію, проілюстровану 85 гравюрами, підготовленими Гансом Гольбейном, 77 гравюр були вирізані П’єром Ваза та П’єром Есріхом. Г. Гольбейн також підготував 151 гравюру-дереворит для видання казок Езопа, надрукованих Б. Арнуле в 1554 р.
Варто навести короткі відомості про видавців. Бальтазар Арнуле (Balthazar Arnoullet; бл. 1517 – бл. 1556) – книготорговець, друкар у Ліоні та Відні. Був зятем представника відомого роду ліонських видавців Жана Барбу (Jean Barbou; бл. 1489–1543), у друкарні якого працював із приблизно 1537 р. Свою першу книгу надрукував у 1542 р., останню – у 1555 р., загалом 149 назв. 10 лютого 1549 р. отримав привілей від короля та надрукував книгу під назвою «Історія та опис усіх тварин». Серед його видань – 58 юридичних книг, зокрема стандартний підручник римського права. Надрукував також 27 релігійних видань, серед яких і чудову французьку Біблію – La Sainte Bible.
Ґійом Руйє (Guillaume Rouillé; бл. 1518–1589) – один із найвидатніших книготорговців, друкарів, гуманістів у Ліоні у XVI ст. Навчався у Венеції, працював у Парижі та Ліоні. Був міським радником у Ліоні в 1569, 1574 та 1578 рр. Мав продуктивну кар’єру, надрукував за 45 років своєї діяльності понад 830 видань, серед них праці з історії, поезії, медицини, багато видань ілюстрованих. Автор численних послань і книг-присвят, а також «Promptuaire des médailles» (1553), виданого французькою, латинською та італійською мовами. Винайшов формат кишенькової книжки під назвою «sextodecimo». Використовував лише римські шрифти, серед них курсив, розроблений Альдом Мануцієм. Його друкарську справу продовжували спадкоємці в XVII ст.
Про Антуана Константана (Antoine Constantin) відомостей небагато. Був видавцем і книготорговцем, працював у Ліоні з 1541 по 1549 рр. Співпрацював із Ґійомом Руйє.
У процесі дослідження ліонського видання Нового Завіту було здійснено пошук у музейних і бібліотечних колекціях світу, пошук каталогів продукції вищеназваних видавців. Ми не знайшли цю книгу в жодній збірці світу. Видання відсутнє у бібліографії та у вивчених нами колекціях європейських стародруків. Наявна лише інформація про ліонське видання Бальтазара Арнуле 1545 р. французькою мовою «Le novveau Testament de nostre Seigneur Jesus Christ, en françoys» (можна переглянути за посиланням https://colonialart.org/artworks/5122a, також представлене у books.google).
Питання, на яке нам ще не вдалося знайти відповідь – це встановлення персоналій гравера та художників, за творами яких були вирізані гравюри. Тож, така розвідка ще попереду.
Отже, питання дослідження та переатрибуції для музейних колекцій є завжди актуальним, як у представленому випадку з переатрибуцією видання з колекції Музею книги і друкарства України. Поступ книгознавчої науки, особливо у контексті тренду оцифрування колекцій, застосування нових методів дослідження рукописних книг і стародруків, появи нових фактів і досліджень дозволяє більш глибоко та об’єктивно презентувати давню книжкову спадщину. Оприлюднення таких досліджень дозволяє заповнити лакуни в міжнародній книгознавчій науці. Наразі науковці Музею книги і друкарства України продовжують проєкт «Віртуальний портал МКДУ» з метою оцифрування усієї колекції стародруків і рукописних книг і створення електронної книги – каталогу стародруків і манускриптів музейної колекції з наданням вільного публічного доступу до результатів проєкту.

UDC 094:27-23](44-82)"1545":069.8(477.411-81)
Valentyna Bochkovska,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0003-3073-2918,
PhD History, Director of Museum,
Museum of Book and Printing of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
valentbook@gmail.com
RARE EDITION OF PALEOTYPE
TESTAMENTUM NOVUM (LYON, 1545) FROM THE COLLECTION OF THE MUSEUM OF BOOKS AND PRINTING OF UKRAINE: DIGITIZATION, RESEARCH, REATTRIBUTION
The publication examines the problem of reattribution of the exhibits of the collection of the Museum of Book and Printing of Ukraine within the framework of the project «Virtual portal of the Museum of Books and Printing of Ukraine» on the example of the study of the rare edition Testamenti Novi editio vulgata printed in Lyon in 1545. As a result of the scientific work carried out the main source data were clarified, a codicological description was carried out, a publication unknown in the bibliography was put into scientific circulation.
Keywords: paleotype, Testamentum Novum, reattribution, unknown edition, Museum of Museum of Book and Printing of Ukraine, Balthazar Arnoullet, Guillaume Rouillé, Antoine Constantin.