Бібліотеки під загрозою: стратегії збереження, розвитку та комунікації

Тези доповіді

БІБЛІОТЕКИ ПІД ЗАГРОЗОЮ:
СТРАТЕГІЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ, РОЗВИТКУ ТА КОМУНІКАЦІЇ

Розглянуто досвід роботи наукових бібліотек України протягом пандемії COVID-19 та воєнного стану. Обґрунтовано дієві стратегії збереження ресурсів бібліотек та впровадження ними цифрових сервісів обслуговування користувачів.
Ключові слова: бібліотеки України, дистанційне обслуговування, сервіси підтримки досліджень, технології збереження ресурсів, цифрові проєкти бібліотек.

Робота наукових бібліотек України протягом 2020‒2024 рр. відбувалася в екстремальних умовах, що кардинально змінили стратегії їхнього розвитку та переформатували ринок знань загалом. Пандемія коронавірусної хвороби у 2020‒2022 рр. призвела до суттєвої дезінтеграції в бібліотечному обслуговуванні, цілковито вивівши аудиторію книгозбірень з читальних залів у віртуальне середовище. Повномасштабне військове вторгнення росії, що триває з лютого 2022 р., призвело до руйнувань наукової, зокрема, й бібліотечної інфраструктури, масової міграції населення, змін у структурі та спроможностях видавничого ринку.
Фахівцями відділу наукового формування національних реферативних ресурсів НБУВ протягом 2024 р. здійснювалося профільне дослідження «Цифрові ресурси наукових бібліотек в умовах війни», що мало на меті визначити тенденції розвитку бібліотечної справи в кризовий та посткризовий період, обґрунтувати актуальні стратегії збереження та удоступнення колекцій, налагодження бібліотеками цифрової наукової комунікації в ситуації розпорошення критичної наукової інфраструктури та масової міграції вчених. За результатами дослідження підготовлено реферативний огляд, що містить понад 200 актуальних джерел з питомої тематики. Видовий розподіл джерел дослідження демонструє домінування статей у фаховій періодиці, що логічно випливає зі швидшого методологічного осмислення й оприлюднення результатів засобами періодики. Втім, безсумнівно, що тема стратегій стійкості та збереження сталого розвитку бібліотек в умовах війни знайде своє концептуальне відображення в дисертаційних та монографічних дослідженнях недалекого майбутнього.
Серед стратегій збереження бібліотечних колекцій більшістю дослідників найдієвішою називається послідовна й пріоритезована політика оцифрування фондів (зокрема, з залученням неурядових організацій) із створенням єдиного загальнодержавного реєстру культурної спадщини. Технологічно результати такого оцифрування мають бути децентралізовані й забезпечні резервною копією на закордонних хмарних сховищах. Самі оригінальні джерела історико-культурної спадщини після введення в цифровий обіг (зокрема, із застосуванням технологій NFT ‒ невзаємозамінних токенів) можуть вилучатися з повсякденного доступу, особливо в загрожених регіонах України. У зазначеному напрямі вже працюють ініціативи на кшталт SUCHO, Science at Risk, Ukrainian Heritage Monitoring Lab тощо.
Створення цифрових ресурсів, що органічно доповнюють традиційні фонди бібліотек та розширюють їхній зміст контекстною інформацією, було пріоритетним і до кризових явищ. Утім, пандемія та війна надали парадоксальний імпульс цим процесам, роблячи технології дистанційного обслуговування користувачів основним, а іноді й безальтернативним сервісом бібліотек. Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського протягом кількох останніх років реалізовано низку цифрових проєктів, покликаних інтегрувати в єдиному вікні доступу всі політематичні та мультиформатні ресурси Бібліотеки. Технології бібліотечних порталів знань, досліджені та впроваджені в НБУВ, зокрема, реалізувалися в реєстрі «Наука України: доступ до знань», Бібліотечному порталі НАН України LibNAS UA, цифровій платформі підтримки досліджень ResearchUA.
Роль реферативних ресурсів, які представлені в усіх перелічених проєктах, є важливою з точки зору оперативного інформування про поточні дослідження, формування галузевих і тематичних добірок джерел, і зрештою, запобігання дисперсії знань, що особливо злободенно в умовах масової міграції вчених, зміни ними афіліацій, а відтак і поступового «стирання» їхніх імен з наукової мапи України. Людський капітал, що є базою знаннєво-орієнтованої економіки, має берегтися анітрохи не менше за науково-технічну інфраструктуру. Саме тому завданням реферативних баз даних має стати постійний моніторинг та проактивне наповнення електронних бібліотечних зібрань даними про дослідження українських вчених незалежно від їхньої поточної афіліації та місця перебування на противагу статичній фіксації нових надходжень, які в умовах воєнного стану приречені на неуникні лакуни.
Серед стратегій цифрової наукової комунікації бібліотек в умовах війни особливої значущості набувають заходи з розвитку інформаційної (information literacy) та цифрової (digital literacy) обізнаності. Дослідження показують, що функції формування інформаційної культури населення та прищеплення базових навичок поводження в цифровому середовищі, компетентного добору Інтернет-джерел інформації в західній науковій парадигмі вже певний час покладено саме на бібліотеки. Ефективна протидія дезінформації, спростування фейків, формування «білих списків» достовірних інформаційних ресурсів реалізовується бібліотеками завдяки споконвічним функціям систематичного представлення верифікованого наукового знання своїм користувачам.
Підсумовуючи, можемо констатувати, що наукові бібліотеки України, навіть перебуваючи в безпрецедентно загроженому стані, імплементують та самотужки виробляють стратегії стійкості та сталого розвитку, що стануть підґрунтям їхнього прогресу в посткризовий період.

UDC
Olena Kliushnikova,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6827-955X
Junior Researcher,
Abstracting department, Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua

Oksana Sandul,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3305-9319
Junior Researcher,
Abstracting department, Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua

LIBRARIES UNDER THREAT:
CONSERVATION, DEVELOPMENT AND COMMUNICATION STRATEGIES

The work experience of scientific libraries of Ukraine during the COVID-19 pandemic and martial law is considered. Effective strategies for preserving library resources and implementing digital services for distant users are substantiated.
Keywords: libraries of Ukraine, remote service, research support services, resource preservation technologies, digital library projects.