Динаміка змін у формуванні українського біографічного архіву в умовах тривалої війни

Тези доповіді

УДК 929:304.44:004.91
Вернік Олексій Леонідович,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0572-2005,
кандидат психологічних наук,
старший науковий співробітник,
відділ формування біобібліографічних інформаційних ресурсів,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: avernik@meta.ua;
Вернік Юлія Вікторівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0783-5372,
наукова співробітниця,
відділ формування біобібліографічних інформаційних ресурсів,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: julver@ukr.net

ДИНАМІКА ЗМІН У ФОРМУВАННІ УКРАЇНСЬКОГО БІОГРАФІЧНОГО АРХІВУ В УМОВАХ ТРИВАЛОЇ ВІЙНИ

Розглянуто зміни в розбудові УБА як наслідки суспільних зрушень, що відбулися в період війни. У ході дослідження підкреслюється збільшення кількості осіб, чиї суспільно значущі дії роблять їх кандидатами для включення до архіву, і поява нових сфер діяльності, які потребують окремої уваги.
Ключові слова: Український біографічний архів, персоналії, волонтерство.

Процеси формування та наповнення інформаційними матеріалами Українського біографічного архіву в умовах тривалої війни є складною, але водночас і важливою темою, що розкриває виклики до адаптації методів збереження історичної пам’яті в кризових ситуаціях. Основний наголос робиться на збереженні біографій учасників бойових дій, волонтерів, медиків, громадських активістів та інших осіб, які відіграють ключову роль у визвольній боротьбі України проти російських загарбників.
Проаналізовані біографічні матеріали висвітлюють три ключових аспекти: істотне збільшення кількості осіб, суспільно значима діяльність яких створює підстави для внесення до УБА; таке збільшення має переважне відношення до домену «Військові» («Армія»); поява нових сфер суспільно значимої діяльності, що мають вирізнятися в окремих доменах або дефініціях. Такі особливості залишаються актуальними в умовах довготривалої війни.
Щодо перших двох, то вони цілком відповідають очевидним умовам збільшення включеності громадян України в безпосередній захист держави на фронті. Тут основним дискусійним питанням стає відокремлення матеріалів, що відносяться або до історичних фактів, або – до інформаційно-психологічних чинників. Останні в умовах війни, що триває, є об’єктивною необхідністю (наприклад, «привид Києва», «пес Патрон», хто саме з героїв-захисників острова Зміїний відзначився відомою на весь світ фразою про «руський воєнний корабель» й багато іншого). Вочевидь, щонайменше до закінчення війни, провести таке відокремлення неможливо.
Водночас потребує певних уточнень третій аспект: поява нових сфер суспільно значимої діяльності, які поки що не відображені в УБА. У попередніх публікаціях нами було акцентовано на двох потенційних доменах – «Медіа» і «Волонтерство». Слід відзначити, що за роки війни обидві сфери піддалися істотним змінам, як з точки зору наповнення, так і з точки зору їх суспільної оцінки. Якщо в перші місяців шість війни основною функцією «медійників» була психологічна підтримка, а після успішних військових операцій восени 2022 р. – позитивне прогнозування, то в 2023 р. така суспільна функція була втрачена, а отже, вони позбулися й попередньо набутої соціальної значимості й популярності. Важливими чинниками такої ситуації вважаємо комерціалізацію явища й необхідність щоденної появи, що призводило до емоційного й інформаційного перенасичення медійного простору, а часом – і виснаження.
Волонтерська діяльність під час війни, що триває, також зазнала суттєвих змін. Загально прийнятим є уявлення про неї, як про добровільну суспільно корисну діяльність, що ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, безоплатності й неприбутковості. Відповідні положення визначені в Законі України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011, № 3236-VI. При цьому, сутність волонтерства в мирний час розумілася здебільшого як добровільна наймана діяльність у реалізації конкретного проєкту, у допомозі в конкретній соціальній ситуації тощо, якими займаються відповідні благодійні фонди, державні організації, меценати й ін. Це здебільшого не передбачає реалізацію волонтерами організаційно-логістичних і управлінських функцій.
Під час війни (починаючи з 2014 р.) волонтерство стає однією з організаційних складових суспільного життя в країні, що найбільш оперативно й гнучко організовують комунікацію між державою, військовими, виробниками, постачальниками й населенням, що сприяє більш ефективному забезпеченню потреб в обороні нашої країни.
Визнаючи й наявність певних деструктивних процесів, з якими пов’язують певну девальвацію соціальної цінності волонтерства в суспільстві (а саме: шахрайство, отримання матеріального чи політичного зиску, прибутку, порушення законодавства тощо), відзначимо, що основною специфікою волонтерства в Україні з 2022 р. стає його масовість. Збір коштів; купівля, виробництво та доставка амуніції, медикаментів, спорядження для потреб ЗСУ; гуманітарна допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО); допомога волонтерів-медиків військовим та постраждалим цивільним у польових медичних пунктах; освітні проєкти (організація навчання в умовах війни, психологічна підтримка, професійна перепідготовка); екологічні ініціативи (відновлення довкілля, що постраждало внаслідок бойових дій) та багато іншого – усім цим займаються особи й організації на всіх рівнях соціальної структури. Це і медіа агенти впливу: відомі блогери, ведучі, актори, музиканти й ін., і бізнесмени, і політики, і звичайні соціально активні громадяни.
Таким чином, волонтерська діяльність в Україні в умовах війни не може бути виділена в окремий домен соціальної активності, оскільки досить різні професійні і непрофесійні соціальні дії можуть бути віднесені до волонтерських. Однак, у контексті формування та наповнення Українського національного біографічного архіву, волонтерство ми можемо розглядати не як окремий домен, а як дефініцію – соціальну характеристику персоналії.
Серед інших важливих факторів, що виникають у процесі роботи над складанням УНБА в умовах війни, можна відзначити і появу новітніх технологій для дистанційного збору та обробки інформації, тобто збільшення кількості цифрових ресурсів, що дозволяють швидко фіксувати біографічні дані навіть у віддалених або небезпечних районах. З’являються нові критерії відбору матеріалів, змінюється формат подання інформації з огляду на її оперативність і доступність. Зростає інтерес для створення колективних біографій, які відображають досвід цілих спільнот (військові підрозділи, волонтерські групи). На сторінках УНБА також мають знайти своє відображення і документальні дані прояву героїзму серед цивільного населення, вплив воєнних подій на життя й діяльність людей, факти скоєння воєнних злочинів. Наповнення персональних сторінок допомагає не тільки зберігати пам’ять про воєнний час, але й залучає світову спільноту до розуміння українського контексту, поширюючи знання про українських героїв та історичні постаті.

УДК 929:304.44:004.91
Oleksii Vernik,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0572-2005,
Candidate of Psychological Sciences,
Senior Researcher of Associate,
Institute of Biographical Research,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: avernik@meta.ua;
Yuliia Vernik,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0783-5372,
Research Associate, Institute of Biographical Research,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: julver@ukr.net
DYNAMICS OF CHANGES IN THE FORMATION OF
THE UKRAINIAN BIOGRAPHICAL ARCHIVE
IN THE CONDITIONS OF THE PROLONGED WAR
The changes in the development of the UBA as a consequence of social changes that took place during the war are considered. The study emphasizes the increase in the number of individuals whose socially significant actions make them candidates for inclusion in the archive, and the emergence of new areas of activity that require special attention.
Keywords: Ukrainian National Biographical Archive, personalities, volunteering.