МІКОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ФОНДІВ НБУВ УПРОДОВЖ 2023  2024 РОКІВ

Тези доповіді

УДК 632.952+676.223.2

Савчук Ярослав Ігорович,
ORCID 0000-0001-9872-8865,
кандидат біологічних наук,
науковий співробітник,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: majka42@ukr.net

Баляниця Наталія Борисівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2450-3580,
молодша наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: balyanitsan@gmail.com

МІКОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ФОНДІВ НБУВ
УПРОДОВЖ 2023  2024 РОКІВ

Розглянуто актуальність мікологічного моніторингу повітря приміщень та фондів бібліотек. У період 2023  2024 рр. проведено мікологічне обстеження деяких фондів НБУВ з підозрою на наявність життєздатних культур мікроміцетів.
Ключові слова: мікологічний моніторинг, мікроміцети, повітря приміщень бібліотек.

Зберігання фондів у бібліотеках є досить трудомістким та наукоємним процесом, адже вимагає залучення широкого кола спеціалістів та заходів, зокрема і мікробіологічного контролю. Нехтування мікробіологічним моніторингом стану приміщень бібліотек та фондів, що зберігаються, може призвести до значних негативних наслідків. Адже відомо, що мікроорганізми, зокрема мікроскопічні гриби, завдяки лабільності своїх фізіолого-біохімічних властивостей здатні за сприятливих умов пошкоджувати матеріальну основу документів (мова йде не тільки про різноманітні види паперу, але й про широкий спектр палітурних матеріалів). З огляду на це, періодичний мікологічний моніторинг повітря приміщень бібліотек є одним з основних заходів, що забезпечує якісне зберігання фондів. Хоча не має чітко регламентованих, затверджених норм по вмісту кількості колонієутворюючих одиниць (КУО) мікроскопічних грибів у повітрі приміщень бібліотек, однак загальноприйнятим є значення, що не перевищує 500 КУО/м3. Поряд з цим дуже важливим є не тільки сам кількісний показник КУО мікроскопічних грибів, але й їх видовий склад. Робота з дослідження видового складу мікроміцетів уже більш складніша, адже вимагає залучення спеціалістів-мікологів для ідентифікації мікроміцетів. Однак, такий розгорнутий аналіз мікологічного стану повітря приміщень бібліотеки дозволяє отримати інформацію щодо наявності особливо небезпечних для фондів видів, до прикладу, представників Trichoderma, Aspergillus, Chaetomium, Stachybotrys тощо. Ці мікроміцети завдяки наявності потужних комплексів гідролітичних ферментів, зокрема целюлаз, здатні швидко колонізувати відповідні матеріали, таким чином завдаючи значних ушкоджень матеріальній основі документів. Водночас представники Stachybotrys spp, Aspergillus flavus, Aspergillus fumigatus здатні синтезувати речовини з токсичною активністю (мікотоксини), що на рівні з ураженням документів також має негативний вплив на працівників бібліотеки та відвідувачів. Не менш важливу роль у підтриманні задовільного стану фондів, що знаходяться на зберіганні, відіграє мікологічний моніторинг самих фондів, а також поверхонь (стін, стелі, відкосів вікон, меблів, стелажів тощо) у приміщеннях бібліотеки.
З огляду на викладене в період з 2023 р. до 2024 р. було проведено перевірку деяких фондів НБУВ, що потребували мікологічного обстеження. Зокрема, мова йде про фонди, що направлялися на реставраційні роботи і за попереднім візуальним обстеженням мали ознаки можливого мікологічного ураження. Так, за вказаний період було відібрано 36 проб з різних фондів та стін підвального приміщення. До прикладу, зі стіни приміщення, що мало ознаки замокання та розвитку на деяких ділянках мікроміцетів, було виділено та ідентифіковано вісім ізолятів мікроскопічних грибів. За результатами обстеження було запропоновано конкретні заходи для усунення цієї проблеми. Серед досліджуваних фондів були рукописні джерела, стародруки, карти та художні полотна. Матеріали досліджених документів були досить різноманітні: різні види паперу, шкіра, коленкор, пергамент, полотно тощо. Слід відмітити, що видовий склад мікроміцетів, виділених та ідентифікованих з досліджених фондів, був досить різноманітним і залежав від конкретного примірника. Так, найвищу частоту трапляння серед усього загалу виділених видів мав Aspergillus niger – 14%. Дещо менше значення частоти трапляння було у виду Cladosporium cladosporioides – 11,1%. На третьому місці за частотою трапляння (8,3%) розташувались два види: Penicillium brevicompactum та P. chrysogenum. Інші види мали частоту трапляння 5% і меншу. Таким чином, до видів, що трапляються рідко – на рівні 10%, можна віднести тільки види Aspergillus niger та Cladosporium cladosporioides. Інші виділені та ідентифіковані мікроміцети мають частоту трапляння нижче 10%, а отже належать до видів випадкових.
Можна зазначити, що деякі фонди, що на перший погляд містили ознаки мікологічного ураження, після відбору проб не мали життєздатних культур мікроміцетів. Хоча в цих фондах і не було виявлено живих культур мікроскопічних грибів, однак вони потребують більшої уваги, ніж інші фонди. Адже залишки відмерлого міцелію в місцях ураження можуть слугувати джерелом живлення для інших мікроорганізмів. Також, ті ділянки документів, які були вражені мікроскопічними грибами, мають пігментацію та погіршений фізичний стан їх матеріальної основи. Для усунення таких наслідків мікологічного ураження необхідно застосовувати ряд консерваційних заходів.
Насамкінець слід акцентувати, що проведення періодичного мікологічного моніторингу повітря приміщень і самих фондів є актуальним завданням, яке стоїть перед працівниками бібліотеки і є одним із основних елементів відповідального підходу до збереження культурної спадщини. Отже визначення видового складу мікроскопічних грибів дозволяє більш конкретно окреслити мікологічний стан фондів та за необхідності розробити заходи з усунення проблем, пов’язаних з біодеструкцією матеріальної основи документів через вплив особливо небезпечних для фондів видів мікроскопічних грибів.

UDC 632.952+676.223.2,

Yaroslav Savchuk,
ORCID 0000-0001-9872-8865,
Candidate of Biological Sciences,
Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: majka42@ukr.net

Natalya Balyanitsa,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2450-3580,
Junior Research Fellow,
Department of Scientific Technologies of Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: a.balyanitsa@ukr.net

MYCOLOGICAL SURVEY OF THE FUNDS OF THE VNLU DURATION 2023  2024 YEARS.

The relevance of mycological monitoring of the air of premises and library funds is considered. In the period of 20232024, a mycological examination of some funds of the VNLU was carried out with the suspicion of the presence of viable cultures of micromycetes.
Keywords: mycological monitoring, micromycetes, air of library premises.