ПОЕЗІЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В МУЗИЦІ ЯК ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Тези доповіді

УДК 821.161.2(09)Шевченко Т.(043.2)

Коляда Юлія Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-5589-8976,
викладачка хорового диригування,
Комунальний заклад вищої освіти,
Луцький педагогічний коледж Волинської обласної ради,
Луцьк, Україна
e-mail: julia-julichka@ukr.net

ПОЕЗІЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В МУЗИЦІ ЯК ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Підкреслено актуальність поезії митця в умовах сьогодення. Відзначено, що літературна спадщина Т. Шевченка продовжує жити у серцях українських митців, оскільки висвітлює національні інтереси суспільства, його біль, прагнення та сподівання.
Ключові слова: поезія, мова, вірш, композитор, виконавець, кантата, творчість.

Одним із факторів ідентичності української нації є знання своєї культури, історії, літератури та музики, адже життя і розвиток народу залежить від збереження і передачі цієї ідентичності, яка в першу чергу здійснюється через мову та дає шанс на життя наступним поколінням.

Постать Тараса Шевченка займає одне з найпочесніших місць в українській культурі. Його можна назвати поетом різних епох, поетом спадщина якого знайшла своє місце та призначення у різних суспільно-політичних колах та в різні періоди історичного розвитку України.

Поетична спадщина Тараса Григоровича Шевченка покладена на музику українськими та зарубіжними композиторами, займає чільне місце в українському музичному мистецтві.

До поезій Кобзаря композитори як професіонали, так й аматори почали звертатися з 1857 року. Численні твори на слова та за мотивами поезій Т. Шевченка написали: Микола Маркевич, Микола Лисенко, Микола Аркас, Данило Крижанівський, Гордій Гладкий, Кирило Стеценко, Яків Степовий, Владислав Заремба, Станіслав Людкевич, Михайло Вербицький, Анатолій Вахнянин, Остап Нижанківський, Денис Січинський, Генрих Топольницький, Філарет Колесса, Василь Барвінський, Костянтин Данькевич, Анатолій Кос-Анатольський, Михайло Вериківський, Євген Козак, Юлій Мейтус, Левко Ревуцький, Віктор Іконник, Георгій Майборода, Борис Лятошинський, Ігор Шамо, Левко Колодуб, Жанна Колодуб, та багато інших.
Однією з найпоширеніших поезій митця, яку поклали на музику як українські так і зарубіжні композитори, є «Заповіт» – близько 150-ти обробок мелодії Г. Гладкого та оригінальні твори. Першими інтерпретували «Заповіт» М. Лисенко та М. Вербицький. Обидві версії написані 1868 року і присвячені сьомій річниці від дня смерті Т. Шевченка. Вперше виконані були того ж 1868 року, в день вшанування пам’яті поета, що влаштувало Львівське товариство «Просвіта».

Сьогодні, у часи російської агресії проти України, лейтмотивом боротьби українського народу з ворогом стали слова з поеми «Кавказ»: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!». Поема була написана 1845 року в Переяславі. Твір міг бути втрачений, однак завдяки членам Кирило-Мефодіївського братства (зокрема родині С. Гулака-Артемовського), його передали Адаму Міцкевичу. За сприяння А. Міцкевича поему було опубліковано у лейпцизькому виданні «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки» 1859 року. Першим текст поеми поклав на музику український композитор та музикознавець Станіслав Людкевич. Митець глибоко перейнявся творчістю Кобзаря ще в юнацькі роки, під час навчання в гімназії. Він однин з перших музикознавців, хто сформулював вимоги щодо музичної інтерпретації поезії Т. Шевченка, а за кантати «Кавказ» та «Заповіт» С. Людкевич отримав Державну премію ім. Тараса Шевченка. Уривки з поеми «Кавказ» також використали композитори Валентин Сильвестров, В. Кухарєв та інші.

Український композитор-сучасник Євген Станкович 2014 року до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка написав ораторію «Страсті за Тарасом» – масштабна вокально-симфонічна композиція, зміст якої пронизаний глибоким символізмом. Лібрето до твору створив Василь Вовкун, використавши тексти Т. Шевченка у яких розкривається драма дегуманізації суспільного життя, зображено концепцію творчості Т. Шевченка та розкривається зв'язок поколінь через уривки з творів: «Марія», «Пророк», «Минають дні…», «Кавказ», «Чого мені тяжко», «Єретик», «Садок вишневий…» та ще один «заповіт» митця «І мертвим, і живим, і ненародженим…».

В умовах сьогодення до творчості Кобзаря продовжують звертатися українські сучасні митці, представники як академічного так й естрадного музичного мистецтва, позаяк його слово не втрачає своєї актуальності.

Творчість Тараса Шевченка надихає українських композиторів та виконавців, дає їм наснагу та спонукає до активної творчої діяльності. Серед митців-сучасників, яких надихає Шевченкова поезія до написання музичних творів, Валентин Сильвестров, Євген Станкович, Леся Дичко, Віктор Степурко, Богдана Фроляк, Богдан Кривопуст, Віктор Камінський, Антон Кармазін, Ігор Пелих, Артем Пивоваров, Павло Табаков, Григорій Міняйло, Віктор Тиможинський, Олена Карпенко, Ірина Волкова та інші.
Твори українських композиторів на вірші Т. Шевченка стали складовою репертуарного матеріалу академічних та народних хорових колективів, дуетів, ансамблів, які функціонують в різних регіонах України. Поетичне слово Кобзаря користується популярністю і в сучасному естрадному мистецтві. Пісні на його вірші виконують, Оксана Муха, гурт «Піккардійська терція», харківський гурт «Бандурбенд», гурт «Тартак», рок-гурт «Кому Вниз» та інші.
Видатний композитор-сучасник Валентин Сильвестров, свого часу зазначив, що назва Шевченкової збірки «Кобзар» не може асоціюватися з образом старого сліпця, який ходив з хлопчиком і грав на кобзі чи бандурі. Він порівнює поета зі співцем-псалмоспівцем. На думку В. Сильвестрова, вірші Т. Шевченка – це наші національні, українські псалми.

Отже, патріотичне слово Кобзаря втілене в музичних творах продовжує підіймати дух національної свідомості українців, надихає на боротьбу, виховує любов до рідної землі та дарує надію на сімꞌю велику, вольну, нову.

UDC 821.161.2(09)Шевченко Т.(043.2)
К 64

Yuliia Koliada,
ORSID https://orcid.org/0000-0002-5589-8976,
lecturer of choral conducting of The Municipal Higher Educational Institution,
Lutsk Pedagogical College» of the Volyn Regional Council,
Lutsk, Ukraine
e-mail: julia-julichka@ukr.net