Превентивні заходи з метою відновлення документів із ознаками глибокого старіння

Тези доповіді

УДК 025.7/9:[025.171:005.922.72

Волосатих Людмила Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-9862-8626,
молодший науковий співробітник,
відділ наукових технологій збереження фондів
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: volluda7@gmail.com

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ З МЕТОЮ ВІДНОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ІЗ ОЗНАКАМИ ГЛИБОКОГО СТАРІННЯ

Розглянуто питання зберігання рукописних документів в умовах бібліотеки. Проаналізовано фактори ризику, що впливають на фізичний стан рукописів та шляхи їх потенційного усунення. Надано рекомендації щодо покращення збереження особливо цінних документів.
Ключові слова: рукописні документи, збереження, стабілізація, відновлення, обстеження.

Проблема збереження культурного надбання відноситься до категорії постійних та вимагає прикладного вирішення. На практиці проблема найчастіше зводиться до необхідності стабілізувати або навіть покращити фізичний стан книжкових документів за умови існування природної тенденції до старіння та деградації матеріалів, з яких виготовлено книгу. Традиційно робота із забезпечення збереження зосереджується на оригіналах документів. Шляхи розв’язування цієї універсальної проблеми у кожної бібліотечної установі є індивідуальними, зважаючи на специфіку своїх конкретних фондів та власні кадрові, технічні й фінансові можливості.
Найбільш важливими складовими наукового об’єкта Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) є рукописи, стародруковані книги, особливо цінні та рідкісні видання, історичні колекції тощо. Тому у НБУВ упродовж багатьох років у рамках виконання наукових тем діє комплексна програма екологічного моніторингу приміщень та фондів для практичного впровадження технології масової стабілізації матеріальної основи документів. Одним з важливих аспектів цієї програми є науково-прикладні обстеження фактичного фізичного стану бібліотечних фондів. Перевірка фізичного стану документів є складовою контрольно-профілактичних заходів, передбачених чинним стандартом з консервації документів (ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги. ГОСТ 7.50:2002 IDT).
Існують різні підходи до огляду фондів, проте в усіх випадках їх узагальнюючою рисою є обґрунтований аналіз фактичного стану документів, враховуючи їх матеріалознавчі характеристики і вплив на останні факторів навколишнього середовища. Саме такий аналіз покладено в основу розроблених у НБУВ комплексних методик обстеження фактичного фізичного стану бібліотечних фондів загалом і окремих примірників зокрема. Ці обстеження передбачають проведення візуального огляду з метою виявлення наявності механічних пошкоджень, мікологічного та ентомологічного ураження, а також дослідження контактним способом структурних та хімічних властивостей матеріальної основи документів (визначення кислотності та вологості паперу книжкових блоків, елементів палітурок тощо). Результати цих комплексних обстежень використовуються для розробки та впровадження консерваційних заходів та стабілізаційних технологічних операцій з забезпечення всебічної надійності та сталості фізичного стану кожного документа. На їх основі можна зробити висновки щодо відповідності режимів зберігання фондів нормативним вимогам у сховищах, вони мають вирішальне значення під час відбору документів на першочергові спеціальні стабілізаційні та відновлювальні заходи.
У рамках виконання наукової теми «Цифрова трансформація системи збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» було проведено науково-прикладне обстеження фактичного фізичного стану неописаних рукописів з фонду № 397 «Зібрання рукописних матеріальних (інвентарних) книг та каталогів ліквідованих бібліотек навчальних закладів та установ» на рівні кожної одиниці зберігання. Ці рукописи — книги реєстрації періодичних видань, каталоги бібліотеки Київської Духовної Академії (КДА), списки нотодруків тощо являють собою великоформатні зшитки, прошиті та запечатані сургучними печатками; датуються періодом XIX–XX cт., декілька примірників — з XVIII ст. Під час візуального огляду виявлено, що рукописи мають вкрай ослаблену матеріальну основу зі значним мікологічним ураженням. За зовнішнім виглядом можна припустити, що раніше вони неодноразово перебували у несприятливих екологічних умовах та зазнавали впливу надмірного зволоження: виявлено плями від затікання, фіксуються порушення цілісності аркушів, відокремлення верхніх палітурок. Унаслідок замокання виявлено сліди характерні для життєдіяльності пліснявих грибів: білі, рожеві плями та чорні пухнасті нальоти. Документи виготовлені загалом з використанням друкарського паперу, але є поодинокі екземпляри з ганчір’яного паперу. Папір аркушів є дуже крихким, розсипається, зустрічаються також суцільно «зцементовані» частини блоків. Матеріальна основа практично усіх рукописів на 25–30 % від площі аркуша є пошкодженою внаслідок кислотної деструкції (результат життєдіяльності мікроскопічних грибів). У зоні деструкції папір кислий, на рівні 5,0 од. рН. Аркуші дуже пошкоджені, мають втрати часточок, заломи, тріщини. Ці частини рукописів не підлягають відновленню, тому у рукописі № 120Н видалені останні 3 аркуші, а у рукописі № 124Н видалені верхня та нижня кришки оправи з «зцементованим» з нею першим аркушем. З метою зберігання інформації для майбутніх досліджень та для фіксації первозданного зовнішнього вигляду рукописів проводилося фотографування пошкоджених аркушів та цілих блоків. Слідів впливу ентомологічного фактору під час обстеження не виявлено. Вологість рукописів на час обстеження відповідає нормативним показникам 6–8%. Поза все додатково проводилися лабораторні дослідження з метою встановлення життєздатності мікроскопічних грибів. Загалом фактичний фізичний стан матеріалів, що були використані для створення цих рукописів, характеризується значною інтенсивністю процесів природного старіння та невисокими показниками міцності.
З огляду на викладене слід зробити висновок про те, що для подальшого зберігання рукописних документів в умовах Інституту рукопису НБУВ необхідно провести ряд відновлювальних та стабілізаційних заходів, зокрема:
– проведення індивідуального санітарно-гігієнічного оброблення та дезінфекції кожного аркуша рукопису для усунення негативного впливу життєдіяльності виділених з нього мікроміцетів;
– для рукописів з відсутністю оправ та слабкою матеріальною основою блоків передбачити їхнє зберігання у засобах індивідуального захисту (коробках, папках, конвертах з безкислотного матеріалу);
– разом з відділом реставрації провести комплекс відновлювальних реставраційних операцій: виготовлення або ремонт оправ та корінців;
– у подальшому здійснювати постійний моніторинг фактичного фізичного стану рукописів та умов їх зберігання.
Таким чином, результати наукових обстежень дають можливість отримувати об’єктивну характеристику фізичного стану фондів, своєчасно провести необхідні превентивні заходи для їх відновлення та покращення умов зберігання.

UDC 025.7/9:[025.171:005.922.72

Volosatykh Lіudmyla,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-9862-8626,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: volluda7@gmail.com

PREVENTIVE MEASURES TO RESTORE DOCUMENTS WITH SIGNS OF DEEP AGING

The issue of the storage of handwritten documents in library conditions was considered. Risk factors that affect the physical condition of manuscripts and ways of their potential elimination are analyzed. Recommendations for improving the preservation of particularly valuable documents are provided.
Keywords: handwritten documents, preservation, stabilization, restoration, examination.