Нотні видання Товариства «Львівський Боян»

ЗаявникЦибульська Олена Анатоліївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» (2024)
ЗахідСекція 7. Дослідження музичної культури в умовах сьогодення
Назва доповідіНотні видання Товариства «Львівський Боян»
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 655.413:78 (438)
Цибульська Олена Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-3492-6368,
молодша наукова співробітниця,
відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

НОТНІ ВИДАННЯ ТОВАРИСТВА «ЛЬВІВСЬКИЙ БОЯН»

До наукового обігу введено невідомі сторінки діяльності нотного видавництва «Львівський Боян».
Ключові слова: нотне видавництво, українська музика, західноукраїнські музичні товариства.

Видавництво товариства «Львівський Боян» (1892–1939) підпорядковувалося однойменному хоровому товариству. Його фундаментом слугувало перше українське музичне видавництво в Галичині – «Бібліотека музикальна» (1885–1892), засноване українським композитором, дириґентом і громадським діячем Остапом Нижанківським. «Львівський Боян» став першим нотним видавництвом у складі хорових товариств «Боянів». Пізніше видавнича справа була налагоджена при Перемишльському, Станиславівському і Дрогобицькому «Боянах». Осип Залеський у статті «Українські музичні видавництва в Галичині» в журналі «Музика» (1927 р., ч. 1, с. 65–67) зазначає, що товариство «Львівський Боян» відігравало значну роль у музичному житті Галичини, завдяки своєму видавництву, до якого зверталися різні хорові колективи за нотним матеріалом.
Репертуарна політика видавництва «Львівський Боян» відповідала інтересам Товариства, які були затверджені в статуті організації: «ціллю товариства є плекання головно русько-національного співу, так хорального, так і сольного, а також музики інструментальної». Отже, в центрі уваги було збереження і розвиток національної ідентичності у музичній сфері – українські народні пісні, музично-етнографічні картини, пісні і хори на слова українських поетів, видання творів іноземних композиторів з перекладом текстів українською мовою. Попри кількісну перевагу творів західноукраїнських авторів, у видавництві виходили також твори композиторів Наддніпрянської України і західноєвропейських, серед них – П. Бажанський, К. Бендль, І. Біликовський, Д. Бортнянський, Б. Вахнянин, Н. Вахнянин, М. Вербицький, М. Волошин, І. Воробкевич, Я. Ґалль, Й. Кишакевич, П. Козицький, Ф. Колесса, Б. Кудрик, М. Кумановський, І. Лаврівський, М. Лисенко, Ст. Людкевич, В. Матюк, С. Мерканданте, Н. Нижанківський, О. Нижанківський, З. Носковський, Л. Ревуцький, П. Сениця, К. Стеценко, Г. Топольницький. Товариство власним коштом і накладом видавало твори з-під пера авторів, а хоровий колектив «Львівського Бояна» ставав першим виконавцем щойно написаних творів композиторів-сучасників. Проводилися тематичні концерти присвячені Т. Шевченку, І. Франку, М. Лисенку, А. Шептицькому та ін., концертні програми з українських народних пісень, з нових хорових творів українських композиторів, влаштовувалися конкурси на кращий твір та багато ін. Композитори у свою чергу присвячували твори співочому товариству «Львівського Бояна». Надруковані ноти розповсюджувалися через книгарні Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, Ставропігійського інституту, самого Товариства і розліталися по всьому світу – США, Канада, Франція. Це, безперечно, додавало наснаги авторам і стимулювало їх до творчої співпраці з Товариством.
Ноти «Львівського Бояна» видавалися репрографічним способом з рукописів у вигляді аркушевих моновидань і невеликих збірок. Видавництво не мало власної друкарні, натомість користувалося послугами відомих львівських літографій А. Пришляка і А. Андрейчина. Титульні аркуші мали художньо-шрифтові композиції (чорно-білі або кольорово-монохромні), фігурні рамки, а також літографічні рисунки, які ілюстрували тематику виданого твору. Крім зазначених львівських друкарень, видавництво співпрацювало з літографією Ф. Гайделя (F. V. Geidel) в Лейпцигу. Лейпцигські видання відрізняються типографським способом набору нот, різнокольоровим оригінальним малюнком художника А. І. Манастирського на титульному аркуші з зображенням співця з торбаном (напевно, того самого Бояна). Розмір видань різнився – висотою біля 33 см або удвічі менший – біля 17 см.
Здобутки в галузі нотовидавничої справи у 1894 році були відзначені бронзовою медаллю на Великій краєвій виставці у Львові як кращі нотні видання «Підручної бібліотеки Львівського Бояну», що вийшли з літографічної майстерні А. Андрейчина.
До роботи у видавництві долучалися композитори і диригенти «Львівського Бояна», які займалися редагуванням і переписуванням нотних текстів, серед них – А. Вахнянин, І. Біликовський, Т. Купчинський, Ф. Колесса, С. Людкевич, Д. Січинський, Г. Топольницький. Наприкінці нотного тексту іноді додавалися ініціали переписувача, дата (співпадала з роком видання). Вихідні дані нотних видань Товариства не мали чіткої структури. Іноді на титульному аркуші поряд з містом видання друкувався рік, іноді тільки місто, а іноді – і місто, і рік не зазначалися. Ціна видання вказувалася не часто. Інколи трапляється варіантність у написання прізвищ, наприклад, Топольницький або Топільницький, Нижанковський або Нижанківський, Щоголев або Щоголів тощо. Зазвичай на примірниках наявні печатки Товариства або його бібліотеки. На титульному аркуші у відомостях над назвою і автором інколи розміщено текст присвяти.
Впродовж діяльності видавництво мало різні назви – Підручне видавництво «Львівського Бояна», Видавництво музичної бібліотеки «Львівського Бояна», Видавництво тов[ариства] спів[очого] «Львівський Боян» та ін. Номери випусків на титульному аркуші вказувалися не завжди. Оскільки перевидання творів нотних видань, як правило, не зазначалося, то бібліографи можуть ідентифікувати перевидання, якщо змінено колір малюнку титульного аркушу або шрифт, або врешті решт зазначено різні роки публікацій (Ф. Колесса «Обжинки» Львів, 1898 і 1913). У практиці нотних видавництв кінця ХІХ- початку ХХ ст. було прийнято друкувати на звороті видання рекламний каталог видавництва, що давало змогу окреслити докладну історію видавництва. На жаль, «Львівський Боян» майже не розташовував рекламу своєї діяльності.
Видавництво товариства «Львівський Боян» стало важливим кроком підняття української музичної культури на високий професійний рівень. Історія товариства багата значними досягненнями – завдяки видавничій роботі, вдалося зберегти і віднайти твори, що вважалися втраченими. Отже, сторінки діяльності і реконструкція нотного репертуару видавництва складатимуть значний внесок в історію і розвиток української музичної культури.

UDC 655.413:78 (438)
Olena Tsybulska,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-3492-6368,
Junior Research Fellow,
Music Books and Collections Department,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

MUSIC PUBLICATIONS OF THE «LVIVSKY BOYAN» SOCIETY

Unknown pages of the activities of the Lviv Boyan music publishing house have been introduced into scientific circulation.
Keywords: music publishing, Ukrainian music, Western Ukrainian musical societies.