ІНКЛЮЗИВНА БІБЛІОТЕКА: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Тези доповіді

УДК 027.6:025.5-047.37
Шульженко Світлана Олексіївна,
ORCID https://0000-0002-4830-536Х,
молодша наукова співробітниця,
відділ теорії та історії бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: shulso@ukr.net

ІНКЛЮЗИВНА БІБЛІОТЕКА:
УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Розкрито важливість інклюзивних бібліотек у створенні безбар’єрного простору для різних груп населення. Висвітлено практичні аспекти функціонування українських і зарубіжних інклюзивних бібліотек. Розглянуто умови щодо формування і розбудови інклюзивного бібліотечного простору.
Ключові слова: інклюзивний простір, інклюзивна бібліотека, безбар’єрний простір, особа з інвалідністю.

Україна переживає період значущих змін, зокрема й у розумінні соціальної інклюзії та доступності. Інклюзія – це забезпечення рівних прав, можливостей та участі у суспільстві для всіх, незалежно від їхніх фізичних, психічних, когнітивних, соціальних обмежень. У нашій країні, яка нині перебуває у стані війни, питання щодо розвитку інклюзивних бібліотек набуває важливого аспекту в контексті забезпечення інформаційно-знаннєвих і культурних потреб громадян з інвалідністю та їхньої соціалізації в суспільстві. У цьому аспекті доречно розглянути позитивний досвід та напрацювання українських та зарубіжних бібліотек.
Бібліотеки, як соціальні інституції також повинні адаптуватися до цих змін, надаючи рівний доступ до своїх ресурсів і послуг різним групам населення, розбудовуючи інклюзивний бібліотечний простір. Інклюзивні бібліотеки спроможні забезпечити доступ до знань і культурної спадщини, створити середовище, де інвалідність людини не є перешкодою для повноцінної її самореалізації в соціумі.
Для користувачів з вадами зору бібліотечне обслуговування базується на формуванні фондів виданнями, які уможливлюють тактильне й аудіосприйняття інформації, що досягається завдяки використанню видань шрифтом Брайля та книг, що «розмовляють».
Для задоволення інформаційних потреб користувачів з проблемами слуху бібліотеки володіють документами, які подають інформацію у формі відеорядів жестових повідомлень, орієнтуючись на сприйняття ними інформації через зоровий канал. Ураховуючи, що для спілкування між собою люди з вадами слуху використовують жестову мову, у бібліотеці запроваджуються форми роботи, які базуються на візуальних засобах, що відтворюють звичайну мову у режимі фотографічного й відеозображення жестів. Важливим аспектом спілкування осіб з вадами слуху з іншими людьми є вміння розпізнавати розмовну мову по губах, оскільки звичайні люди не знають і не вивчають мову жестів.
Для користувачів, які не мають можливості безпосередньо відвідувати бібліотеку, але можуть сприймати інформацію зоровим і слуховим каналами, передбачаються послуги з надання інформації у формі відсканованих або оцифрованих документів з бібліотечного фонду.
Інклюзія у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні, першою чергою, повинна базуватися на забезпеченні користувачів з інвалідністю вільними, безбар’єрними, безперешкодними можливостями отримувати інформацію у будь-якій бібліотеці і в доступних для сприйняття ними форматах.
Українські бібліотеки певною мірою розвивають інклюзивні ініціативи, спрямовані на створення доступних та інклюзивних просторів для людей з інвалідністю. Проєкт «Бібліотека – інклюзивний простір для молоді», реалізований ГО «Рівненське обласне відділення Української бібліотечної асоціації» 2020 р., є тому прикладом. Ця ініціатива була спрямована на соціальну інтеграцію та розвиток активності дітей, молодих людей з інвалідністю та їхніх однолітків у спосіб формування інклюзивного середовища в публічній бібліотеці, проведення інклюзивних тренінгів і культурних заходів, спрямованих на розвиток молоді. Місце реалізації проєкту – Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека. У червні 2023 р. тут було відкрито літню терасу, де проводяться настільні ігри, майстер-класи з ліплення казкових героїв, уроки толерантності «Світ на дотик: діти, які бачать руками».
Іншою науковою бібліотекою, яка ще до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України реалізовувала низку інклюзивних проєктів стала Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. Однак у зв’язку з воєнними діями на цій території та переміщенням співробітників бібліотеки у безпечніші для їх перебування місця довелося призупинити ці проєкти.
У Львові 2020 р. запрацювала нова сучасна й чудово обладнана бібліотека з інклюзивним простом неформальної освіти – «Сенсотека» – з навчальними місцями, простором для співпраці, творення, залою для проведення заходів і виставок, а також кухнею, щоб проводити тут більше часу. На базі «Сенсотеки» проводяться безкоштовні курси англійської мови в інклюзивних групах (спільно з підлітками з вадами зору), арттерапія спільно з дітьми з аутизмом, мистецькі інклюзивні майстер-класи, свята, тренінги тощо.
Публічні бібліотеки України також мають досвід роботи з користувачами з інвалідністю. Наприклад, Шосткинська публічна бібліотека з 2021 р. реалізовує інклюзивний проєкт кіноклубу DocudaysUA «Почути світ, щоб бачити життя», завдяки якому у людей, які з тих чи інших причин не можуть самостійно читати, з’явилася можливість щодня слухати абсолютно безкоштовно книги телефоном. Серед слухачів – незрячі, тяжко хворі й люди літнього віку. Читають бібліотекарі, слухають і коментують люди з вадами. Пріоритетним напрямом роботи Жидачівської міської публічної бібліотеки (Львівської обл.) стала інформаційна робота з користувачами з інвалідністю та їхніми батьками, адже останні також потребують підтримки, розуміння, бо не завжди можуть кваліфіковано оцінити стан своєї дитини, особливості її розвитку, поведінкову реакцію, психологічну атмосферу в сім’ї тощо.
У вересні 2022 р. на базі колишньої дитячої бібліотеки у Вознесенівському районі Запоріжжя відкрили бібліотеку для осіб з інвалідністю. Бібліотеку обладнали пандусами, налаштували систему автоматичного відчинення дверей за допомогою сенсору, а також установили кнопку виклику персоналу. Для незрячих відвідувачів у бібліотеці зробили позначки шрифтом Брайля, закупили спеціальну літературу. В архітектурному проєкті бібліотеки було передбачено всі вимоги щодо доступності, безбар’єрності простору для будь-якої категорії користувачів.
Сучасний, комфортний інформаційний, інклюзивний простір, де регулярно відбуваються зустрічі з письменниками та іншими митцями, кінопокази, театральні постановки, художні й фотовиставки, майстер-класи, є змога вивчати навички цифрової грамотності, куди можна прийти з компанією друзів або чотирилапими улюбленцями, влаштувати фотосесії тощо, створено у багатьох публічних бібліотеках м. Києва, зокрема у публічній бібліотеці імені Лесі Українки, центральній бібліотеці Солом’янського району імені Григорія Сковороди, бібліотеках ім. Є. Кравченка та ім. П. Г. Тичини Дніпровського району, бібліотеці «Свічадо» Святошинського району та інших.
Ці інклюзивні ініціативи в бібліотеках України свідчать про прагнення розвивати відкрите й рівноправне суспільство, де кожна людина має можливість отримувати доступ до знань і культурних цінностей.
Бібліотеки України можуть переймати досвід колег з книгозбірень Європи, США, Австралії. Наприклад, бібліотеки Німеччини − це не лише місця, де можна отримати доступ до знань, але і центри культурної та екологічної свідомості, зустрічей та обговорень. Бібліотека Фейєтвілль у 2011 р. стала першою публічною бібліотекою у США, яка облаштувала у своєму приміщенні maker lab – щось середнє між класною кімнатою та стартап-інкубатором. Замість книжкових полиць із романами й енциклопедіями з’явилися 3D-принтери, лазерні різаки, набори слюсарних інструментів, швейні машинки. Аналогічні інкубатори, доступні для всіх категорій користувачів, почали створювати по всій Америці – у Сакраменто, Піттсбурзі, Денвері, Детройті.
У бібліотеках Фінляндії користувачі можуть взяти додому напрокат, окрім книг і журналів, різні будівельні інструменти, побутову техніку, найрізноманітніше обладнання для дозвілля та спорту, милиці, інвалідні крісла тощо. Більшість із речей бібліотека здає в оренду безкоштовно, багато з них – наприклад, ті ж милиці − віддають до бібліотеки люди, яким вони більше не потрібні.
В умовах повномасштабної війни та її наслідків для українців питання формування та розбудови інклюзивного простору в бібліотеках, де мають ураховувати різноманітні потреби різних груп користувачів, набуває особливого значення та актуальності. Бібліотеки України вже мають певний досвід з формування інклюзивного простору, що забезпечує задоволення інформаційно-знаннєвих потреб користувачів, доступність до інформаційно-бібліотечних ресурсів та послуг у різних форматах, а також надання інших сервісів, які сприяють комфортному перебуванню в бібліотеці людей з інвалідністю. Звернення до зарубіжних практик щодо розвитку бібліотеки як інклюзивної дозволяє розширити номенклатуру існуючих послуг для користувачів з інвалідністю, адаптувати організаційно-управлінський досвід у роботу українських бібліотек. Поки що розбудова інклюзивного простору є ще недостатньо поширена у наукових бібліотеках, що значною мірою пов’язано з матеріально-технічним забезпеченням. Важливими аспектами організації цього процесу є також навчання персоналу, налагодження співпраці з іншими установами та організаціями, вивчення досвіду інших країн на базі конкретних бібліотек, формування відповідної інфраструктури, розроблення цільових проєктів і програм, що в умовах воєнного стану реалізовувати доволі непросто. Однак, попри виклики й перешкоди, які постали перед бібліотеками, вони мають стратегії та інструменти для подолання цих труднощів.

UDC 027.6:025.5-047.37
Svitlana Shulzhenko,
Junior Research Associate,
Department of Theory and History of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: shulso@ukr.net

INCLUSIVE LIBRARY:
DOMESTIC AND FOREIGN EXPERIENCE

The importance of inclusive libraries in creating an inclusive space for different population groups is revealed. Practical aspects of the functioning of Ukrainian and foreign inclusive libraries are highlighted. The condition for the formation and development of an inclusive library space are considered.
Keywords: inclusion space, inclusive library, barrier-free space, person with disabilities.