Війна як каталізатор процесів інтеграції української біографіки у світовий гуманітарний простір

Тези доповіді

УДК 929+930.2
Попик Володимир Іванович
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8746-1026,
доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
директор Інституту біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: volodymyrpopyk317@ukr.net

ВІЙНА ЯК КАТАЛІЗАТОР ПРОЦЕСІВ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ БІОГРАФІКИ У СВІТОВИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ПРОСТІР

Зосереджено увагу на невирішених проблемах української біографіки і тих новаціях, які сприяють їх розв´язанню в умовах війни. Наголошено на необхідності творчого використання новітніх напрацювань європейської і ствітової гуманітарситики, впровадженні нових форм і методів дослідницької та комунікативної діяльності.
Ключові слова: Біографіка, постімперська, постколоніальна спадщина, освоєння здобутків світової біографіки, нові форми біографічного письма.

Війни і соціальні потрясіння завжди є часом напруженого інтелектуального й духовного оновлення, відмови від застарілих уявлень і стереотипів мислення, болісного, але результативного пошуку нових смислів, а разом з тим і способів їх утвердження в суспільному житті, в науці, освіті і культурі, у просторі комунікацій. Зазначене повною мірою стосується української біографіки, як одного з провідних спрямувань сучасної вітчизняної гуманітаристики. Відродженій по-суті заново в роки незалежності, після десятиліть пригніченя комуністичним тоталітарним режимом, нашій біографіці належить неоціненний внесок у відновленні історичної пам´яті народу, розкриття суспільству багатющого людського потенціалу України крізь віки, її знакових імен, гуманістичних цінностей Українського світу.
У той же час, не варто забувати, що вітчизняна біографіка останніми десятиліттями об´єктивно змушена була вирішувати ті завдання, які у країнах, котрі не знали національного поневолення, були реалізовані набагато раніше, вивільнивши інтелектуальний потенціал для постановки і розв´язання нових назрілих проблем. Йдеться про тривале пріоритетне зосередження зусиль українських дослідників на продовженні «збирання забутих і раніше замовчуваних імен», проблематиці, пов´язаній з національно-визвольним рухом, боротьбою за незалежність. Зазначене було конче необхідною і правильною відповіддю на запити часу, але, з іншого боку, пов´язалося з певним свідомим/несвідомим звуженням проблемно-тематичного діапазону досліджень і публікацій, консервацією романтичних і глорифікаційних, нормативно-дидактичних, а отже дещо спрощених, одновимірних підходів до побудови біографічних наративів, вибіркового розкриття лише окремих рис особистості. До цього, особливо на рубежі століть, в українській біографіці додалося помітне тяжіння до асевдоетатистських та псевдоелітарних проявів, корінь яких полягав у прагненні представників новоявлених олігархічних еліт до власної легалізації шляхом долучення до пантеону справжніх достойників України.
Чимало проблем, що стримували розвиток вітчизняної біографіки, були обумовлені орієнтацією, майже до самого часу Революції Гідності, яка нарешті змогла суттєво змінити інтелектуальну і духовну ауру суспільства, на теоретико-методологічну спадщину минулого. Йдеться як про напрацювання вітчизняної школи ХІХ – початку ХХ ст, так і, значно більшою мірою – впливи російської – старої імперської, радянської, та й сучасної наукової думки і практики. У цьому проявлялося традиційне зосередження вітчизняних дослідників-біографів на дискурсах того ареалу, до якого силою трагічних обставин впродовж дуже тривалого часу була прив´язана Україна. Нині подолання стереотипів цієї посттоталітарної, постколоніальної ідейної спадщини на основі відкритого діалогу і дієвого освоєння сучасних здобутків європейської й світової гуманітаристики швидко змінює характер вітчизняної біографіки, сприяє становленню її якісно нового рівня, але процес цей є ще далеким від завершення.
Каталізатором змін, що прискорює інтеграцію вітчизняної біографіки у світовий науковий і культурно-інформаційний простір багато у чому стала саме війна. Вона обумовила кардинальні зрушення у суспільній свідомості, інтелектуальних і духовних запитах як читачів, так і творців біографічної літератури та інформації. Не дивлячись на те, що суспільство знаходиться на крутому зламі історії, у біографіці зростає інтерес не до ілюстрування історичних процесів за допомогою окремих схематично трактованих прикладів, а до глибокого розкриття людських особистостей у всій суперечливості й трагізмі їх існування, протистояння викликами долі, у здобутках і поразках. Суттєво новим для української біографіки явищем стало звернення до біографій наших сучасників. В центрі уваги все більше знаходяться не імена великих і знаних, а життя звичайних людей, їх досвід, моральні цінності, прагнення до осмислення власного шляху, місця у череді поколінь від минулого до майбутнього. Власне, це є трендом сучасної світової біографіки.
Війна гостро поставила питання щодо необхідності переосмислення постатей минулого з позицій сучасного досвіду, «нового прочитання» біографій діячів і цілих поколінь, які змушені були жити і працювати в умовах тоталітарного суспільства. Це, в свою чергу, обумовлює пошук нових адекватиних суспільним реаліям і запитам читачів форм та засобів конструювання біографічних наративів, застосування більш тонкого дослідницького й комунікативного інструментарію. Важливим напрямом цієї роботи є освоєння незнаних раніше в українській біографіці форматів і жанрів, засобів письма. Назрілою потребою є більш рішучий вихід біографіки поза межі наукового інформаційного простору, при тому з урахуванням інтересів і запитів різних читацьких/користувацьких аудиторій.
Воєнні події обумовили широке звернення науковців, журналістів, волонтерів, представників громадських осередків до людських доль рядових захисників Вітчизни, жертв війни, вимушених пересенців. Набули розвитку нові для України форми фіксації й поширення записок, щоденникових записів, автобіографічних нотаток, розповідей про війну, інтерв´ю біографічного плану, записаних на допомогою різних технічних засобів. Особливий інтерес становлять оприлюднені в Мережі розповіді і роздуми публічних інтелектуалів – вчених, громадських діячів, митців, які не лише у біографічному плані розкривають їх особистості, життєвий і творчий шлях, але є важливими і запитуваними широким загалом завдяки новим смислам, які вони несуть.
Зростання інтересу до України у світі, більш тісне включення її у світові наукові і культурно-інформаційні обміни закономірно висуває на порядок денний питання необхідності вмілої, майстерної з погляду сучасного світового досвіду, репрезентації зарубіжній читацькій аудиторії людського потенціалу України, її національного пантеону достойників. Не менш важливою проблемою є досягнення в Україні самостіної, з перших джерел, рецепції зарубіжної біографіки – в цьому плані у нас зроблені, на жаль, поки що лише перші кроки.
Отже, завданням українських біографів, а також вчених, як працюють у галузі біографістики як теоретико-методологічної бази біографічних досліджень, є розширення тих проривних «заділів», які визначають нині переспективні напрями і завдання подальшого розвитку наукової, літературної, публіцистичної, мистецької біографіки.

UDC 929+930.2
Volodymyr Popyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-8746-1026
Doctor of Histoical Sciences, Professor,
Corresponding Member of the NAS of Ukraine,
Director of Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: volodymyrpopyk317@ukr.net
WAR AS A CATALYST OF THE PROCESSES OF INTEGRATION OF UKRAINIAN BIOGRAPHY INTO THE GLOBAL HUMANITARIAN AREA
Attention is focused on the unresolved problems of Ukrainian biography and those innovations that contribute to their solution in the conditions of war. Emphasis is placed on the need for creative use of the latest developments in European and European humanitarian studies, the introduction of new forms and methods of research and communication activities.
Keywords: Biography, post-imperial, post-colonial heritage, mastering the achievements of world biography, new forms of biographical writing.